Начальники управлінь Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі призначаються начальником Головного управління Державного казначейства, а начальники відділень Державного казначейства в районах, містах і міських районах — начальниками вищестоячих органів Державного казначейства.
Державне казначейство здійснює такі функції:
— організовує виконання Державного бюджету України та здійснює контроль за його виконанням;
— здійснює управління коштами Державного бюджету України, в тому числі й в іноземній валюті, і коштами державних позабюджетних фондів в межах видатків, передбачених на відповідний період;
— фінансує видатки Державного бюджету України;
— веде облік виконання Державного бюджету, складає звіт про стан виконання Державного і Зведеного бюджетів;
— управляє державним внутрішнім і зовнішнім боргом;
— розподіляє між Державним бюджетом і бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя відрахування від загальнодержавних податків, зборів і обов'язкових платежів за нормативами, затвердженими Верховною Радою України;
— контролює надходження і витрачання коштів державних позабюджетних фондів;
— розробляє і затверджує нормативно-методичні документи з питань бухгалтерського обліку, звітності і організації виконання бюджетів всіх рівнів.
Загальні функції Державного казначейства конкретизовані державою відповідно до їх завдань кожному рівню органів казначейства.
Для практичного забезпечення цих численних і складних функцій органи Державного казначейства наділені правом:
— відкривати в установах банків рахунки по доходах і видатках Державного бюджету;
— одержувати в банківській системі України на договірних началах внутрішньорічний кредит в межах, встановлених законодавчим актом про Державний бюджет на відповідний рік для покриття часових касових розривів Державного бюджету;
— проводити операції по розміщенню державних цінних паперів, їх погашенню і виплаті доходів по них;
— перевіряти в міністерствах, інших центральних і місцевих органах виконавчої влади, на підприємствах, в установах, організаціях, банках незалежно від форм власності фінансово-бухгалтерські документи про зарахування, перерахування і використання бюджетних коштів, а також одержувати необхідні пояснення, довідки та інші відомості з питань, що виникають в ході перевірок;
— одержувати від установ банків відомості про стан поточних бюджетних рахунків підприємств, установ і організацій, що використовують кошти Державного бюджету і державних позабюджетних фондів, незалежно від форми власності;
— вимагати від посадових осіб міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій усунення виявлених порушень передбаченого чинним законодавством порядку виконання Державного бюджету;
— призупиняти фінансування з Державного бюджету підприємств, установ і організацій у випадку з'ясування фактів порушень чинного порядку його виконання з повідомленням про це керівників відповідних міністерств і відомств.
До органів безпосереднього управління державними фінансами України відносяться також Державна податкова адміністрація України, створена на підставі Указу Президента України вія 22 серпня 1996 року. Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує регулярне надходження коштів у державні фонди фінансових ресурсів. Вона утворена на базі Головної податкової інспекції України.
Вищеназваним Указом Президента України податкові органи держави підняті на значно вищий щабель державної ієрархічної драбини. По-перше, нині глава державної податкової адміністрації є міністром. По-друге, глави державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, не кажучи вже про главу Державної податкової адміністрації України, призначаються Президентом України. Державні податкові адміністрації в областях, районах, містах і районах в містах не входять до складу місцевих державних адміністрацій, а глава державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим не входить до складу Ради Міністрів Автономної Республіки Крим.
Глави державних податкових адміністрацій в районах, містах і районах в містах призначаються на посаду та звільняються з неї відповідно главами вищестоячих податкових адміністрацій.
Головними завданнями Державної податкової адміністрації України є:
— здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати в бюджет податків, інших платежів, передбачених чинним законодавством;
— прийняття рішень про застосування фінансових санкцій та адміністративних штрафів до порушників фінансового законодавства і забезпечення їх стягнення, захист інтересів держави в судових органах по справах, що стосуються сплати податків, зборів і інших обов'язкових платежів.
Державна податкова адміністрація наділена повноваженнями на прийняття нормативних актів і методичних документів з питань оподаткування, бухгалтерського обліку і звітності у відповідності із законодавчими актами та на їх виконання.
Державній податковій адміністрації підпорядковані підрозділи Міністерства внутрішніх справ України по боротьбі з кримінальним приховуванням прибутків від оподаткування.
Постійно діючим вищим органом державного фінансово-економічного контролю, утвореним Верховною Радою України, є Рахункова палата України. Рахункова палата здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких органів держави.
Рахункова палата України наділена широкими повноваженнями в галузі контролю за фінансовою діяльністю: організовує та здійснює контроль за вчасним та повноцінним виконанням прибуткової і видаткової частин Державного бюджету, державними цільовими фондами, за утворенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього державного боргу, законністю надання позик, економічної допомоги іноземним державам, міжнародним організаціям і одержанням кредитів від іноземних держав, міжнародних фінансових організацій і позик, які не передбачаються Державним бюджетом.
Законом України «Про Рахункову палату Верховної Ради України» встановлені принципи здійснення контролю Рахунковою палатою: законність, плановість, об'єктивність, незалежність і гласність. Рахунковій палаті надані найширші повноваження для здійснення контролю за всією фінансовою діяльністю держави, їй надано право здійснювати фінансові перевірки, ревізії у всіх органах держави, починаючи з апарату Верховної Ради України до окремих підприємств та організацій, що працюють з державними фінансами, включно, незалежно від форми власності. Вона має право перевіряти в органах влади, управління та на всіх інших підконтрольних об'єктах грошові документи, бухгалтерські книги, звіти, плани, кошториси видатків і інші документи, пов'язані з фінансово-господарською діяльністю, а також здійснювати перевірку касових операцій з готівкою, цінними паперами, матеріальними цінностями, їх обліком, зберіганням та витрачанням.
В Законі України «Про Рахункову палату Верховної Ради України» передбачено також право Рахункової палати одержувати від Національного банку України, уповноважених банків та інших кредитних установ необхідні відомості про виконання ними операцій, стан рахунків установ та організацій, що перевіряються, — довідки, копії документів по операціях і рахунках цих підприємств і організацій.
До складу Рахункової палати України входять Голова, перший заступник, заступник Голови і секретар Рахункової палати, її робочий апарат складається з висококваліфікованих фахівців.
Тести
2.1.На які групи поділяються доходи бюджету від загальнодержавних податків і зборів у процесі їх розподілу між окремими ланками бюджетної системи?
А) Податкові і неподаткові надходження.
Б) Податкові і неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, офіційні трансферти.
В) Закріплені і регулюючі доходи.
Г) Загальнодержавні податки та місцеві податки і збори.
Відповідь:
Пункт Г) – З врахуванням юридичного та економічного аспектів розподілу доходів між ланками бюджетної системи всі вони поділені на закріплені і регулюючі.
До закріплених належать доходи, які постійно діючими нормативними актами віднесені до бюджетів певного рівня на невизначений у часі строк у розмірі територіального надходження повністю або у твердо фіксованому розмірі (нормативі).
Регулюючі доходи — це передбачені в Законі про Державний бюджет або в рішенні про бюджет представницьких органів доходи бюджетів, які щорічно перерозподіляються між різними ланками бюджетів.
2.2. Кошторис – це:
А) бюджетні асигнування, розподілені поквартально і постатейно;
Б) плановий документ, в якому встановлюються обсяг бюджетних асигнувань, їх постатейний і поквартальний розподіл;
В) розпис доходів і видатків, збалансованих у часі з поквартальним розподілом;
Г) плановий документ з переліком бажаних витрат і можливих надходжень певної бюджетної установи, їх постатейний і поквартальний розподіли.
Відповідь:
Пункт Б) — Згідно зі статтею 51 Бюджетногокодексу України - Відповідно до затвердженого бюджетного розпису розпорядники коштів Державного бюджету України одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень.
2.3. За характером виплати доходу державні позики поділяються на: