Відмінність ландшафтів зумовлюється впливом різних чинників ланд-
шафтотворення, які поділяються за значенням і носіями.
Кожна ділянка Землі зазнає різного впливу чинників ландшафтотворен-
ня, тому кожний ландшафт є по-своєму неповторним. Ландшафтна карта від-
биває зональність розподілу ландшафтів, яка виявляє себе у зміні кількості
тепла, зволоження, типів ґрунтів, рослинного і тваринного світу, фізико-гео-
графічних процесів і явищ.
Фізико-географічне районування
Фізико-географічне районування — це виділення великих і відносно однорід-
них за природними умовами територій, які відрізняються за ландшафтами.
Фізико-географічне районування проводиться з метою полегшення ви-
вчення природних територій на науковій основі. Чим детальніше здійснено
фізико-географічне районування, тим кращою виявляється вивченість
території. Оскільки господарська освоєність території України є високою,
розв'язання проблем природокористування потребує всебічного врахування
природних умов і ресурсів.
28
Одиниці фізико-географічного районування
Назва | Визначення |
Країна | Велика ділянка суходолу, яка сформувалася на основі вели- |
Зона | Частина природної країни, що сформувалася внаслідок пев- |
Підзона | Частина географічної зони, яка виділяється за комплексом |
Провінція | Частина зони в рівнинній або гірській країні |
Область | Складова частина провінції, яка відрізняється особливостя- |
Район | Найменша одиниця районування, яка виділяється на основі |
Фізико-географічне районування України
29
Зона мішаних лісів займає близько
20 % території України, представлена
Українським Поліссям. Південна межа
проходить поблизу Рави-Руської, Львова,
Золочева, Шепетівки, Житомира, Києва,
Ніжина, Глухова.
Характерні низовинний рельєф, гра-
війні, піщані й піщано-глинисті відклади.
В антропогені, під час дніпровського зле-
деніння, сформувалися піщані рівнини,
моренні пасма, еолові форми рельєфу.
Клімат помірно континентальний; літо тепле й вологе, зима м'яка.
Середня температура січня змінюється із заходу на схід від -4,5 до -8 °С,
липня — від +17 до +19 °С. У середньому за рік випадає 600— 680 мм опадів
(близько 70 % у теплий період). Густа річкова мережа, багато боліт. У крей-
дових породах зустрічається карст. Багато озер, найбільше — Світязь.
Ґрунти дерново-підзолисті та болотні. Переважають соснові, дубово-
соснові та дубово-грабові ліси. Є значні ділянки дубово-липових, вільхово-
березових і ясенево-вільхових лісів.
Характерні козуля, лось, дикий кабан, вовк, лисиця, рись, куниця, за-
єць, білка, борсук; завезено ондатру; птахи — тетерев, глухар, рябчик. У во-
доймах живуть бобри, видри, дикі качки, кулики, понад 30 видів риб.
Великі зміни спричинили водномеліоративні роботи (осушення перезво-
ложених земель призвело до глибокого і незворотного перетворення при-
родних ландшафтів), що були особливо масштабними в 1960—1970-ті pp.
Аварія на Чорнобильській АЕС та інші наслідки діяльності людини також
негативно вплинули на стан природного середовища й умови життя на-
селення.
Зона лісостепу
Лісостепова зона простягається від
Передкарпаття до Середньоруської висо-
чини. Південна межа проходить лінією
Ананьїв — Знам'янка — Олександрія —
Світлогорськ — Красноград — Ізюм. На
лісостепову зону припадає третина тери-
торії України.
Рельєф території різноманітний. На
Правобережжі розташовані Волино-По-
дільська та Придніпровська височини із
плоскими та хвилясто-горбистими по-
верхнями (плато), які по берегах річок розчленовані балками і ярами.
Клімат Лісостепу помірно теплий, із достатнім і постійним зволожен-
ням на заході й нестійким — на сході. Січневі температури із заходу на схід
змінюються від -5 до -8 °С, липневі від +18 до +22 °С. Річна кількість опадів
зменшується із заходу на схід з 500—750 до 450 мм.
Зона
мішаних лісів
30
Зону перетинають річки басейнів Дністра, Південного Бугу, Дніпра, Сівер-
ського Дінця. Густота річкової мережі зменшується із заходу на схід.
Світло-сірі, сірі й темно-сірі лісові ґрунти займають великі площі на Пра-
вобережжі, на Лівобережжі переважають опідзолені чорноземи.
У Лісостепу переважають дубові ліси (діброви). Видовий склад лісів част-
ково змінюється із заходу на схід; на крайньому заході — бук, на Придніпров-
ській височині — граб, клен, явір, на Лівобережжі — дуб, клен гостролистий,
липа. Підлісок складається з ліщини, кизилу, бересклету, глоду.
Характерним є поєднання тваринного світу Полісся і Степу. У лісах
водяться дикий кабан, борсук, лось, козуля, куниця, вовк, білка, заєць-
русак, лисиця, із птахів — сіра куріпка, перепел. Майже скрізь живуть
ховрашки, хом'яки, миші. У долинах річок поширені деякі види куликів,
пастушкових, диких качок. Зустрічаються видра, бобер, акліматизовано
ондатру.
зона степу
Степова зона розташована на південь
від Лісостепу і простягається до Азово-
Чорноморського узбережжя і Кримських
гір. Степ займає 40 % площі України й
охоплює Причорноморську низовину,
південну частину Придніпровської і По-
дільської височин, а також рівнинну час-
тину Кримського півострова.
Клімат помірно континентальний.
Середня температура січня змінюється із
заходу на схід від -2 до -9 °С; липня — від
+20 до +24 °С. Річна кількість опадів зменшується з північного заходу на пів-
денний схід від 450 до 300 мм.
Через недостатність атмосферних опадів густота річкової мережі незнач-
на. Найбільші річки є транзитними: Дніпро, Південний Буг, Дністер, Дунай
із притоками. Місцевий стік формується за рахунок талих снігових вод.
Ґрунтово-рослинний покрив: у північній частині — лугові степи
з чорноземами типовими (майже скрізь розорані). У центральній смузі
в умовах недостатнього зволоження розвивається природна різнотравно-
типчаково-ковилова рослинність на чорноземах звичайних, посухостійке
різнотрав'я — на чорноземах південних. Сухостепові південні ландшафти
із типчаково-ковиловою і полиново-злаковою рослинністю сформували-
ся на каштанових солонцюватих ґрунтах. Часто зустрічаються солонці
та солончаки. Цілинні степи, а також деревна рослинність збереглися
тільки в заповідниках (Чорноморський біосферний, Дунайські Плавні,
Український степовий, Асканія-Нова, Луганський), у долинах річок і на
схилах балок.