Смекни!
smekni.com

География 10 класс Пестушко стандарт, академ (стр. 5 из 10)

Істо рич на довідка

Про кон фе де рацію як форму державного устрою. Інкол и сер ед форм держ авн ог о устр ою наз ив аю ть конф ед ер ацію (від лат. соnfoederatio – сою зн ий дог овір) – об’єднанн я сув ер енн их держ ав, створ ен е для заб езп еч енн я спільн их інтер есів. На відміну від федерації, пра во вою ос но вою кон фе де рації є не конс ти туція, а до говір. У конф ед ер ації нем ає єдин ог о гром ад ян с тва і єдин их збройн их сил. У мин ул ом у конф ед ер аціями бул и, напр икл ад, Конф ед ер ація Нідерландів (1579–1795 рр.) і США (форм альн о з 1776–1787, факт ичн о до 60х років XIX ст.), Гер мансь кий Со юз (1815–1866 рр.) і АвстроУгор щи на (до 1918 р.) тощ о. Ост анн я конф ед ер ація суч асн ості – Швейц арськ а Конфе де рація, яка, поп ри та ку офіційну наз ву, за своїм уст роєм є фе дерацією (з 1848 р.).

Фор ми дер жав но го правління. Форм а правління – це орг анізація

За респ убліканськ ої форм и правління, що є найп ош ир енішою у світі, вищ а влад а в держ аві нал еж ить обр ан им на визн ач ен ий термін предст авницьк им орг ан ам. Так ими орг ан ам и є парл ам ент, яком у нал еж ить зак он одавч а влад а, і уряд, що має вик он авч у влад у. Глав а респ убліки – през идент – та кож оби раєть ся на виз на че ний термін.

Зал ежн о від розп оділу повн ов аж ень між парл ам ент ом і през ид ент ом розрізняю ть респ убліку: през ид ен тськ у, парл ам ен тськ у, през ид ен тсько5пар ла ме нтсь ку.

У през ид ентській респ убліці глав а держ ав и, яког о обир ає нар од, є водн оч ас і глав ою уряд у. Отж е, він має дуж е вел икі повн ов аж енн я, приз на чає та звіль няє членів уря ду на влас ний роз суд. Од нак він не мо же розп уст ит и парл ам ент, а парл ам ент не мож е висл ов ит и нед овіру урядові. Сер ед през ид ен тськ их респ ублік, зокр ем а, Росія, США, Браз илія, Єгип ет, ПАР, Уганд а та ін.

У парл ам ентській респ убліці роль през ид ент а значн о менш а, верх овен с тво має парл ам ент. Сам е парл ам ент обир ає през ид ент а, яком у він звітує. Так сам о більшість парл ам ент у форм ує уряд, в рук ах яког о й зо се ред же на вла да. При ць о му пре зи дент має пра во роз пус ти ти пар ламент. Та ка фор ма правління по ши ри ла ся у євро пейсь ких (Греція, -

-

- дя), оз на чає, що вла да цілком або част ко во зо се ред же на у ру ках од ноосібног о глав и держ ав и – мон арх а. Зазв ич ай влад а мон арх а є довічною і пер ед аєтьс я у спад ок нащ адк ам.

Арабс ьк их Емірат ах мон арх и обираю тьс я (сер ед прав ит елів5спадкоємців) на п’ятир ічний термін.

Розрізняю ть кільк а різнов идів мон архії – конст ит уційна, абс ол ютна, те ок ра тич на. Най по ши реніша у

реа льн а зак он од авч а влад а нал ежить парл ам ент у, а вик он авч а – уряд у. Сам же мон арх зазв ич ай має цер ем оніальн е знач енн я, тобт о цар ює, але, по суті, не прав ить. Прикл ад ам и

Мал. 6. Королівська родина Великої Британії

є Данія, Швеція, Норв егія, Іспанія, Японія.

Ре алії сь о го ден ня

Влад а мон арх а. На відміну від де я ких інших су то сим волічних мо нархів, нап рик лад, ко ро ле ва Ве ли кої Бри танії Єли за ве та II (мал. 6), що посідає трон вже пон ад 50 років, мож е реа льн о вплив ат и на політичн е жит тя дер жа ви. Во на має пра во скли ка ти та роз пус ка ти пар ла мент, мож е призн ач ат и прем’єрміністра, затв ер дж ув ат и зак он и, дар ув ат и наг ор од и, прог ол ош ув ат и пом ил ув анн я.

На суч асній політичній карті ще збер егл ос я кільк а аб со лют них мо нархій, де уряд та інші орг ан и влад и відповідальні лиш е пер ед мон арх ом, як гол ов ою держ ав и, а парл ам ент у взаг алі нем ає або він є дор адч им орг ан ом.

Прик ла да ми є Ка тар, Бру ней, ОАЕ, Оман.

§4. Форми адміністративнотериторіального устрою...

Різно ви дом аб со лют ної мо нархії є те ок ра тич на мо нархія, де гла ва дер жа ви є вод но час гла вою церк ви. До ць о го ти пу мо нархій на ле жать дві дер жа ви – Ва ти кан (гла ва усіх ка то ликів – Па па Римсь кий) і Са удівсь ка

Аравія (глав а – кор оль, що має тит ул «зберігач а свящ енн их ісламськ их 21 меч ет ей»).

Крім двох ос нов них форм правління, ще розрізня ють такі спе цифічні форм и правління, як Брит анськ а Співдружність і Джам ахірія.

Бри тансь ка Співдружність – фор ма правління, що по ши рюєть ся на тер ит орію пон ад дес ятк а держ ав, кол ишніх домініонів Вел ик ої Брит анії (Австралія, Кан ад а, Нов а Зел андія, Пап уа5Нов а Гвінея, Тувалу, Антигуа і Барбуда, Барбадос, Беліз, Гренада, Ямайк а та ін.). Форм альн о глав ою дер жа ви у кожній з цих країн є бри тансь кий мо нарх. На місцях йо го функції ви ко нує ге не рал5гу бер на тор, яко го приз на чає мо нарх за по данням уряд у країни з її гром ад ян. Одн ак дійсним керівник ом у країнах Співдружн ості є прем’єр5міністр, що очол ює уряд. Ці країни мають також і свій парламент. Меш канці цих дер жав є гро ма дя на ми своїх країн, а не піддан им и брит анськ ог о мон арх а.

Джам ах ірія (арабськ ою – нар од овл адд я) є особл ив ою формою державного правління і предс т авл ен а у єдиній країні світу – Лівії. Тут офіційно скас ов ан о уряд, парл ам ент, ліквідов ан о політичні партії. Верх овн им ор га ном вла ди є За галь ний на род ний конг рес, який оби раєть ся один раз на рік. Є так ож постійно діючі виб орні нар одні збор и і комітет и, що об’єдну ють усе до рос ле на се лен ня за те ри торіаль ним прин ци пом і наділені пра вом за ко но дав чої ініціати ви.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

ò Розрізня ють дві го ловні фор ми дер жав но го уст рою – прос ту (унітар ну) і склад ну (фе де ра тив ну).

ò Розрізня ють такі фор ми правління: рес публіка (президентська, парламентська, президентсько-парламентська), мон архія (конституційна, абсолютна, теократична), Брит анськ а Співдружність і Джам ахірія.

Ключові терміни і поняття

ò унітарн а держ ав а ò фе де рація ò конф ед ер ація ò респ убліка (през иден тс ьк а, парл ам ен тськ а, през ид ен тськ о5парл ам ен тськ а) ò мо нархія (конст ит уційна, абс ол ютн а, теократична) ò Брит анськ а Співдружність

ò Джа ма хірія ò

САМОПЕРЕВІРКА

I

Назвіть су часні фор ми дер жав но го правління.

II

Чо му фе де ра тив ну фор му дер жав но го уст рою на зи ва ють склад ною?

III

По ясніть го ловні відмінності між різно ви да ми рес публікансь кої фор ми правління.

IV

Визн ачт е форм у держ авн ог о правління в країнах – сусідах Укр аїни.

-

по се редньо – шля хом во ле ви яв лен ня у про це ду рах ви борів чи ре фе рендумів і опо се ред ко ва но – че рез предс тав ни цт во у ви бор чих ор га нах, у том у числі парл ам енті.

Осн овн им и принц ип ам и дем окр атії є верх ов ен с тво зак он у, рівнопр авність гром ад ян, зах ищ еність їхніх прав і своб од тощ о. Сам е том у дем окр а тич ну дер жа ву іноді на зи ва ють пра во вою дер жа вою.

Нині де мок ра тична сис те ма п равління ха рак терна для біль шості країн світу. При чо му де мок ра тичність політич но го ре жи му мо же втілю ва ти ся у різних, не тільк и респ убліканськ их форм ах держ авн ог о правління. Приміром, цілком дем окр ат ичн им и вваж аю тьс я парл ам ент ські мон архії в Швеції і Нідерл анд ах, у Вел икій Брит анії і Японії тощ о.