Область належить до індустріально-аграрних.
Розвинуті багатогалузеве сільське господарство,
харчова промисловість, машинобудування, нафто-
переробна і легка промисловість. У загальному обсязі продукції переважає
сільське господарство.
116
Провідними галузями промисловості є суднобудування і судноремонт,
сільськогосподарське і електротехнічне машинобудування. В Херсоні бу-
дують океанські танкери, суховантажні судна, рудовози, контейнеровози,
ліхтеровози, плавучі доки, річкові судна, виробляють зерно- і кукурудзозби-
ральні комбайни, карданні вали й електромашини, працює нафтопереробний
завод, завод скловиробів.
Значне місце посідає харчова промисловість, що представлена консерв-
ною, м'ясною, виноробною, маслосироробною, олійно-жировою галузями.
У легкій промисловості провідне місце посідає текстильна. В області є під-
приємства будіндустрії.
Головні джерела електропостачання області — Каховська ГЕС та Херсон-
ська ТЕЦ.
Сільське господарство спеціалізується на м'ясо-молочному тваринництві
та рослинництві зерново-олійницького напрямів у поєднанні з баштанни-
цтвом, виноградарством, садівництвом. Головні культури — озима пшениця,
соняшник.
В області розвинуті всі види транспорту. Найбільші залізничні вуз-
ли — Херсон, Каховка. Великими морськими портами є Херсон, Генічеськ,
Скадовськ, річковими — Гола Пристань, Нова Каховка, Берислав. Територі-
єю області проходять траси нафтопроводу Кременчук — Херсон, газопроводу
Шебелинка — Одеса. У Херсоні є аеропорт.
Хмельницька область
Кількість населення 1414,9 тис. осіб, густота 69 осіб/км2,
частка міського населення 51,3 %. Українці становлять
майже 94 %. Основна частина населення зайнята у вироб-
ничій сфері.
В області дістали розвиток промисловість і агропромисло-
вий комплекс. Провідне місце за обсягом виробництва посі-
дають машинобудування і харчова промисловість. Розвину-
ті легка, лісова, деревообробна, промисловість будівельних
матеріалів. Область постачає країні ковальсько-пресове устаткування, сіль-
ськогосподарські машини, цемент, папір, цукор. Найбільші підприємства:
«Укрелектроапарат», заводи кабельних і тракторних агрегатів, меблеве під-
приємство «Іскра», Волочиський машинобудівний завод «Номінал», Горо-
доцьке верстатобудівне об'єднання, цукрові заводи в Шепетівці, Теофіполі,
Старокостянтинові, Деражні.
Головним джерелом енергопостачання області є Хмельницька АЕС, що
розміщена на півночі, в м. Нетішин.
Сільське господарство спеціалізується на рослинництві зерново-буря-
ківничого і тваринництві м'ясо-молочного напрямів. Рослинництво дещо
переважає. Розвинуті садівництво і ягідництво. Провідні галузі тваринни-
цтва — скотарство і свинарство. Важливе значення також мають птахівни-
цтво, вівчарство, бджільництво, рибництво.
Провідну роль у перевезенні вантажів і пасажирів відіграють залізничний
і автомобільний транспорт. Найбільші залізничні вузли: Хмельницький,
Шепетівка, Гречани. Внутрішні перевезення забезпечує автомобільний тран-
спорт.
117
Черкаська область
Кількість населення 1 386,6 тис. осіб, густота
66 осіб/км2, частка міського населення 53,9 %. Укра-
їнці становлять понад 93%. Близько 45 % трудових
ресурсів зайнято у промисловості.
Черкаська область — індустріально-аграрна. Основні
напрями спеціалізації — харчова (особливо цукрова),
хімічна промисловість, випуск машин для харчової
і легкої промисловості, виробництво зерна, м'яса і молока. Частка промис-
ловості у сукупній валовій продукції становить близько 66 %. Черкащина дає
країні устаткування для харчової, текстильної, хімічної промисловості, баштові
крани, тракторні причепи, телефонну апаратуру, верстати. Найбільші підпри-
ємства: заводи «Строммашина», «Фотоприлад», «Імпульс», приладобудівний,
НВО «Ротор», виробниче об'єднання «Оризон», «Уманьферммаш», заводи
«Мегомметр» і оптико-механічний, машинобудівний, електромеханічний, ви-
робничі об'єднання «Азот» та «Хімволокно». В області 24 цукрових заводи, два
великих м'ясокомбінати, інші підприємства харчової промисловості. Є підпри-
ємства будівельних матеріалів, легкої промисловості.
Енергетичне господарство області представлене Канівською і Кременчуць-
кою ГЕС, Черкаською ТЕЦ.
У сільському господарстві частки тваринництва і рослинництва майже
однакові. Провідна культура серед зернових — озима пшениця, техніч-
них — цукрові буряки і соняшник. Серед галузей тваринництва виділяється
скотарство молочно-м'ясного напряму.
Провідну роль в області відіграє автомобільний транспорт. На другому
місці залізничний. Найбільші залізничні вузли: Черкаси, Христинівка, Цвіт-
кове. У Черкасах є річковий порт, аеропорт. Територією області проходить
газопровід «Союз».
Новодністровськ Чернівецька область
Кількість населення 918,5 тис. осіб, густота 113 осіб/км2,
частка міського населення 40,6 %. Українці становлять
75%. Близько 58 % трудових ресурсів зайнято у вироб-
ничій сфері.
За вартістю валової продукції промисловість перевершує сільське госпо-
дарство. Провідні галузі промисловості — легка і харчова. Машинобудування
області випускає апаратуру для нафтопереробної промисловості, засоби об-
числювальної техніки, технологічне устаткування для легкої промисловості,
машини для тваринництва і кормовиробництва. З галузей легкої промисло-
вості розвинута текстильна, швейна, трикотажна, хутряна, шкіряно-взуттє-
ва. Харчова промисловість представлена цукровою, молочною, м'ясною, мас-
лосироробною та іншими галузями. В області сім лісокомбінатів, меблевий
комбінат і меблева фабрика.
Головний виробник електроенергії в області — Дністровська ГЕС.
Сільське господарство спеціалізується на м'ясо-молочному тваринництві
й рослинництві зерново-буряківничого напряму. Основні зернові культури:
озима пшениця, кукурудза, ячмінь; технічні — цукрові буряки, льон-довгу-
нець. У горах вирощують кормові культури. Розвинуті овочівництво, садів
118
ництво, ягідництво. Тваринництво представлене скотарством, свинарство,
вівчарством, птахівництвом, бджільництвом.
Провідну роль відіграє залізничний і автомобільний транспорт. Най-
більший залізничний вузол — Чернівці.
Чернігівська область
Кількість населення 1 225,2 тис. осіб, густота
38 осіб/км2, частка міського населення 58,8 %. Укра-
їнці становлять понад 93%. Більша частина трудових
ресурсів зайнята у виробничій сфері.
Основу сучасного господарства області становлять
промисловість, агропромисловий комплекс, транспорт.
Провідні ланки промисловості — легка, машинобудівна,
харчова.
Чернігівщина дає країні зерно, цукор, картоплю, продукцію машинобуду-
вання, кордові тканини, хімічне волокно, ланолін, будматеріали.
Найбільші підприємства: виробничі об'єднання «Пожмашина», «Хімво-
локно», «Чернігівмеблі», НВО «Хімтекстильмаш», заводи «Будмаш», «При-
луктваринмаш», пластмас, «Ніжинсільмаш», механічний, побутової хімії та
гумових виробів, хімічного машинобудування, поліграфічна фабрика. Пра-
цюють також фабрики первинної обробки вовни (Чернігів), бавовно-ткацька
та ін. Із галузей харчової промисловості розвинуті цукрова, спиртова, конди-
терська, ефіроолійна, тютюнова.
Паливно-енергетичне господарство області базується на місцевій нафті
й природному газі, торфі, довізному донецькому вугіллі. Електроенергію
виробляють Чернігівська ТЕЦ та місцеві електростанції.
У галузевій структурі сільського господарства переважає рослинництво. Го-
ловні культури: зернові — озима пшениця, жито, ячмінь, овес, кукурудза, греч-
ка; технічні — льон-довгунець, цукрові буряки; кормові — кукурудза на силос
і зелений корм, люцерна, конюшина; овочеві — морква, капуста, столові буря-
ки, огірки, томати. Розвинуті садівництво і ягідництво. Галузі тваринництва —
м'ясо-молочне скотарство, свинарство, а також рибництво, бджільництво.
Транспорт області представлений залізничним, автомобільним, річко-
вим і трубопровідним видами. Залізничні вузли: Чернігів, Бахмач, Ніжин,
Прилуки. Територією області проходять транзитні залізниці та нафтопровід
Гнідинці — Кременчук.
тестові завдання до курсів «фізична географія України»
та «економічна і соціальна географія України»
Фізична географія вивчає:
а) населення та його розміщення;
б) природні компоненти та природні комплекси;
в) господарство та його розміщення.
Карти, на яких різноманітні географічні об'єкти та явища показані одна-
ково докладно, називають:
а) тематичними;
б) загальногеографічними;
в) економіко-географічними.
Серед перелічених джерел географічних знань найдостовірнішими вважа-
ють:
а) художню літературу;
б) рекламу туристичних послуг;
в) географічну карту.
У період з 1772 р. до Першої світової війни західноукраїнські землі на-
лежали:
а) Росії; б) Австро-Угорщині; в) Польщі.
Акт проголошення незалежності України був прийнятий:
а) 28 червня 1986 р.; б) 24 серпня 1991 р.; в) 1 січня 2000 р.
Географічний центр України розташований поблизу:
а) с. Добровеличківка Кіровоградської області;