География 10 класс Пестушко стандарт, академ (стр. 3 из 10)

Нап рикінці XIX – на по чат ку XX ст. закл ад аю тьс я підвал ин и міжнаціональ них і національ них на у ко вих шкіл. Се ред їхніх зас нов ників і німецьк ий гео гр аф Ф. Рат цель (1844–1904) – фунд ат ор антр оп ог ео г р аф ії. У своїй «Ант ро по ге ог рафії» він уза галь нив дані про роз се лен ня людства, ха рак тер по селень, гос по дарсь кої діяль ності й по бу ту на се лен ня у зв’яз ку з відмінност ям и навк ол ишньо г о гео гр афічног о сер ед ов ищ а.

особл ив ості політичн ої історії різних держав, їхні прот иріччя й конф лікти.

країнозн ав с тва. Йом у нал еж ить баг ат от омн а прац я «Нов а всесвітня гео - г р афія. Земл я і люд и». Це бул а перш а в історії гео гр афії прац я, де вміщезокрем а, є розділи, присв яч ені Укр аїні.

«штан дор та» (з німецьк. – місце по ло жен ня). За цією те орією, розмі щення про мис ло вості виз на ча ють три гру пи чин ників – вит ра ти на транс порт, орієнтація на ро бо чу си лу і на на се лені пунк ти, щоб ви ко рис та ти пе ре ваги ви роб ни чої та соціаль ної інфра ст рук ту ри.

У першій пол ов ині ХХ ст. німецьк ий гео гр аф В. Крист алл ер (1893– 1969) вис ун ув «тео рію центр альн их місць», яка помітно вплин ул а на под альш ий розв ит ок екон омічної гео гр афії (мал. 2). Він створ ив мод ель тер ит орії, яка ще нед ост атньо зас ел ен а і, аналізую ч и зак он омірності взаємног о розт аш ув анн я нас ел ен их пунктів, нам аг авс я визн ач ит и гол овн е місце розт аш ув анн я майб утньо г о центр альн ог о міста.

У 19505х ро ках у зв’яз ку з роз вит ком об чис лю валь ної техніки і на ко пичен ням ба га то го фак тич но го ма теріалу в еко номічній ге ог рафії ви ник ла школ а прост ор ов ог о аналізу. Предст авн ик и цієї школ и розр обл ял и тео рії, які ма ли до по мог ти з’ясу ва ти за ко номірності у розміщенні підприємств і на се ле них пунктів, а та кож у фор му ванні транс по рт них ме реж.

Найяс кр авішим предст авн ик ом школ и прост ор ов ог о аналізу є вид атний німецьк ий екон оміст і гео гр аф А. Льо ш (1906–1945). У своїй ос нов ній праці «Ге ог рафічне розміщен ня гос по да р ства» він зап ро по ну вав но ву тео рію (конц епцію екон омічног о ландш афт у) розміщенн я вир обн иц тв а і те ри торіаль ної ор ганізації про мис ло вості в умо вах рин ко вої еко номіки. Факт ичн о це бул а мод ель тер ит оріальн ої сам оо рг анізації суспільства і йог о екон омічног о житт я.

§2. Методи досліджень соціальноекономічної географії...

Ідеї В. Крист алл ер а і А. Льо ш а роз ви вав У. Ай зард (1919) – амер иканськ ий екон оміст і гео гр аф. Мет ою гео гр афії Айз ард вваж ав аналіз тер ит оріальн ог о розп оділу соціальн о5екон омічних явищ для вия вл енн я за конів їхнь о го роз вит ку. Він зап ро по ну вав інтег раль ну те ри торіаль ну 11 мод ель соціальн о5екон омічног о житт я суспільства, сук упність склад ов их елем ентів якої визн ач ає так зван ий екон омічний ландш афт тер ит орії.

Сер ед вид атн их предст авн иків школ и прост ор ов ог о аналізу бул и так ож учені5тео р ет ик и – амер ик анськ ий гео гр аф В. Бунг е (1928) і британ сь кий ге ог раф П. Хагг ет (1933) (мал. 3). Амер ик анськ ий гео гр аф Е. Тейф (1921–2001) зро бив ве ли кий вне сок у ге ог рафію транс пор ту.

Сер ед найвідоміших пост ат ей соціальн ої і екон омічної гео гр афії ос тан нь о го періоду слід та кож наз ва ти аме ри кансь ких ге ог рафів Р. Хар тшор на (1899–1992) і Е. Ульм ан а (1912–1976), а так ож шведськ ог о гео гр аф а Т. Хаг ер с транд а (1916–2004).

Р. Хартш орн є зас нов ни ком по ведінко вої ге ог рафії. Він вивчав тра диції і зви чаї на се лен ня різних те ри торій, по ведінку їх меш канців. Вва жав їх тісно взаємо пов’яза ни ми з інши ми при род ни ми і соціаль но5еко номічними явищ ам и, хар акт ерн им и для тієї чи іншої тер ит орії. Зроб ив значн ий вне сок у роз ви ток те орії політич ної і куль тур ної ге ог рафії.

Е. Уль ман – один із зас нов ників су час ної ге ог рафії транс пор ту. Т. Хаге рстранд відо мий як ав тор те орії прос то ро вої ди фузії інно вацій, тоб то поширення но вов ве день, но вих явищ.

Практичне завдання

За дод атк ов им и джер ел ам и підгот уйт е кор отк у доп овідь (2–3 хв) про вид атног о екон омгео гр аф а світу (за виб ор ом) на тем у «Нау к ові дор обк и вчен ог о».

УЗАГАЛЬНЕННЯ

ò Суспіль на ге ог рафія ко рис туєть ся за галь но на у ко ви ми і га лу зе ви ми ме то да ми досліджень.

ò Гол овні нау к ові напр ямк и в цар ині соціальн ої та екон омічної гео гр афії світу по ча ли фор му ва ти ся з ХVІІІ ст.

Ключові терміни і поняття

òмет од и досліджень: спогл яд анн я, спост ер еж енн я, аналізу, істор ичний, бал анс ов ий, мат ем ат ичн ий, аер ом ет од, космічний, мод ел юв анн я, прогн озув анн я, карт огр афічний ò

САМОПЕРЕВІРКА

I	Наведіть приклади найдавніших і найсучасніших методів, які застосовують у суспільно-географічних дослідженнях.
II	Назвіть видатних європейських і американських економгеографів. Які з їхніх досліджень продовжують розвиватися у наш час?
III	З ог ля ду на ос новні нап рям ки ро бо ти виз нач те ме то ди досліджень, які ви ко рис то ву ва ли ви датні еко номге ог ра фи світу.
IV	Опишіть ме то ди соціаль но5еко номічної ге ог рафії, які мож на зас то со ву вати: а) на уро ках ге ог рафії; б) по за шкіль ни ми уро ка ми.

Част о політичні події сприч ин юю ть у тих чи інших країнах світу нав іть зміну форм держ авн ог о пр авління та їхньо г о адміністрат ивно5тер ит оріальн ог о устр ою. Под ек уд и внутрішньо держ авні зміни настільк и вия вл яю тьс я серйозн им и, що нещ од авн о єдині і, здав алос я б, неп ор ушні держ ав и розп ад аю тьс я на окр емі тер ит орії, кожн а з яких зая вл яє своє прав о на політичн у сам ос тійн ість. І ось уже міняю тьс я усталені корд он и, вид озмінюю тьс я обр ис и країн і держ ав... Своєрідні підсум ки політич них про цесів на дає політич на кар та, яка, на че дзер ка ло політич ної си ту ації, відоб ра жає різні те риторії, країни, дер жа ви, а та кож розк ри ває їхню фор му п рав ління і дер жав но го уст рою.

Ми жив ем о у час бурхл ив их політичн их подій. През ид ентські ви бо ри й ан ти дер жавні пе ре во ро ти, міжна родні зустрічі й міжнаціональні конфлікти, при кор донні війсь кові су пе реч ки і спільні дружні при кор донні за хо ди. Усе це ста ло звичною складо вою суспіль но5політич но го жит тя в різних ку точ ках нашої план ет и.

14

1

ПОЛІТИЧНА КАРТА СВІТУ

Географічна розминка

При га дай те, як поділя ють ге ог рафічні кар ти за змістом. На ведіть прик ла ди те ма тич них карт.

Етап и форм ув анн я політичн ої карт и світу. Політичн а карт а – це гео г рафічна кар та, на якій відоб ра же но те ри торіаль но5політич ний поділ світу, ма те риків або ок ре мих регіонів (див. форзац). Су час на політич на кар та світу фор му ва лася пос ту по во, в ході істо рич но го роз вит ку.

На че у ка лей дос копі прос то ру та ча су, на п’яти кон тинен тах пла не ти вин ик ал и, зрост ал и і процвітали черг ові тер ит оріальн о5політичні утв орен ня. Пли нув час, і во ни роз па да ли ся і зни ка ли з політич ної аре ни, да ючи уче ним ма теріал для на у ко во го аналізу про це су дер жа вот во рен ня. Форм ув анн я політичн ої карт и світу вивч ає одн а з гілок суспільн ої гео - гр афії, окр ем а нау к а – політичн а гео гр афія.

§3. Політична карта світу

	Ста ро давній етап (V тис. до н. е. – V ст. н. е.) пов’язан ий з вин икн енн ям, розквітом і крах ом перш их держ ав них ут во рень – двох ос нов них форм дер жав но го ла ду: мо нархій (Ста ро давній Єги пет, Ас сирія, Ва ви лон, Персь ка дер жа ва) і рес публік (міста5дер жа ви Фінікії, Греції, Ста ро дав ній Рим). Са ме з них роз по чав ся політи ко5те ри торіаль ний поділ ге ог рафіч но го прос то ру.
	Се реднь овічний етап (V–XV ст.) суп ро вод жу вав ся тери торіаль ни ми за хоп лен ня ми зе мель ве ликим и фео д альн ими держ ав ам и, внаслідок чог о політичн а карт а бул а вкрай роздрібнен ою та нестійкою. У цей період існув ал и такі мо гутні дер жа ви, як Свя щен на Римсь ка імперія, Англія, Пор ту галія, Київсь ка Русь.
	Нов ий етап (на межі ХV–ХVІ ст. – поч . Перш ої світов ої війни) ха рак те ри зуєть ся ве ли ки ми ге ог рафічни ми відкрит тя ми і, як наслідок, поділом світу на ко лоніальні імперії. Найбіль ши ми сер ед так их бул и Іспанськ а, Порт уг альськ а, Голл ан дськ а, Британськ а, Франц узьк а, Російськ а, Осм анськ а, Німецьк а то що. Вод но час це епо ха за род жен ня, роз вит ку й ут ве рд жен ня рин ко вих відно син.
	Новітній етап (1914 р. – до наш их днів), за якого відбувають ся но вий пе ре роз поділ поділе но го на той час світу, проц ес и дек ол онізації, визн анн я сув ер енітетів де сятків держав, ут во рен ня низ ки ав то ри тет них міжна родних ор гані зацій та ін.

Мал. 4. Етапи формування політичної карти світу