Довідник з географії України (стр. 22 из 41)
Електроенергетика — основа розвитку економіки. Розвиток електроенер-
гетики, будівництво потужних електростанцій сприяють створенню нових
промислових вузлів. Окремі галузі промисловості тяжіють до джерел дешевої
електроенергії (електрометалургія), інші здатні обмежуватися транспортом
електроенергії. Електроенергію в Україні виробляють теплові, гідравлічні,
гідроакумулюючі й атомні станції.
Найбільшу частку електроенергії (48,6 %) виробляють теплові елек-
тростанції, що працюють на вугіллі, газі й мазуті. Найпотужніші з них
розташовані в Донбасі (Старобешівська, Курахівська, Криворізька-2), у
Харківській (Зміївська), Київській (Трипільська) і Вінницькій (Лади-
женська) областях. Більшість ТЕС поряд з електроенергією виробляють
і тепло для опалення міст. З роботою ТЕС пов'язане значне забруднення
навколишнього середовища.
Друге місце за обсягом виробництва електроенергії належить атомній
енергетиці. Атомні електростанції будують у районах із дефіцитом
паливних ресурсів. На території України працюють Запорізька, Півден-
ноукраїнська, Рівненська, Хмельницька АЕС. Вони виробляють 43,5 %
електроенергії країни.
В Україні на Дніпрі та Дністрі побудовані великі гідроелектростанції.
Найбільші з них: Дніпрогес, Дніпродзержинська, Дніпропетровська, Ка-
нівська, Каховська, Київська, Кременчуцька. На гідроенергетику припадає
лише 7,9 % загального виробництва електроенергії.
ГЕС в Україні побудовані на рівнинних річках, тому перед їхніми гребля-
ми створили штучні водоймища, що затопили сільськогосподарські угіддя,
населені пункти. Вода водоймищ застоюється, акумулює різні шкідливі
речовини. Греблі стають перешкодою розвитку рибного господарства, зава-
жаючи міграції по річках промислових риб. У той же час вода з водоймищ
використовується для зрошення посушливих земель Півдня України і сте-
пового Криму.
Електроенергія, вироблена електростанціями, передається до споживачів
за допомогою ліній електропередач (ЛЕП).
Україна має можливості використання сонячної, вітрової і геотермаль-
ної енергії. У Криму побудована одна з перших геліоелектричних станцій
(біля с. Мисове), уведені до дії вітроелектричні станції (АР Крим, Доне-
цька обл.).
Виробництво електроенергії в Україні
Електроенергія,
млрд кВт - год
68
металургійна промисловість
Металургія — сукупність галузей промисловості, що спеціалізуються на
видобутку, збагаченні, переробці руд чорних і кольорових металів, виробни-
цтві чавуну, сталі, кольорових металів і сплавів.
| Структура галузі | ||||
| Чорна металургія | Кольорова металургія | |||
| Видобуток і збагачення залізної руди | Алюмінієва промисловість | |||
Чорна металургія — складна галузь з різними за організацією і техноло-
гією виробництвами. Це — видобуток і збагачення залізної руди, спікання
її в агломерат або котуни; виплавка чавуну, сталі, виробництво прокату; ви-
робництво феросплавів, виплавка електросталі та сплавів, порошкова мета-
лургія; виробництво флюсових вапняків, вогнетривів, коксу.
Сировиною для чорної металургії є залізні, манганові руди. Як паливо ви-
користовується кокс — результат переробки коксівного вугілля. У техноло-
гічному процесі задіяні вода і вогнетривкі глини, природний газ, вапняки
(флюси) та електроенергія. Чорна металургія є матеріаломісткою галуззю,
яка використовує близько 30 % палива, 20 % електроенергії, 95 % марган-
цевої руди, що видобувається й виробляється в Україні.
Родовища залізної руди сконцентровані в Криворізькому, Керченському
басейнах, Кременчуцькому, Білозерському районах; марганцеві руди видо-
бувають у Нікопольському басейні.
Головні підприємства чорної металургії зосереджені у трьох районах:
Донбасі (Макіївка, Донецьк, Алчевськ, Харцизьк, Краснодон, Єнакієве,
Луганськ, Краматорськ та ін.), Придніпров'ї (Дніпропетровськ, Запоріжжя,
Кривий Ріг, Нікополь, Дніпродзержинськ), Приазов'ї (Маріуполь).
Донецький металургійний район виник на основі родовищ коксівного
вугілля, вапняків Донбасу і залізної руди Придніпров'я.
Придніпровський металургійний район утворився завдяки географічно-
му положенню — на великій водній магістралі, на перетині транспортних
шляхів і майже на півдорозі між величезними запасами залізної руди Криво-
ріжжя і коксом Донбасу.
Приазовський металургійний район виник на перехресті шляхів з Керчен-
ського басейну (родовища залізних руд) та Донбасу (коксівне вугілля).
Підприємства чорної металургії є основним стаціонарним джерелом за-
бруднення атмосфери. Вони викидають в атмосферу оксиди азоту, сірчистий
газ. Ґрунти забруднюються свинцем, цинком, хромом, міддю. Значні земель-
ні площі доводиться вилучати під звалища промислових відходів.
69
Складність розвитку галузей металургійного комплексу зумовлена їх ви-
сокою матеріаломісткістю, енерго- і водоємністю. Тому одним із головних
напрямків розвитку чорної металургії в Україні є впровадження ресурсозбе-
рігаючих технологій з метою зниження собівартості продукції і підвищення
ефективності виробництва.
Кольорова металургія — галузь промисловості, що охоплює добування
і збагачення руд кольорових металів, виробництво та обробку кольорових
металів та їх сплавів.
Продукція кольорової металургії широко використовується у точному ма-
шинобудуванні, літакобудуванні, електроніці, робототехніці та ін. В Україні
за браком власної сировини вона розвинута недостатньо.
Виробництво кольорових металів переважно енергоємне, тому підпри-
ємства розташовують поблизу джерел електроенергії. Так, виробництво
алюмінію, титану, магнію зосереджене в Запоріжжі й базується на дешевій
енергії Дніпрогесу і привізній сировині. До джерел електроенергії тяжіють
Костянтинівський цинковий завод і Артемівський завод переробки кольоро-
вих металів.
Поблизу джерел сировини розміщені Калуський хіміко-металургійний
(виготовлення металевого магнію) і Іршанський гірничо-збагачувальний
комбінати (збагачення руд титану).
На імпортній сировині працює Миколаївський глиноземний завод (глино-
зем — сировина для виготовлення алюмінію).
Останнім часом підприємства кольорової металургії поступово змінюють
свою спеціалізацію: налагоджується виробництво труб з алюмінію і титану,
будуються переробні підприємства з утилізації ґрунту кольорових металів.
машинобудування і металообробка
Машинобудування — сукупність галузей промисловості, що виготовля-
ють машини й устаткування для всіх галузей і ланок господарства та побуто-
ву техніку для населення.
Машинобудування відіграє визначальну роль не лише для багатьох га-
лузей господарства, але й значною мірою забезпечує рівень економічного
розвитку країни. Особливості галузі: наукоємність, трудомісткість, метало-
місткість, кооперування.
Машинобудування — надзвичайно складна галузь, що поділяється на
декілька десятків галузей і виробництв.
70
Важке машинобудування забезпечує різноманітним устаткуванням енер-
гетику, металургійну, хімічну, гірничодобувну і будівельну промисловість.
Розміщується в районах, де є метал і споживачі готової продукції. Центри:
Новокраматорськ, Горлівка, Харків, Луганськ, Донецьк, Дніпропетровськ,
Кривий Ріг, Маріуполь.
Електротехнічне машинобудування випускає продукцію для енергетич-
них систем: трансформатори, генератори, важке устаткування для електро-
возів, кабелі, електродвигуни, високовольтну апаратуру. Центри: Запоріж-
жя, Харків, Донецьк, Одеса, Київ, Хмельницький, Бердянськ, Полтава,
Кам'янець-Подільський.
Транспортне машинобудування включає: локомотивобудування (Лу-
ганськ, Харків, Дніпропетровськ); вагонобудування (Дніпродзержинськ,
Кременчук, Стаханов, Маріуполь); суднобудування (Миколаїв, Херсон,
Київ); автомобілебудування (Кременчук — вантажні, Запоріжжя — легко-
ві, Львів — автобуси, Одеса — автокрани, Луцьк — вантажно-пасажирські
малолітражні автомобілі, Мелітополь, Харків — мотори, Київ, Львів, Хар-
ків — мотоцикли); літакобудування (Київ, Харків).