У Закарпатті на початок 2003 року було зареєстровано 387 громадських організацій, зокрема 71 молодіжна організація, 70 організацій професійного спрямування, по 48 об’єднань національних меншин та спортивних організацій, 22 освітні та культурно-виховні і 19 жіночих організацій тощо.
Громадські організації Закарпаття орієнтовані більше на Захід, і в цьому плані громадська активність населення є досить високою. У регіоні нині активно розвиваються організації, пов’язані з транскордонним співробітництвом, а також із розвитком Карпатського регіону, науковим співробітництвом з міжнародними організаціями.
Що стосується соціальної активності населення регіону, то можна відзначити його соціальну пасивність, що обумовлюється декількома причинами. По-перше, впродовж багатьох століть Закарпаття не знало власної державності (воно належало до складу Австро-Угорщини, Чехословаччини, Радянського Союзу). Це привчило населення до соціальної пасивності та до підкорення владі, а відтак у його ментальності усталився стереотип, що, мовляв, краще не висовуватися, так буде спокійніше. Інша причина полягає в тім, що Закарпаття - економічно досить залежний регіон, оскільки не має ні промислових підприємств-гігантів, ні самостійної економічної бази, що теж зумовлює низький рівень соціальної активності. Із цього витікає наступна причина: місцеве населення традиційно шукає заробітку за кордоном. Про соціальну пасивність свідчать і соціологічні дослідження. Тож навіть якщо закарпатці і висловлюють якісь симпатії до певних політичних сил, то це більше підтримка і схвалення - іншими словами, передача повноважень, однак не активне лобіювання своїх інтересів. Участь закарпатців у громадських організаціях і політичних партіях є відносно невисокою. Для прикладу: якщо в промислових регіонах України важливу роль відіграють профспілки, то в Закарпатті профспілкова організація є формальною структурою - це швидше бюрократична надбудова, а не справді дієва організація.
Про діяльність профспілок у Закарпатті можуть розповісти хіба що профспілкові звіти. Щоправда, тут існує регіональна угода між обласною адміністрацією, регіональним відділенням Українського союзу промисловців і підприємців та обласною радою профспілок, і профспілки намагаються відігравати недругорядну роль у її реалізації. Минулого року, як і передбачалося регіональною угодою, було посилено контроль за дотриманням трудового законодавства, у зв’язку із чим було вивчено стан справ на 506 підприємствах та організаціях, оформлено 275 позовних заяв до суду з приводу незаконних звільнень з роботи і невиплати заробітної плати. Також було посилено контроль з боку профспілок за станом охорони праці, зокрема обстежено 98 підприємств різних галузей, на яких виявлено понад 1000 порушень. Завдяки роботі обласного відділення Фонду соцстрахування з тимчасової втрати працездатності на соціальні виплати було спрямовано 35 млн. 59 тис. грн., четверта частина яких пішла на оздоровчі заходи. 6440 закарпатців поправили своє здоров’я в місцевих санаторіях.
За цього в трикутнику влада, бізнес і громадські організації не йдеться про рівноправні відносини. В силу особливостей політичної системи сьогодні в цих відносинах домінує влада. Вона диктує умови бізнесу, а громадські організації виступають пасивним "пристібним" ременем до влади і бізнесу. Влада намагається активно використовувати громадські організації під час виборчих кампаній, коли необхідно організувати населення і залучити голоси на свою підтримку. Це ж стосується і бізнесу, котрий активно впливає на політику. Тож у спокійні міжвиборчі періоди ефективність взаємодії влади, бізнесу і громадських організацій різко падає, адже загалом влада має не внутрішню потребу в тісній співпраці із суспільством через громадські організації, але потребу в забезпеченні піарівських ходів для підтримки власного іміджу.
Стан забезпечення прав національних меншин і народів
Нещодавній перепис населення продемонстрував принципові зміни в національній структурі краю, які дедалі активніше відбиваються на результатах виборів. Українці склали в області 80,5% - порівняно з переписом 1989 року цей показник зріс більш ніж на 2%. Чисельність представників найбільшої після українців національності - угорців - зменшилася як в абсолютному, так й у відносному вимірі: 151,5 тис. проти 155,7 і 12% проти 12,5%. Спостерігається стійка тенденція до виїзду угорської молоді в Угорщину, де існує вищий рівень життя. В області також проживає 32,1 тис. румунів, 31 тис. росіян, 14 тис. ромів, 7,3 тис. словаків. Стабільним лишається число закарпатських німців - 3500 (0,3%), але молодь цієї меншини теж поступово перебирається до Німеччини. Значно зменшилась і кількість євреїв - 1000. Отже, національна палітра Закарпаття помітно блідне.
Загальні висновки та перспективи розвитку регіону
Традиційно Закарпаття є головним містком України до Європи. Поки воно не скористалося повною мірою з такого вигідного положення, яке могло зробити область однією з ключових в Україні. Великою мірою це було пов’язано зі значною політичною нестабільністю в Закарпатському краї впродовж минулого десятиліття. Різні політико-бізнесові угруповання ревниво стежили за тим, щоб хтось не обійшов когось у розбудові вільної економічної зони і здійсненні тому подібних проектів. Нарешті справа перейшла з площини політичної боротьби в конкретні напрацювання. Проте введення візового режиму на кордонах із сусідніми державами, скорочення товарообміну, інші проблеми не сприяють піднесенню Закарпаття як економічної зони, зорієнтованої на європейських сусідів. Окреслюються помітні зміни й у схемах імпорту в Україну енергоносіїв. Оскільки Росія ускладнює постачання нафти і газу, Україна проявляє дедалі більший інтерес до експортерів із тієї ж Перської затоки. Легко зрозуміти, що найменші зміни в роками напрацьованих схемах призведуть у Закарпатті до переділу енергоринку. В принципі, у Закарпатті навіть зміна кожного губернатора викликає подібний переділ, що супроводжується дуже драматичними подіями. Значно масштабнішими можуть бути зміни після того, як повною мірою запрацюють Одеський нафтотермінал і трубопровід Одеса - Броди. За вкрай недосконалої структури обласної економіки, в якій переважають енергомісткі виробництва, енергодилери фактично контролюють усю господарську ситуацію - і не тільки її. Тому будь-які тертя на енергетичному ринку негативно відбиваються навіть на досить далеких від нього сферах суспільного життя. Схоже, що в Закарпатті все ж розвиватиметься переважно рекреаційно-туристична, агропереробна та лісова галузі. Для того щоб закарпатський туризм почав приваблювати європейців, доведеться ще багато попрацювати. Агропереробка призначатиметься для внутрішнього ринку, а от деревоматеріали можуть зацікавити як європейського, так і азіатського споживача. Згідно з висновками лісознавців найближчим часом закарпатцям доцільніше займатися лісовідтворенням, а не вирубуванням лісів.