Довідник з географії України (стр. 36 из 41)

Житомирська область

Кількість населення 1373,9 тис. осіб, густота 46 осіб/км2,
частка міського населення 56 %. Українці становлять по-
над 90 %. Більша частина трудових ресурсів зайнята у ви-
робничій сфері.

Продукція спеціалізації області — льняні тканини,
хміль, фарфорово-фаянсові вироби, титановий ільменіт,
лабрадорит і пірофіліт, папір.

Машинобудування виробляє хімічне устаткування,
верстати, шляхові машини, сільськогосподарські машини,

запчастини до тракторів і автомобілів. Із галузей харчової промисловості
найрозвинутіша цукрова. У Житомирі знаходяться льонокомбінат, фабри-
ки паперова, музичних інструментів, завод хімічного волокна. У Баранівці
працює найбільший у країні фарфоровий завод. У північних районах області
добувають лабрадорит, граніт, мармур, бутовий камінь. В області працює
Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат, що переробляє титановий
ільменіт.

Основу паливно-енергетичного комплексу області становлять місцеві торф
і буре вугілля та довізні нафта і газ. Електроенергія надходить із системи
«Київенерго».

Сільське господарство має зерново-картоплярсько-льонарський напрям
у поєднанні з м'ясо-молочним тваринництвом на Полісі й зерново-буряків-
ничим напрямом з молочно-м'ясним тваринництвом — в лісостеповій зоні.

Провідні види транспорту — залізничний і автомобільний. Найбільші
залізничні вузли — Коростень, Житомир, Бердичів, Овруч, Новоград-Волин-
ський. Територією області проходить траса нафтопроводу «Дружба».

Закарпатська область

Кількість населення 1253,9 тис. осіб, густота 98 осіб/км2,
частка міського населення 37 %. Українці становлять понад
80 %. 66 % зайнятих працюють у виробничій сфері.

Закарпаття дає країні металорізальні верстати, прила-
ди, засоби автоматизації, деревину, картон, кухонну сіль,

плодоовочеві консерви. Значну роль відіграє рекреаційне господарство.
Найбільші підприємства області: «Електродвигун», «Мукачівприлад»,

107

верстатобудівний і арматурний заводи. Працюють філіали львівських ма-
шинобудівних заводів; багато підприємств лісопромислового комплексу.
Харчова індустрія: виноробна, плодоовочеконсервна, м'ясна, маслосиророб-
на, соляна. Є заводи розливу мінеральних вод. Легка промисловість: трико-
тажна, швейна, шкіряно-взуттєва. Розвинуті народні промисли (гончарне,
керамічне, килимарське виробництво, художня вишивка, різьблення по
дереву та ін.). На базі родовищ поліметалевих руд створено Мужіївський
державний золотополіметалевий комбінат.

Електроенергію область одержує від Львівської енергосистеми, а також
від місцевих Теребле-Ріцької ГЕС і Ужгородської теплогідроелектростанції.

Спеціалізація сільського господарства — скотарство м'ясо-молочного на-
пряму, овочівництво, садівництво та виноградарство.

У галузевій структурі сільського господарства переважає тваринництво.
На Закарпатській низовині вирощують пшеницю, кукурудзу, кормові куль-
тури, розвинуті овочівництво, тютюнництво, виноградарство, садівництво.

Головні види транспорту — залізничний і автомобільний. Територією
області проходять траси нафтопроводу «Дружба», газопроводів «Союз»,
«Братерство», Уренгой — Помари — Ужгород.

Область має добре розвинуте курортне і туристичне господарство. У Со-
лотвині у вироблених соляних шахтах діє алергологічна лікарня. В області
працює 15 санаторіїв та пансіонатів з лікуванням.

Запорізька область
Кількість населення 1909,3 тис. осіб, густота
70 осіб/км2, частка міського населення 75,7 %.
Українці становлять понад 70 %. Більша частина
населення зайнята в промисловості.

Область є високоіндустріальною. Провідне
місце в господарському комплексі посідають бага-
тогалузеве машинобудування, чорна і кольорова
металургія, хімічна і гірничодобувна промисло-

вість. Основу енергетики становлять Дніпровська ГЕС, Запорізька ДРЕС,
Запорізька АЕС. Найбільшими підприємствами чорної і кольорової мета-
лургії є «Запоріжсталь», титаномагнієвий комбінат, «Дніпроспецсталь»,
коксохімічний, феросплавів, алюмінієвий комбінат. Великі машинобудівні
підприємства «Запоріжтрансформатор», «Перетворювач», «Запорізький
абразивний комбінат», «АвтоЗАЗ», «Мотор-Січ», «Південшляхмаш»
і «Азовкабель».

Легка промисловість представлена швейною, трикотажною, взуттєвою та
іншими галузями. Розвинуті різні підгалузі харчової промисловості (олійно-
жирова, борошномельна, м'ясо- і фруктоовочеконсервна, молочна, рибна).

У сільському господарстві провідне місце посідає тваринництво м'ясо-мо-
лочного напряму. Основні сільськогосподарські культури: озима пшениця,
кукурудза, ярий ячмінь, просо, соняшник, рицина, соя.

Розвинуті овочівництво, садівництво, виноградарство; у тваринництві —
м'ясо-молочне скотарство, свинарство, птахівництво, а також кролівництво,
бджільництво, шовківництво, ставкове рибництво. Значна частина земель
зрошується.

108

Основні види транспорту — залізничний і автомобільний. Частина за-
лізниць електрифікована. Найбільші залізничні вузли: Запоріжжя, Пологи,
Мелітополь, Верхній Токмак, Федорівка. Найбільший річковий порт: Запо-

ріжжя, морський — Бердянськ.

Івано-Франківська область
Кі л ькі сть н а се л ен н я 1 403,7 ти с. осі б , густота
101 особа/км2, частка міського населення 42,1 %. Укра-
їнці становлять понад 97 %. Спостерігається надлишок
трудових ресурсів.

Основні галузі господарського комплексу області —
нафто- і газодобувна, лісова, деревообробна, хімічна,
нафтохімічна, машинобудівна, електроенергетична,
харчова промисловість. Енергетичною базою області є

Калуська ТЕЦ. Добування нафти і газу та їх переробку налагоджено в Надвір-
ній і Долині. Машинобудівні підприємства випускають ковальсько-пресові
машини, ливарні автоматичні лінії, прилади контролю і регулювання тех-
нологічних процесів, обчислювальної техніки, машини для тваринництва.
Лісопромисловий комплекс виробляє деревні плити, фанеру, меблі. Хімічна
індустрія випускає мінеральні добрива, металевий магній, карбамідні й по-
ліхлорвінілові смоли, барвники тощо.

Легка промисловість представлена швейною, хутряною, шкіряно-взут-
тєвою, льняною та іншими галузями. Провідні галузі харчової промисло-
вості — цукрова, молочна, маслосироробна, м'ясна, соляна, тютюново-фер-
ментаційна. Поширені народні художні промисли: різьблення по дереву,
гончарство, ткацтво, килимарство.

Основні зернові культури в сільському господарстві — озима пшениця,
ячмінь, жито, льон-довгунець, цукрові буряки, ріпак.

Головні види транспорту — залізничний і автомобільний. Залізничні
вузли: Івано-Франківськ, Коломия. Територією області проходять траси га-
зопроводів «Братерство», «Союз», Уренгой — Помари — Ужгород.

Київська область
Кількість населення 4430 тис. осіб, густота
153 особи/км2, частка міського населення 83 %. Укра-
їнці становлять понад 92%. Більша частина населення
зайнята у виробничій сфері.

Київська область — промислово-аграрна. Її спеціалі-
зація — машинобудування (електронна й обчислювальна
техніка, електротехнічні вироби, сільськогосподарські
машини), легка, хімічна і харчова промисловість, ви-
робництво цукрових буряків, картоплі, овочів, м'яса
і молока. Працюють заводи сільськогосподарського ма-

шинобудування, «Електрокераміка», гумо-технічних виробів та азбестовий,
екскаваторний, «Ірпіньторфмаш», приладобудівний, «Радіатор», холодиль-
ників, пластмас, порошкової металургії, великовантажних кранів; виробни-
че об'єднання «Білоцерківшина», заводи мікробіологічної промисловості,
домобудівні комбінати, картонно-паперовий комбінат, меблеві фабрики.

Бурштинська ДРЕС,

109

Легка промисловість представлена суконною, швейною, трикотажною, шкі-
ряно-взуттєвою галузями. З харчової промисловості найбільше розвинута
цукрова.

Рослинництво області має буряківничо-зерново-льонарський напрям з роз-
винутим овочівництвом і плодівництвом, тваринництво — м'ясо-молочний.
Частина сільськогосподарських угідь області, що постраждала від катастро-
фи на Чорнобильській АЕС, вилучена з користування.

Електроенергію виробляють Київська ГЕС, Трипільська ДРЕС.

Розвинуті всі види транспорту. Особливе значення мають залізнич-
ний, автомобільний, річковий. Залізничні вузли: Київ, Миронівка, Фастів.
У Борисполі — Київський аеропорт. Територією області проходять траси га-
зопроводів Уренгой — Помари — Ужгород, Шебелинка — Полтава — Київ.
Судноплавство здійснюється по Дніпру, Десні, Прип'яті, частково по Тете-
реву.

Кіровоградська область

Кількість населення 1115,7 тис. осіб, гус-
тота 45 осіб/км2, частка міського населення
60,4 %. Українці становлять понад 90 %.
Більша частина населення зайнята в сіль-
ському господарстві.