Фор ми дер жав но го правління. Форм а правління – це орг анізація
За респ убліканськ ої форм и правління, що є найп ош ир енішою у світі, вищ а влад а в держ аві нал еж ить обр ан им на визн ач ен ий термін предст авницьк им орг ан ам. Так ими орг ан ам и є парл ам ент, яком у нал еж ить зак он одавч а влад а, і уряд, що має вик он авч у влад у. Глав а респ убліки – през идент – та кож оби раєть ся на виз на че ний термін.
Зал ежн о від розп оділу повн ов аж ень між парл ам ент ом і през ид ент ом розрізняю ть респ убліку: през ид ен тськ у, парл ам ен тськ у, през ид ен тсько5пар ла ме нтсь ку.У през ид ентській респ убліці глав а держ ав и, яког о обир ає нар од, є водн оч ас і глав ою уряд у. Отж е, він має дуж е вел икі повн ов аж енн я, приз на чає та звіль няє членів уря ду на влас ний роз суд. Од нак він не мо же розп уст ит и парл ам ент, а парл ам ент не мож е висл ов ит и нед овіру урядові. Сер ед през ид ен тськ их респ ублік, зокр ем а, Росія, США, Браз илія, Єгип ет, ПАР, Уганд а та ін.
У парл ам ентській респ убліці роль през ид ент а значн о менш а, верх овен с тво має парл ам ент. Сам е парл ам ент обир ає през ид ент а, яком у він звітує. Так сам о більшість парл ам ент у форм ує уряд, в рук ах яког о й зо се ред же на вла да. При ць о му пре зи дент має пра во роз пус ти ти пар ламент. Та ка фор ма правління по ши ри ла ся у євро пейсь ких (Греція, -
-
- дя), оз на чає, що вла да цілком або част ко во зо се ред же на у ру ках од ноосібног о глав и держ ав и – мон арх а. Зазв ич ай влад а мон арх а є довічною і пер ед аєтьс я у спад ок нащ адк ам.
Арабс ьк их Емірат ах мон арх и обираю тьс я (сер ед прав ит елів5спадкоємців) на п’ятир ічний термін.
Розрізняю ть кільк а різнов идів мон архії – конст ит уційна, абс ол ютна, те ок ра тич на. Най по ши реніша уреа льн а зак он од авч а влад а нал ежить парл ам ент у, а вик он авч а – уряд у. Сам же мон арх зазв ич ай має цер ем оніальн е знач енн я, тобт о цар ює, але, по суті, не прав ить. Прикл ад ам и
Мал. 6. Королівська родина Великої Британії | є Данія, Швеція, Норв егія, Іспанія, Японія. |
На суч асній політичній карті ще збер егл ос я кільк а аб со лют них мо нархій, де уряд та інші орг ан и влад и відповідальні лиш е пер ед мон арх ом, як гол ов ою держ ав и, а парл ам ент у взаг алі нем ає або він є дор адч им орг ан ом.
Прик ла да ми є Ка тар, Бру ней, ОАЕ, Оман.
§4. Форми адміністративнотериторіального устрою...
Різно ви дом аб со лют ної мо нархії є те ок ра тич на мо нархія, де гла ва дер жа ви є вод но час гла вою церк ви. До ць о го ти пу мо нархій на ле жать дві дер жа ви – Ва ти кан (гла ва усіх ка то ликів – Па па Римсь кий) і Са удівсь ка
Аравія (глав а – кор оль, що має тит ул «зберігач а свящ енн их ісламськ их 21 меч ет ей»).
Крім двох ос нов них форм правління, ще розрізня ють такі спе цифічні форм и правління, як Брит анськ а Співдружність і Джам ахірія.
Бри тансь ка Співдружність – фор ма правління, що по ши рюєть ся на тер ит орію пон ад дес ятк а держ ав, кол ишніх домініонів Вел ик ої Брит анії (Австралія, Кан ад а, Нов а Зел андія, Пап уа5Нов а Гвінея, Тувалу, Антигуа і Барбуда, Барбадос, Беліз, Гренада, Ямайк а та ін.). Форм альн о глав ою дер жа ви у кожній з цих країн є бри тансь кий мо нарх. На місцях йо го функції ви ко нує ге не рал5гу бер на тор, яко го приз на чає мо нарх за по данням уряд у країни з її гром ад ян. Одн ак дійсним керівник ом у країнах Співдружн ості є прем’єр5міністр, що очол ює уряд. Ці країни мають також і свій парламент. Меш канці цих дер жав є гро ма дя на ми своїх країн, а не піддан им и брит анськ ог о мон арх а.Джам ах ірія (арабськ ою – нар од овл адд я) є особл ив ою формою державного правління і предс т авл ен а у єдиній країні світу – Лівії. Тут офіційно скас ов ан о уряд, парл ам ент, ліквідов ан о політичні партії. Верх овн им ор га ном вла ди є За галь ний на род ний конг рес, який оби раєть ся один раз на рік. Є так ож постійно діючі виб орні нар одні збор и і комітет и, що об’єдну ють усе до рос ле на се лен ня за те ри торіаль ним прин ци пом і наділені пра вом за ко но дав чої ініціати ви.
ò Розрізня ють дві го ловні фор ми дер жав но го уст рою – прос ту (унітар ну) і склад ну (фе де ра тив ну).
ò Розрізня ють такі фор ми правління: рес публіка (президентська, парламентська, президентсько-парламентська), мон архія (конституційна, абсолютна, теократична), Брит анськ а Співдружність і Джам ахірія.
ò унітарн а держ ав а ò фе де рація ò конф ед ер ація ò респ убліка (през иден тс ьк а, парл ам ен тськ а, през ид ен тськ о5парл ам ен тськ а) ò мо нархія (конст ит уційна, абс ол ютн а, теократична) ò Брит анськ а Співдружність
ò Джа ма хірія ò
I | Назвіть су часні фор ми дер жав но го правління. |
II | Чо му фе де ра тив ну фор му дер жав но го уст рою на зи ва ють склад ною? |
III | По ясніть го ловні відмінності між різно ви да ми рес публікансь кої фор ми правління. |
IV | Визн ачт е форм у держ авн ог о правління в країнах – сусідах Укр аїни. |
-
по се редньо – шля хом во ле ви яв лен ня у про це ду рах ви борів чи ре фе рендумів і опо се ред ко ва но – че рез предс тав ни цт во у ви бор чих ор га нах, у том у числі парл ам енті.
Осн овн им и принц ип ам и дем окр атії є верх ов ен с тво зак он у, рівнопр авність гром ад ян, зах ищ еність їхніх прав і своб од тощ о. Сам е том у дем окр а тич ну дер жа ву іноді на зи ва ють пра во вою дер жа вою.
Нині де мок ра тична сис те ма п равління ха рак терна для біль шості країн світу. При чо му де мок ра тичність політич но го ре жи му мо же втілю ва ти ся у різних, не тільк и респ убліканськ их форм ах держ авн ог о правління. Приміром, цілком дем окр ат ичн им и вваж аю тьс я парл ам ент ські мон архії в Швеції і Нідерл анд ах, у Вел икій Брит анії і Японії тощ о.