За даними Державної податкової служби загальна кількість зареєстрованих платників податку на додану вартість станом на 1.04.2008 року складала 349072 особи, з них юридичні особи – 287636, фізичних осіб – 61436. Подано 129161 розшифровок за звітний період березень 2008 року в електронному вигляді платниками податків.
Для подання податкових документів до органів державної податкової служби в електронному вигляді платник податків відповідно до нормативних актів Державної податкової адміністрації України повинен мати:
- спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті);
- доступ до мереж Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті;
- засіб криптографічного захисту інформації (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах державної податкової служби);
- чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі.
Спеціалізоване програмн забезпеченн для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті) відповідно до наказу Державної податкової служби від 10.04.2008 року № 233 “Про подання електронної звітності” надається платникам податків безкоштовно.
Згідно із цим нормативно-правовим актом платник податків отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника,бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа – суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем електронного цифрового підпису.
Отримання цього продукту провадиться платниками податків за власні кошти. Вартість послуги електронного цифрового підпису залежить від тарифів акредитованих центрів сертифікації ключів та за даними цінового моніторингу на теперішній час складає від 120 до 1140 гривень. На сьогодні існує досить обмежена кількість приватних компаній (провайдерів), які мають відповідні дозвільні та регламентні документі на здійснення такої діяльності, та з якими Державною податковою адміністрацією України укладено договір про подання податкової звітності платниками податків із застосуванням електронного підпису. За наявним та постійним попитом на цей продукт вартісна складова його буде мати тенденцію до збільшення.
Чинне податкове законодавство України не містить обов’язку платника податку (пункт 2 частини першої статті 9 Закону України “Про систему оподаткування”, стаття 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, пункт 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, пункт 16.4 статті 16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, стаття 18 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, статті 8-10. частина шоста статті 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”) надавати податкову звітність в електронній формі. Відповідно до підпункту “з” підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкова звітність в електронній формі може надаватися платником податків податковому органу лише за добровільним рішенням такого платника, за умови реєстрації електронного підпису підзвітної особи у порядку, визначеному законодавством. Із зазначеного не випливає обов’язок платників податків нести додаткові витрати на отримання необхідного програмного забезпечення, тим більш у випадках, коли перехід на електронну звітність провадиться за ініціативою держави, що загалом базується на припису статті 67 Конституції України.
Світова практика оподаткування не передбачає платності при наданні податкової звітності. Навпаки, багато країн пропонують безоплатну видачу ключів, електронних програм, встановлення Інтернету та підтримку і обслуговування мереж.
Отже, прийняття зазначеного Закону дозволить створити організаційні умови щодо поступового переходу до подання платниками податків податкової звітності та інших податкових документів в електронному вигляді.
Висновки
Стрімкий розвиток та глобальне впровадження новітніх інформаційних технологій, інтенсифікація інформаційних відносин, створили умови, коли життя людини є майже не мислимим без мобільного телефону, телевізора, комп’ютера та Інтернету.
Розвиток суспільних відносин став вимогою в цілому щодо розроблення, вдосконалення та оновлення нормативно-правової бази України, створення спеціальних юридичних норм та правил регулювання сфери інформаційних правовідносин.
Верховною Радою України були прийняті закони України, які набули чинності, «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронний цифровий підпис», «Про обов’язковий примірник документів», «Про Національну програму інформатизації», «Про телекомунікації», «Про Національну систему конфіденційного зв’язку», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» тощо.
Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначив основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів.
Законом встановлено, що електронний документ – це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа, зокрема, електронний цифровий підпис. Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
Проте, закон також встановив певні обмеження на застосування електронного документа як оригіналу. Зокрема, в електронній формі не може бути створено оригінал свідоцтва про право на спадщину; інший документ, який, згідно із законодавством, може бути створений лише в одному примірнику (поки не буде створено централізованого сховища оригіналів електронних документів).
Електронний цифровий підпис дає змогу підтвердити цілісність електронного документу, тобто його захищеність від несанкціонованого спотворення, руйнування або знищення в процесі руху від відправника до одержувача, та ідентифікувати підписувача.
Правочини здійснені за допомогою накладання на них електронного цифрового підпису та передані адресату в мережі передачі даних мають великий ступінь захисту від несанкціонованого доступу, спотворення чи знищення змісту правочину, адже такий підпис отримується за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних.
Електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки), якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.
Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Особистий ключ має бути відомий лише його володільцеві. Відкритий ключ доступний всім учасникам електронного документообігу.
Засвідчення чинності відкритого ключа здійснюється шляхом формування сертифіката відкритого ключа – документа, що видається центром сертифікації ключів. Посилений сертифікат відкритого ключа видається акредитованим центром сертифікації ключів, засвідчувальним центром, центральним засвідчувальним органом.
Сертифікат ключа містить найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача – власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису.
Посилений сертифікат ключа, крім обов’язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа.
Юридичні та фізичні особи можуть на договірних засадах засвідчувати чинність відкритого ключа сертифікатом ключа, а також використовувати електронний цифровий підпис без сертифіката ключа.
Розподіл ризиків збитків, що можуть бути заподіяні підписувачам, користувачам та третім особам, які користуються електронними цифровими підписами без сертифіката ключа, визначається суб’єктами правових відносин у сфері послуг електронного цифрового підпису на договірних засадах.
Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності для засвідчення чинності відкритого ключа використовують лише посилений сертифікат ключа.
Отже, електронний цифровий підпис спрямований на спрощення та прискорення документообігу між суб’єктами господарювання, що, в свою чергу, має зміцнити конкурентоспроможність вітчизняних підприємств, адже пришвидшиться процедура укладення цивільно-правових та господарських договорів, оформлення експортно-імпортних операцій, надання електронних банківських послуг.
Станом на сьогодні, згідно з інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті центрального засвідчувального органу, акредитацію пройшли три центри сертифікації ключів, тобто система електронного цифрового підпису є повністю структурно укомплектованою для належного функціонування.