География 10 класс Коберник (стр. 2 из 8)
З першого розділу ви дізнаєтеся про полі тичну карту світу та етапи її формування, сучасну економічну типоло гію країн та розмаїття державних устроїв у світі, міжнародні організа ції та провідні напрями їхньої діяльності. Ознайомитеся також з демо графічними, сировинними, економічними, екологічними та іншими глобальними проблемами людства. Поміркуєте, що очікує нашу цивілізацію в майбутньому. По-новому подивитеся на місце України в сучасному світі, порівнявши особливості розвитку її населення і гос подарства з відповідними відомостями інших держав.В основу другого розділу покладено регіональний та країнознавчий принципи. У ньому подано загальну економіко-географічну характеристику різних регіонів з їх специфічними особливостями. Пер ед вами постануть Європа й Північна Америка з високим рівнем роз витку господарства; Азія, що вражає своїми контрастами; Латинська Америка з її проблемами економічного розвитку; Африка з її найбіднішими в світі країнами, де проблеми дедалі більше загострюються; а та кож далекі, неповторні й самобутні Австралія та країни Океанії.
У другому розділі ви ознайомитеся з окремими країнами: США і Японією — лідерами світового господарства за багатьма показниками; Великою Британією, Францією, Німеччиною та Італією, які становлять основу європейської економічної системи; переселенськими країнами Канадою й Австралією, що за порівняно короткий час досягли висо ких економічних показників; Китаєм та Індією, відомими найбільшою чисельністю населення; країнами-сусідами України, Кубійович, Олексій Діброва.
пЕРЕВІР сЕБЕ:1. Що вивчає наука «Економічна і соціальна географія світу»?
 | які мають схожі з нашою державою проблеми екон омічного і соціального розвитку. Таким чином, шкільний курс соціально-економічної географії дає уявлення про територіальну організацію суспільства у різних регіонах та окремих країнах світу. КОРОтКО пРО ГОЛОВНЕ: | |
 | • Наука «Економічна і соціальна географія світу» вивчає загальні закономірності розвитку та розміщення населення і господарства на Землі, а також в окрем их регіонах та країнах. • Основними методами дослідження економічної і соціальної географії світу є: картографічний, статистичний, порівняльно-географічний, історичний. • В основу сучасного розвитку економічної географії покладені концепції проблемного країнознавства, «полюсів зростання» та глобальних (світових) міст. Над їх обґрунтуванням працювали російський економгеограф Ян Машбиць, французький економіст Франсуа Перру та американський вчений Джон Фрідман. • Серед українських економ-географів найбільше відзначилися Степан Рудницький, Павло Тутковський, Костянтин Воблий, Володимир | |
2.
Які основні методи дослідження використовує економічна і соціальна географія?3. Яке значення картографічного метода в економічній географії світу?
4. Назвіть основні концепції сучасного розвитку економічної географії та прізвища найвідоміших економ-географів світу та України.
5. Чим відрізняються завдання економічної і соціальної географії якнауки та шкільного предмета?
 |
• новими поняттями: «політична карта світу», «держава»,
«столиця», «державний кордон», «залежна територія»;
• періодами формування політичної карти світу;
• сучасною типологією країн світу;
• найвідомішими міжнародними організаціями;
навчитеся:
• характеризувати основні форми правління, державного устрою та адміністративнотериторіального поділу країн світу;
• оцінювати політико-географічне положення країн;
• знаходити і показувати на карті найбільші держави світу та їхні столиці;
• визначати місце України серед інших країн світу та обґрунтову вати основні вектори її зовнішньої політики;
•
робити повідомлення з актуальних проблем даної теми на основі аналізу додаткових джерел географічної інформації.АНОНсуВАННЯ тЕми
Формування держав світу, їх кордонів було дуже тривалим і охоплювало всю історію розвитку людського суспільства. Державні кордони постійно перекроювалися, що часто супроводжувалося збройними конфліктами. Спочатку це були війни між сусідніми пле менами за землю, пізніше — між сусідніми державами.
В епоху Середньовіччя, плаваючи морями й океанами в пошуках нових земель, європейці відкривають і колонізують Америку, згодом Африку, Австралію, більшу частину Азії, острови Океанії. Усе це супроводжується знищенням корінних жителів, руйнуванням їхньої самобутньої культури. На політичній карті світу з’являються нові величезні колоніальні імперії з рівними, як під лінійку проведеними, кордонами. А за цим усім стояли страждання мільйонів людей.
У XX ст. відбулися дві криваві світові війни за перерозподіл воло дінь, у яких загинуло більше людей, ніж за всю попередню історію людства. Локальні конфлікти за території не вщухають і нині. Місця таких
конфліктів називають «гарячими точками планети». Ірак і Аф ганістан, Кіпр і Чечня, Косово й Палестина, Таджикистан і Ефіопія, Пакистан та Індія, Північна Ірландія й Сомалі — це лише невеликий перелік країн, де через гострі територіальні конфлікти проливається кров людей.
У вирі історичних подій кінця XX ст. з’явилася на політичній кар ті світу й наша незалежна держава — Україна. Вона відродилася мир ним шляхом, без жодного пострілу, без жодної людської жертви.
Сучасний світ дуже неоднорідний. Про розмаїття країн, їхні рівні розвитку та форми правління, формування території й сучасний адміністративний поділ, про особливості географічного положення дер жав та їх участь у роботі міжнародних організацій ви дізнаєтеся з те ми «Політична карта світу».
§ 2. Формування політичної карти світу
Політична карта світу та її особливості. У широкому розумінні слова політична карта світу є зібранням відомостей про політичну географію світу. У вузькому розумінні це — географічна карта, на якій показано кольором поділ світу на держави та залежні території з нанес енням існуючих кордонів. На ній також позначені столиці держав та інші великі міста, найважливіші транспортні магістралі (див. перший форзац).
Д е р ж а в и — суверенні політичні утворення, що здійснюють вла ду на певній території та забезпечують в її межах господарську діяльн ість. Головне місто держави — с т о л и ц я — адміністративно-полі тичний центр країни. Зазвичай столиця є місцем перебування найви щих органів державної влади, військових, судових та інших установ. Кожна держава має свої атрибути: прапор, герб, гімн, мову, грошову одиницю.Обмежує територію країни д е р ж а в н и й к о р д о н — вертикальна
площина, що відокремлює її від інших Cхема 2. Територія країни країн. До складу т е р и т о р і ї д е р ж а в и входять: площа суходолу, що обмежена державним кордоном, включн о з надрами, внутрішніми водами, а також повітряний простір над державою (схема 2). Згідно з Конвенцією ООН з морського права власністю держави є т е р и т о р і а л ь н і в о д и — акваторія моря або океану, що прилягає до берега в межах 12 морських миль (22,2 км). Крім того, нині 40 % Світового океану поділено на морські економічні зони завши ршки понад 200 морських миль (370,4 км) та на глибину шельфу до 500 м. У межах своєї морської економічної зони держава розвідує й розробляє мінеральні та біологічні ресурси, споруджує і використовує штучні острови, веде наукові дослідження.
Непорушність державних кордонів означає визнання їх іншими країнами, тобто відсутність те риторіальних претензій та неможливість їх перетину без узгодження з даною країною.
Існують так звані с п і р н і т е р и т о р і ї , на які претендують кіл ька держав. Як правило, такі «гарячі точки» є наслідком штучного проведення кордонів, які не враховують національних ознак. Часто це пов’язане з колоніальним минулим країн. Звідти беруть початок регіо нальні збройні конфлікти. Таких міждержавних сутичок трапляєть ся в середньому по 10 на рік.
З а л е ж н і т е р и т о р і ї ( к о л о н і ї ) — це країни, що перебувають під владою іноземних держав-метрополій. Вони позбавлені політичного суверенітету й економічної самостійності. Управління ними здійснюється на основі спеціального режиму. Головне їх місто називають а д м і н і с т р а т и в н и м ц е н т р о м . На політичній карті колонії позначені тим самим кольором, що й країна-метрополія, яка ними володіє.
Політична карта нестабільна. У процесі історичного розвитку утворюються нові держави,
змінюється їхній політичний статус, краї ни об’єднуються та втрачають свій політичний суверенітет, уточнюю ться кордони, змінюються назви держав. Інколи столиці переносять до іншого міста або змінюють свої назви. Усі ці зміни фіксує політична карта світу. Головною її властивістю є динамічність, тобто здатність постійно змінюватися.