География 10 класс Пестушко стандарт, академ (стр. 6 из 10)
| ПОЛІТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ СИСТЕМИ КРАЇН. ТИПОЛОГІЯ ДЕРЖАВ  Географічна розминка Поя сніть, чим держ ав а відрізняєтьс я від країни. Політичні сис те ми країн. Політичн а сист ем а – це сук упність норм, які визн ач аю ть прав а та обов’язк и держ ав и, політичн их партій, суспільн их та гро мадсь ких ор ганізацій, церк ви і ре гу лю ють їхні взаємовідно си ни. Політичн а сист ем а зал еж ить від політичн ог о реж им у, який визн ач ає конк ретні фор ми керівницт ва дер жа вою, конт ро лює й уп рав ляє усіма проц ес ам и в суспільстві. Розрізняю ть такі гол овні тип и політичн их ре жи мів: де мок ра тич ний, ав то ри тар ний і то талітарний. Різно ви да ми є та кож ре жим фа ши стсь кий, те ок ра тич ний, війсь ко вої дик та ту ри, або хун ти, то що. Де мок ратія (з грец. – нар од і влад а) – сист ем а політичн ої влад и, що пер едбач ає нар од овл адд я, тобт о участь нар од у у форм ув анні орг анів дер жав ної вла ди і в уп равлінні дер жав ни ми справа ми. Це відбу ваєть ся без- |
| 22 |
| 1  |
Авт ор ит ар изм (від лат. autoritas – вла да, вплив) – сис те ма політично го во ло да рю ван ня, що ха рак те ри зуєть ся зо се ред жен ням аб со лют ної чи знач ної біль шості вла ди в ру ках однієї осо би або об ме же ної гру пи осіб. Ав то ри тар на сис те ма є про ти леж ною де мок ратії. Ад же за умов ав тори таризм у політичні прав а і своб од и гром ад ян та політичн их орг ан із ац ій помітно обм еж ені або зовсім скас ов ані.Опор ою авт ор ит арн ог о реж им у є сил ові структ ур и влад и – армія, кар альн і орг ан и. Особл ив о яскр ав о це помітно у крайніх проя в ах авт ор ит ар изм у, кол и він наб ув ає озн ак військ ов ої дикт ат ур и (лат. dictatura – нео бм еж ен а влад а), або хунт и (назв а дикт ат ур и в іспан ом овн их країнах). У мин ул ом у та ке трап ля ло ся у ряді країн Аф ри ки, Азії, Ла тинсь кої Аме ри ки.
Заг ал ом авт ор ит арні політичні сист ем и дуж е пош ир ені в історії людства. Нині вон и прит ам анні пер ед усім абс ол ютн им мон архіям.
Авт ор ит арн им є прям е през ид ен тськ е пр авління, заст ос ув анн я якого в надз ви чай них си ту аціях (стихійне ли хо, тех но ген на аварія, соціальні за во ру шен ня то що) пе ред ба чає за ко но да в ство ба гать ох країн світу. Прот е авт ор ит арн их озн ак мож е наб ут и будь5яка форма держ авного пр авління, якщ о якась із гілок влад и – зак он од авч а чи вик он авч а (чи през ид ент) – пер еб ер е на себ е функції та повн ов аж енн я інших.
§5. Політичні та економічні системи країн...
То таліта ризм (від лат. totalis – увесь, цілий, повн ий) – це політичн а сис те ма, якій при та ман ний пов ний (то талітар ний) конт роль над усіма сфе ра ми суспіль но го жит тя. То талітар на сис те ма ігно рує конс ти туційні прав а і своб од и гром ад ян і жорст ок о пер еслідує тих, хто нам аг аєтьс я ви- с ту па ти про ти неї. Ха рак тер ним та кож є на сад жен ня куль ту вож дя – «бать ка на родів і учи те ля». Са ме та ка політич на сис те ма па ну ва ла в Ук раїні під час пер еб ув анн я її у складі СРСР, до здоб утт я нез ал ежн ості.
Еко номічні сис те ми країн. Екон омічна сист ем а є спос об ом екон омічног о житт я, це спосіб вед енн я екон оміки. Розрізняю ть дві осн овні економічні сист ем и: ринк ов у і план ов у. Крім тог о, у баг атьо х країнах світу спост ерігаєтьс я пер ехідна екон омічна сист ем а – від план ов ої екон оміки до ринк ов ої.
За умов рин ко вої еко номіки обмін то ва ра ми та пос лу га ми, а та кож ціни на них за ле жать від по пи ту і про по зиції. Влас не, місце зустрічі по пи ту і про по зиції і на зи ва ють рин ком. Ос но ву рин ко вої еко номіки станов ить конк ур енція. Хар акт ерн им и озн ак ам и ринк ов ої екон оміки є приват на власність, сво бо да підприємницт ва, осо бис тий інте рес.
Про те і рин ко ва еко номіка має не доліки, як5от: соціаль на нерівність, нес табільність еко номічно го роз вит ку то що. То му нині за пев них умов визн аєтьс я можл ив им втруч анн я у ринк ов е госп од ар с тво з бок у держ ав и.
План ов а екон оміка, на прот ив аг у ринк овій, нехт ує своб од ою підп риємницьк ої діяльн ості. Гол овн у роль відіграє держ ав а, яка, вол одіючи тов арам и і посл уг ам и, а так ож рес урс ам и для їхньо г о вир обн иц тв а, розп оділяє їх чер ез держ авн у торгівлю. За умов план ов ої екон оміки штучн о обм еж уютьс я дох од и і нем ає або слаб о вир аж ен ий особ ист ий інтер ес. Водн оч ас планов а екон оміка рег ул ює безр обіття і заб езп еч ує мінімальн ий рівень житт я.Тип ол огія держ ав. Ти по логія – це груп ув анн я країн за певн им критерієм. Не обхідність ти по логії ви ни кає (у зв’яз ку з вирішен ням те о ре тичних і практ ичн их завд ань) чер ез вел ик у різном анітність країн світу. Вам уже відо мо, що дер жа ви різнять ся за фор ма ми дер жав но го уст рою і правління. Так са мо во ни не од на кові за ге ог рафічним по ло жен ням, пло щею і фор мою те ри торії, національ ним скла дом і мо ва ми, ма ють різну кількість нас ел енн я і прир одн их рес урсів тощ о (мал. 7, 8).
щею країн світу тю населення країн світу
об ся гу кінце вих то варів і пос луг, ви роб ле них і ре алізо ва них за один рік тіль ки національ ни ми ви роб ни ка ми як на те ри торії влас ної країни, так і за її ме жа ми.
Близькі за ВВП країни мо жуть ду же відрізня ти ся за рівнем еко номічно го роз вит ку (мал. 9), зок ре ма че рез різну чи сельність на се лен ня. Том у під час тип ол огії вик ор ист ов ую ть ще й пок азн ик сер едньо д уш ов ог о дох од у за рік.
Зва жа ю чи на такі оз на ки, виділя ють три ос новні ти пи країн су час но го світу.
1. Екон омічно розв ин уті країни. Вон и відрізняю тьс я найв ищ им рівнем доб ро бу ту на се лен ня. До хо ди на ду шу на се лен ня ста нов лять 20–50 тис. дол. США. Втім, ця груп а є нео дн орідною.
| Ре алії сь о го ден ня |
 Дер жавні гіган ти. За вел ич ин ою тер ит орії виділяю ть найбільші держав и, площ а яких пер ев ищ ує 2 млн км2. Усьо г о так их пон ад дес ят ок. Вон и охопл юю ть площ у 82,6 млн км2, тобт о 57 % тер ит орії сух од ол у. Без ум овн им лідер ом за розмірам и тер ит орії є євразійськ а держ ав а – Росія (пон ад 17 млн км2). Крім неї, поч есні місця у цьо м у рейт инг у держав посіда ють азійські (Ки тай, Індія, Ка за хс тан, Са удівсь ка Аравія), америк анс ькі (Кан ад а, США, Браз илія, Арг ент ин а), афр ик анські держави (Суд ан, Алж ир, Дем окр ат ичн а Респ убліка Конг о) і Австралія. Одн а з найв ажл ивіших озн ак, за якою виділяю ть різні тип и країн, – це рівень соціальн о5екон омічног о розв итк у (див. форзац). Заг альн ов изн аними універс альн им и пок азн ик ам и, що хар акт ер из ую ть стан екон оміки, пе ре дусім є ва ло вий внутрішній про дукт (ВВП) і ва ло вий національ ний прод укт (ВНП) країни (мал. 9). Вал ов ий внутрішній прод укт – сук упн а ринк ов а вартість усьо г о обс яг у кінцев их тов арів і посл уг, вир обл ен их і реа лізов ан их за один рік на тер ит орії дан ої країни (врах ов ую ч и надх одж енн я від їхньо г о експорт у). Вал ов ий національн ий прод укт – су куп на рин ко ва вартість усь о го |
| 24 |
| 1 |
Високий рівень дох одів на 1 мешк анц я маю ть гол овні країни, або так зва на Ве ли ка сімка. Це – США, Японія, Німеч чи на, Франція, Ве ли ка Бри танія, Італія, Ка нада. Крім того, високий рівень доходів мають такі країни, як Нідер лан ди, Бельгія, Швеція, Швей царія, Фінляндія, Норвегія, Данія, Австрія та дея кі інші європ ейські держ ав и. Вони належать до 20 розвинутих країн світу. Іноді окр ем о розгл яд аю ть країни «пер ес еленськ ог о тип у» – Австралію, Нов у Зел андію, Ізраїль, Південн о5Афр икансь ку Рес публіку. Усі вони вирізня ють ся знач ни ми по зи тив ни ми економічним и зруш енн ям и.2. Країни пе рехідно го ти пу еко номіки – кол ишні соціалістичні країни, що пер еб уд ов ую ть національн у екон оміку відповідно до ринк ов их зас ад. Нині до таких країн належить більшість колишніх республік Югославії та країн СНД. Країни Центр альн ої Європ и (Слов енія, Угорщ ина, Поль ща, Чехія, Сло вач чи на) та країни Балтії (Ес тонія, Латвія і Литва) завершили перехідний етап розвитку і визнані країнами з ринковою економікою.
3. Країни, що розв ив аю тьс я, – ду же стро ка та та не од норідна гру па. Ад же країни тут знач но відрізня ють ся од на від од ної за еко номічним Заз ви чай ще розрізня ють найм енш розв ин уті країни, що ма ють низь-
Анг ол а, Ефіопія, Сом алі, Суд ан, Танз анія та ін. Сер ед азійськ их країн найменш розвинутими є Аф ганістан, Банг ла деш, Не пал, М’ян ма то що, у Лат инській Амер иці – Гаїті.
Не ве ли ку, але спе цифічну гру пу країн да но го ти пу ста нов лять соціалістичні країни – Кор ейськ а Народн о5Дем окр ат ичн а Респ убліка, Куб а, Кит ай і В’єтнам. Вон и дотр им ую тьс я центр алізов ан о кер ов ан ої екон оміки, але водн оч ас запр ов адж ую ть в екон оміку ринк ов ий мех анізм.
Проблема
У су часній соціаль но5еко номічній ге ог рафії не існує ус та ле ної ти по логії країн світу за рівнем соціальн о5екон омічног о розв итк у. Усі запр оп он овані тип ол огії є умовн им и, оскільк и покл ад ені в осн ов у будь5якої з них крит ерії обир аю тьс я здебільш ог о на розс уд авт ор а. Тим час ом ті чи інші тип ол огії нео бхідні для аналізу та порівнянн я соціальн о5екон омічног о роз вит ку країн. І пев ну ти по логію оби ра ють за леж но від зав дань, що ставл ятьс я під час вивч енн я та дослідженн я країни. Запропонуйте власну типологію країн світу.