География 10 класс Пестушко стандарт, академ (стр. 2 из 10)

§1. Предмет соціальноекономічної географії світу...

Важливі ге ог рафічні дані нерідко містять ся та кож у місцев их орг ан ах влад и – обл асн их, районн их, міськ их, сел ищн их, сільськ их рад ах тощ о. Так сам о кор исн им и част о вия вл яю тьс я ок ремі підприємства, гос по да рства, уст ан ов и з їхньо ю опер ат ивн о5обліков ою та звітно5стат ист ичн ою 7 інформ ацією.

Ко рис ни ми є та кож нау к ов одослідні та про ектні зак ла ди й ор га ні зації, що на ко пи чу ють фон до ву інфор мацію та нау кові й про ектні роз роб ки за своїм профілем. Цікав у суспільн о5гео гр афічну інформ ацію мож уть мат и й гро мадські ор ганізації та ру хи – ет но куль турні, кон фесійні, політичні (партійні), проф есійні і т. д.

Що до інфор мації про різні дер жа ви, регіони або за га лом про світ, то вон а є на сайт ах Орг анізації Об’єднан их Націй, Світов ої орг анізації торгівлі, Орг анізації екон омічног о співробітництв а і розв итк у, Всес вітн ьої тур истичн ої орг анізації та інших відом их міжнар одн их орг анізацій.

Практичне завдання

Зайдіть на сайт Ор ганізації Об’єдна них Націй (http://www.un.org/ru/) і, озн айом ивш ись з ним, визн ачт е, яка сам е інформ ація ООН мож е погл иб ити ваші знанн я в гал узі суспільн ої гео гр афії.

В окр ем их вип адк ах для доп овн енн я суспільн о5гео гр афічних знань можн а кор ист ув ат ис я експ ертним и оцінкам и різних сит уа цій – соціально5екон омічних, дем огр афічних, етн ок ульт урн их, політичн их, екологічних, які над аю тьс я відом им и та авт ор ит етн им и спеціалістам и зі значн им досвідом відповідних досліджень.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

ò Пред ме том вив чен ня еко номічної і соціаль ної ге ог рафії світу є те ри то ріа ль на орг анізація суспільства в міждерж авн ом у масшт абі і в різних країнах, районах і місце вос тях.

ò Джер ел а суспільн о#гео гр афічних знань є перв инні (рез ульт ат и власн их пол ьо вих досліджень) і втор инні (доб уті в стат ист ичн их, фонд ов их, відомч их та інших уст ан ов ах).

Ключові терміни і поняття

ò те ри торіаль на ор ганізація суспільства ò пер винні і вто ринні дже ре ла суспіль но5ге ог ра фіч них знань ò

САМОПЕРЕВІРКА

I	Що є пред ме том вив чен ня еко номічної і соціаль ної ге ог рафії світу?
II	Розк рий те сутність по нят тя «те ри торіаль на ор ганізація суспільства».
III	По ясніть, як ви ни ка ють вто ринні дже ре ла суспіль но5ге ог рафічних знань. Визн ачт е з них найд ост упніші для вас.
IV	Знайдіть у се бе до ма дже ре ла суспіль но5ге ог рафічних знань. По ясніть, які вон и є – перв инні чи втор инні.

-

-

-

-

вірне знан ня. У ць о му разі ос новні ре зуль та ти вже дослідже но го об’єкта пе ре но сять на всі інші ана логічні об’єкти. Успішно ви ко рис то вують і давній порівняльн огео гр афічний мет од, зокр ем а у прост ор ов их дос лід женнях політи ко5ге ог рафічних явищ і про цесів.

На у ка стве рд жує

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ СОЦІАЛЬНОЕКОНОМІЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ.

ВИДАТНІ ЕКОНОМГЕОГРАФИ СВІТУ

Географічна розминка

При га дай те з по пе редніх курсів ге ог рафії дже ре ла ге ог рафічних знань. Назвіть вітчиз ня них уче них-еко номге ог рафів. Мет од и досліджень соціальн о#екон омічної гео гр афії. Як наук ов а дис ципліна соціаль но5еко номічна ге ог рафія ду же склад на. Адже во на опе рує при род ни ми, еко номічни ми, соціаль ни ми і політич ни ми по нят тя ми і факт ам и. Том у спектр мет одів, які заст ос ов ую ть у суспільн о5гео гр афічних дос лідженн ях, дос ить шир ок ий, він включає як заг альн он ау ко ві, так і га лу зе ві методи. Се ред за галь но на у ко вих ме тодів суспіль но5ге ог рафічних досліджень тра диційно зас то со ву ють спогл яд анн я, спост ер еж енн я за подіями та факт ам и, їх опис і поя сн енн я за доп ом ог ою аналізу. Зокр ем а, існує мет од аналізу ана ло го вих об’єктів, який зас то со ву ють у тих ви пад ках, ко ли досліджув ані об’єкти подібні (анал огічні) і кол и про один з них є дост о

8

Накл ад аю ч и карт и одн а на одн у, здоб ув аю ть нові знання. Нак ла дан ням політич них карт на кліма тичні, ге о мор фо логічні, мінераль них ре сурсів, ґрунтів, рос лин ності, еко номічні ви яв ля ють певні господ арські, соціальн оекон омічні та політичні зал ежн ості й зак он омірності. Так, англійськ ий учен ий П. Тейл ор так им мет од ом довів, що політичні центр и світу зос ер едж ені у сер едніх шир от ах Північної півкулі, у країнах з вол ог им клімат ом і баг ат их на вугілля.

Помітне місце се ред за галь но на у ко вих ме тодів посідає істор ичн ий мет од, що дає змог у вивч ат и дин аміку і тенд енції соціальн о5екон омічного розв итк у.

У суспільній ге ог рафії ко рис ту ють ся та кож за галь но на у ко вим бал ансо вим ме то дом, ко ли, зістав ля ю чи пев ні ком по ненти, визначають повну відповідність, співвідношення між ними. Так, напр икл ад, част о розгл яд ають бал анс и прир одн их рес урсів, нас ел енн я та труд ов их рес урсів, пал ив а, електр ое н ергії, прод ов ольс тва, вант аж оп от оків, вир обн иц тв а і спож иванн я, приб утків і вид атків. Більш спеціальн им є мет од міжгал уз ев их бал ансів, за яким аналізую ть рух тих чи тих рес урсів між гал уз ям и і між регіонам и. Такі дослідженн я, де є числ енні кількісні пок азн ик и, потр ебу ють мат ем ат ичн их мет одів обр обк и дан их.

Для одерж анн я опер ат ивн их дан их нерідко заст ос ов ую ть аер ом ет од и, космічні мет од и з комп’ютерн им деш ифр ув анн ям здоб ут ої інформ ації. Для суспільн о5гео гр афічних узаг альн ень так ож вик ор ист ов ую ть комп ’ютер и, за доп ом ог ою яких створ юю ть інформ аційні баз и дан их з под аль-

§2. Методи досліджень соціальноекономічної географії...

шою мет ою їх обр обк и, аналізу та інтерпр ет ації. У практ иці суспільн о5гео гр афічних досліджень шир ок о заст ос ов ую ть мет од и мод ел юв анн я (заміщен ня ре аль но го об’єкта чи про це су йо го спро ще ним ана ло гом, мо дел лю), у то му числі ма те ма тич но го та комп’ютер но го, а та кож прогн озув анн я суспільн о5гео гр афічних подій і явищ.

Карт огр афічний мет од, що здавн а є трад иційним у гео гр афії, нині наб ув нов ог о пошт овх у до розв итк у завд як и ГІС5техн ол огіям. Адж е теп ер зчи ту ван ня і аналіз карт мож на ви ко ну ва ти в ав то ма тич них ре жи мах. До тог о ж для соціальн о5екон омічної гео гр афії, що част о опер ує дос ить дин амічним и хар акт ер ист ик ам и, надзв ич айн о важл ив им є часова узгодженість ГІС. Адж е, на відміну від звич айн ої гео гр афічної карт и, ГІС – акт ивн а баг ат оф ункціональн а баз а дан их, яка мож е постійно доп овн юв атис я і оновл юв ат ис я.

Вид атні екон омгео гр аф и світу. Вам уже відомі сла ветні іме на вітчизнян их учен их екон омгео гр афів. Прот е суч асн а суспільн а гео гр афія формув ал ас я завд як и вчен им різних часів і нар одів.

Перші на у кові нап ря ми в ца рині соціаль ної та еко номічної ге ог рафії сфор му ва ли ся уп ро довж ХVІІІ ст. Са ме тоді в пра цях німець ких ге ог рафів Г. Ахенв ал я і А.Ф. Бюшінга бул о обґрунт ов ан о нов ий напр ям ок у гео гр афії – кам ер альн а стат ист ик а. Назв а «кам ер альн а стат ист ик а» (від лат. status – стан, ста но ви ще; дер жа ва) мо же бу ти пе рек ла де на як «опи со ве держ ав озн ав с тво». У підручн ик ах із кам ер альн ої стат ист ик и опис ув ал ися те ри торії дер жав, адміністра тив ний устрій, держав ний апа рат уп равління, га лузі гос по да р ства, фінан си, бюд жет і навіть збройні си ли та зовнішні зв’яз ки. Все це суп ро вод жу ва ло ся всіля ки ми відо мос тя ми, цифр ов им и довідкам и. Власн е, це бул и екон омічна, політичн а й військ ова гео гр афії, звед ені в єдиній навч альній дисц ипліні.

У першій пол ов ині ХІХ ст. І. Тюн ен (1783–1850) за по чат ку вав но вий напр ям ок в екон омічній гео гр афії. Він уперш е вик ор ист ав мод ель прос то ро во го мо де лю ван ня, зас то су вав ши її до вирішен ня конк рет но го завданн я щод о розміщенн я сільськ ог осп од арськ ог о вир обн иц тв а. За цією мо дел лю, існує цент раль не місто, нав ко ло яко го і розміщу ють ся сільські гос по да р ства. За леж но від відстані до рин ку зміню ють ся спосіб ви ко ристан ня землі й сис те ма сільсь ко го гос по дарюван ня. Ме тод досліджен ня, який зап ро по ну вав уче ний, дав помітний на у ко вий пош товх. Са ме зав дя ки І. Тюн ен у нині вивч аю ть так звані кільц еві приміські зон и, що утв ор юють ся нав ко ло ве ли ких міст.

На по чат ку ХХ ст. з’яви ла ся пра ця фран цузь ко го ге ог ра фа П. Віда ля де ла Бланш а (1845–1918) «Гео гр афія люд ин и як част ин а гео гр афії життя», яка зап очатк ув ал а форм ув анн я школ и гео гр афії люд ин и у Франції (мал. 1). Гол овну уваг у в ній приділен о хар акт ерн им особл ив ост ям при- с то су ван ня жит тя лю дей до своєрідних умов ге ог рафічно го се ре до ви ща, ре алі за ції місце вих при род них мож ли вос тей гос по да р ства у про цесі історич но го роз вит ку ок ре мих те ри торій.