География 10 класс Пестушко стандарт, академ (стр. 4 из 10)
Фор му ван ня політич ної кар ти світу налічує декіль ка ти ся чоліть. У ць о му проц есі визн ач аю ть чот ир и етап и: стар од авній, сер едньо вічний, нов ий і новітній (мал. 4).
Новітній етап поділяють на три періоди. Визн ач альн им и подіями першого періоду (1914–1939 pp.) бул и розп ад Австро5Угорськ ої імперії і по я ва на політичній карті світу гру пи но вих не за леж них країн. Зок ре ма, на політичній карті Європ и з’явил ись такі держ ав и, як Австрія, Угорщ ин а, Поль ща, Че хос ло вач чи на, Фінляндія, Лит ва, на ко рот кий час Ук раїнсь ка Нар одн а Респ убліка та ін. Заг ал ом в 1939 р. бул а 71 сув ер енн а країна.
До то го ж у цей період ут во ри ла ся ве ли чез на дер жа ва з ко ма ндно5адміністрат ивн им тип ом екон оміки – СРСР і світ розк ол овс я на дві си с те ми за іде о логічним прин ци пом.
Хар акт ерн ою озн ак ою другого періоду новітньо г о етап у у форм уванні політичн ої карт и світу (після закінченн я Друг ої світов ої війни і до поч атк у 19905х років) є крах кол оніальн ої сист ем и. Дес ятк и країн Афр ик и, Азії, Лат инськ ої Амер ик и упр од овж цьо г о періоду прог ол ос или нез ал ежність, визв ол ивш ись з5під кол оніальн ог о гніту. Особл ив о рез ульт ат ивн им вия в ив ся 1960 p. – «рік Афр ик и», кол и на політичній карті Чорн ог о конт ин ент у з’явил ис я дес ятк и сув ер енн их країн.
шо вані вод но час у двох час ти нах світу: Ту реч чи на – в Азії та Європі, Єгипет – в Афр иці та Азії, Росія – в Азії та Європі.
Нез ал ежн о від свог о розт аш ув анн я, усі держ ав и є повн оцінним и суб’єкта ми міжна род но го пра ва. При ць о му де які дер жа ви про дов жу ють визн ав ат и глав ою держ ав и прав ит ел я іншої держ ав и, з якою вон а пов’язана кол оніальн им мин ул им. Прикл ад ам и є кол ишні домініони Вел ик ої Брит анії (англ. dominion – во лодіння, вла да – Канада, Австралія тощо), де гла вою фор маль но виз наєть ся бри тансь кий мо нарх. Нині во ни вхо дять до скла ду Бри тан сь кої Співдруж ності Націй. Так са мо фор маль но во лодіють князівством Анд орр а дві інші європ ейські держ ав и – Франція та Іспанія (так зван ий конд омініум, від лат. – сумісне вол одіння). Реа льн у ж влад у в Анд оррі має глав а її уряд у.
Практичне завдання
| Третій період новітньо г о етап у форм ув анн я політичн ої карт и світу поз на чився роз па дом Ра дянсь ко го Со ю зу в 1991 р. і кра хом соціалістичног о таб ор у. Як наслідок, на політичн ій карт і світу замість 15 кол ишніх респ ублік СРСР з’явилася ціла низк а нез ал ежн их країн. Крім тог о, об’єдналася Німечч ин а і, навп ак и, розп алися Сою зн і Респ убліки Югос л авія та Чех осл ов ачч ин а. Вин икл и нові нез ал ежні держ ав и і в Океа нії, в Афр иці. Визн ач ен о дол ю Гонк онг у та Аом ин ю, які відійшли до Кит аю. Суч асн а політичн а карт а світу. Гол овн им и за знач енн ям об’єктам и політичн ої карт и світу є держ ав и, країни і тер ит орії. Дер жа ва – зас ел ен а тер ит орія з визн ач ен им и корд он ам и, що в політико5ге ог рафічно му відно шенні не за леж на від інших дер жав у внутрішніх і зовнішніх відно си нах. Зва жа ю чи на це, час то ка жуть, що дер жа ва є су ве рен ним політич ним ут во рен ням. Ре алії сь о го ден ня |
| 16 |
| 1  |
 «Дер жав на мо заїка» світу. На по ча ток 2010 ро ку на політичній карті світу налічув ал ос я 193 нез ал ежні держ ав и. В Європі – 44 (з Росією), в Азії – 47, в Афр иці – 53, Північній і Центр альн ій Амер иці – 23, Південн ій Аме ри ці – 12, Австралії і Оке анії – 14. Крім то го, ще три дер жа ви роз та- |
За політичн ою карт ою світу (див. форзац) визн ачт е найбл ижчі до Укр аїни дер жа ви кож ної з час тин світу.Країна – зас ел ен а тер ит орія з визн ач ен им и корд он ам и, що в політико5гео гр афічном у віднош енні мож е мат и держ авн ий сув ер енітет або бут и зал ежн ою від інших держ ав. Отж е, країною є будь5яка держ ав а. Водн оч ас, да ле ко не кож на країна має пра во на зи ва ти ся дер жа вою. Вва жаєть ся, що заг ал ом у світі нині налічую ть близьк о 250 країн.
Проблема
На політичній карті світу існую ть країни, які не визн ані більшістю інших дер жав як не за лежні дер жа ви. Прик ла дом не виз на них дер жав є Абх азія (част ин а Грузії), Нагірнокар аб аськ а Респ убліка (част ин а Азербайдж ан у), Придністров’я (част ин а Молд ов и), Тур ецьк а Респ убліка Північног о Кіпру (част ин а Кіпру) тощ о. Так сам о існую ть тер ит орії з не виз на че ним ста ту сом, як5от Па лес ти на (част ко во оку по ва на Ізраїлем), Західна Сах ар а (окуп ов ан а Мар окк о).
§3. Політична карта світу
Ста тус країн ма ють та кож зал ежні країни і тер ит орії, кож на з яких пе ре бу ває під політич ним чи війсь ко вим конт ро лем однієї із су ве рен них держ ав. Сер ед так их, зокр ем а, колонії – країни, позб авл ені держ авн ої сам остійності і політичн ої та екон омічної своб од и. Кол онії мож уть мат и 17 різний ста тус, нап рик лад: за морсь ка те ри торія, як5от Гібрал тар у Ве ли кої Бри танії, за морсь кий де пар та мент (регіон), як5от фран цузь ка Гвіана, або авт он омн ий регіон – Фар ерські остр ов и Данії.
До за леж них країн на ле жать і протекторати – країни, що заз ви чай виз на ють над со бою су ве ренітет пев ної дер жа ви у міжна род них відно синах, але зберігаю ть нез ал ежність у внутрішніх справ ах. Нині подібною фор мою міждер жав них відно син є «віль но асоційо ва на дер жа ва», як5от Пу ер то5Рико, що за ле жить від США, то що.
Ок ре мий спе цифічний вид те ри торій (ак ва торій) виділе но відповідно до норм міжна род но го пра ва на Землі – це во ди відкри то го мо ря. Ок ре мий стат ус має і так зван а морськ а екон омічна зон а, що прил яг ає до корд онів сух од ол у держ ав и, яка має вихід до мор я. Це акв ат орія на відстань 200 миль (пон ад 370 км) від узб ер ежж я і на глиб ин у 500 метрів шельф у мат ер ик овог о схил у. Відповідно до конв енції з морс ьк ог о прав а 1982 р. у зазн ач ених ме жах ак ва торії дер жа ви ма ють су ве рен не пра во на еко номічну діяльність – про мис ло вий ви лов ри би, розвідку і роз роб ку при род них рес урсів тощ о.Особ ли вий ста тус має Ан та рк ти да, міжна род но5пра во вий ре жим якої визн ан о дог ов ор ом від 1 жовтн я 1959 р. Згідно з ним, дан ий конт ин ент є нейт раль ним, деміліта ри зо ва ним, де за бо ро не на будь5яка війсь ко ва та гос по дарсь ка діяльність, а та кож політичні поділи те ри торії. Єди ним дозвол ен им видом діяльн ості є нау к ов о5пош ук ов а роб от а. Приг ад аємо, Укр аїна так ож має там нау к ов о5дослідну станцію «Акад емік Верн адс ьк ий».
УЗАГАЛЬНЕННЯ
ò Політич на кар та – це ге ог рафічна кар та, на якій відоб ра же но те ри торіально#політичн ий поділ світу, мат ер иків або окр ем их регіонів.
ò Про цес фор му ван ня су час ної політич ної кар ти світу три ва лий і налічує чо тири ета пи: ста ро давній, се реднь овічний, но вий і новітній.
ò Го лов ни ми об’єкта ми політич ної кар ти світу є дер жа ви, країни, те ри торії.
Ключові терміни і поняття
ò політичн а карт а ò держ ав а ò країна ò тер ит орія ò домініон ò конд ом ін іум ò нев изн ан а держ ав а ò зал ежн а країна ò кол онія ò прот ек- т ор ат ò
САМОПЕРЕВІРКА
| I | Що відобр аж ен о на політичній карті? Назвіть гол овні об’єкти політичн ої кар ти світу по чат ку на шої ери. |
| II | Поя сніть, у чом у гол овн а відмінність між країною та держ ав ою. |
| III | Визн ачт е, в якій част ині світу найбільш е зал ежн их країн і тер ит орій. |
| IV | Назвіть і по кажіть на політичній карті Євро пи прик ла ди різних видів те ри торіаль но5політич них ут во рень. Які з них є сусіда ми Ук раїни? |
-
єди ної конс ти туції, єди но го керівно го цент ру, єди но го гро ма дя н ства та єди ної дер жав ної мо ви. Унітар на фор ма уст рою з’яви ла ся знач но раніше, і сам е вон а теп ер прит ам анн а, зокр ем а, більш ості держ ав Європ и, Лат инськ ої Амер ик и і Афр ик и. За конст ит уцією Укр аїна так ож є уні тар ною.
Складн а за устр оєм держ ав а хар акт ер из уєтьс я ная вністю держ авн их утв ор ень, які маю ть певн у юрид ичн у і політичн у сам остійність. На сьо годні фак тич но єди ним предс тав ни ком та кої фор ми дер жав но го уст рою зал иш ил ась федерація (від лат. foederatio – сою з).
| ФОРМИ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УСТРОЮ І ДЕРЖАВНОГО ПРАВЛІННЯ  Географічна розминка При га дай те приз на чен ня адміністра тив но5те ри торіаль но го уст рою. Назвіть адміністра тив но5те ри торіальні оди ниці Ук раїни. Форм и адмiністрат ивн о#тер ит орiальн ог о устр ою держ ав и. Форм а держ авн ог о устр ою – це спосіб тер ит оріальн ої орг анізації держ ав и, що вста нов лює по ря док поділу країни на час ти ни і виз на чає ха рак тер відно син між центр альн им и і місцев им и орг ан ам и влад и. Нині у світі розрізняють дві го ловні фор ми дер жав но го уст рою – прос ту (унітар ну) і склад ну (фед ер ат ивн у). Прост а, або унітарн а, форм а держ авн ог о устр ою (від лат. unitar – єднан ня) оз на чає вер хо ве н ство єди ної дер жа ви над адміністра тив но5 те ри торіаль ни ми оди ни ця ми або національ но5етнічни ми оди ни ця ми (обл аст ям и, деп арт ам ент ам и, преф ект ур ам и, провінціями тощ о), на які вон а поділен а. Хар акт ерн им и озн ак ам и унітарн ої держ ав и є ная вність |
| 18 |
| 1 |
У фед ер ат ивн их держ ав ах озн ак и держ авн ог о утв ор енн я прит ам анні і держ аві, і її суб’єктам (респ ублікам, штат ам, земл ям, кант он ам тощ о). У фед ер ат ивній держ аві пор яд з єдин им и (фед ер альн им и) зак он ам и та орг ан ам и влад и існую ть і зак он и та орг ан и влад и суб’єктів фед ер ації. Прот е вон и, так би мов ит и, «друг ог о пор ядк у». Для відстою в анн я інтер ес ів суб’єктів фед ер ації у більш ості фед ер ат ивн их держ ав вищ ий зак он од авч ий орг ан склад аєтьс я з двох пал ат, одн а з яких заб езп еч ує предст авн иц тв о так их суб’єктів. Так им и є, напр икл ад, функції Сен ат у в Конгр есі США.