База даних "Теорія та практика прикладного програмування" (стр. 3 из 5)
При переході від інфологічної моделі до даталогічної слід мати на увазі, що інфологічна модель включає в себе всю інформацію про предметну область, необхідну для проектування БД. Це не означає, що всі суті, зафіксовані в ІЛМ, повинні в явному вигляді відображатися в даталогічній моделі. Перш ніж будувати даталогічну модель, необхідно вирішити, яка інформація буде зберігатися в базі даних. Наприклад, у інфологічній моделі мають бути відображені показники, що обчислюються, але зовсім не обов'язково, щоб вони зберігалися в базі даних.
Таблиця 2.2.1. «Глава»
| Поле | Тип даних | Розмір |
| № п/п | Лічильник | Довге ціле |
| Код параграфа | Числовий | Довге ціле |
| Затрата времени на изучение | Числовий | Довге ціле |
| Код оператора | Числовий | Довге ціле |
| Компоненты | Логічний | |
| Код таблицы | Числовий | Довге ціле |
| Код рисунка | Числовий | Довге ціле |
| Код примечания | Числовий | Довге ціле |
| Код листингов | Числовий | Довге ціле |
| Дата разработки записи | Дата/час |
Таблиця 2.2.2. «Листинги»
| Поле | Тип даних | Розмір |
| Код листинга | Лічильник | Довге ціле |
| Название листинга | Текстовий | 50 |
| Работа с формой | Логічний | |
| Листинг | Поле МЕМО |
Таблиця 2.2.3. «Операторы»
| Поле | Тип даних | Розмір |
| Код оператора | Лічильник | |
| Ключевые слова | Текстовий | 200 |
| Синтаксис оператора | Текстовий | 240 |
| Семантика оператора | Текстовий | 255 |
| Пример использования | Числовий | Довге ціле |
Таблиця 2.2.4. «Параграфы»
| Поле | Тип даних | Розмір |
| Код параграфа | Лічильник | |
| Название параграфа | Текстовий | 50 |
| Краткое содержание | Текстовий | 250 |
| Начальная страница | Числовий | Довге ціле |
| Конечная страница | Числовий | Довге ціле |
Таблиця 2.2.5. «Примечания»
| Поле | Тип даних | Розмір |
| Код примечания | Лічильник | |
| Страница | Числовий | Довге ціле |
| Примечание | Поле МЕМО |
Таблиця 2.2.6. «Рисунки»
| Поле | Тип даних | Розмір |
| Код рисунка | Лічильник | |
| Название рисунка | Текстовий | 65 |
| Страница расположения рисунка | Числовий | Довге ціле |
| Рисунок | Поле МЕМО |
Таблиця 2.2.7. «Таблицы»
| Поле | Тип даних | Розмір |
| Код таблицы | Лічильник | |
| Название таблицы | Текстовий | 60 |
| Страница нахождения | Числовий | Довге ціле |
| Таблица | Поле МЕМО |
Структура таблиць відноситься до 3 НФ:
1) кожен стовпець таблиці неподільний і в рамках однієї таблиці немає стовпців з однаковими за змістом значеннями.
2) первинні ключі таблиць однозначно визначають запис і не надмірні.
3) значення будь-якого поля не входить у первинний ключ, не залежить від значення іншого поля, що також не входить у первинний ключ.
2.3 Фізичне проектування інформаційних систем
Фізичне проектування — це безпосереднє проектування програмних модулів, з яких збирається додаток; це точка зору програміста на додаток.
Перехід від логічного до фізичного опису моделі складається з наступних кроків: [7]
1. Всі прості сутності перетворюються у зв’язки, ім'я сутності стає ім'ям відношення.
2. Кожен атрибут стає можливим стовпцем з тим же ім'ям. Стовпці, що відповідають необов'язковим атрибутам, можуть містити NULL-значення.
3. Компоненти унікального ідентифікатора сутності перетворюються в первинний ключ відношення.
4. Зв'язки «багато до одного» стають зовнішніми ключами.
З огляду на пряму відповідність логічної моделі та фізичної реалізації, остання чітко відображає перше, вносячи деякі уточнення за способом зберігання інформації. Тобто з урахуванням всього вищесказаного про розробку логічної моделі АС і логічної схеми БД отримана фізична модель БД.
2.3.1 СУБД Access
Система управління базами даних (СУБД) — спеціалізований комплекс програм, призначений для зручної та ефективної організації, контролю та адміністрування баз даних. В якості структурної форми СУБД може бути використана будь-яка з існуючих на сьогодні моделей. Прикладом такої моделі може служити реляційна СУБД або мережева СУБД. [8]
Microsoft Access — реляційна СУБД корпорації Microsoft. Має широкий спектр функцій, включаючи зв'язані запити, сортування по різних полях, зв'язок із зовнішніми таблицями і базами даних. Завдяки вбудованій мові VBA, в самому Access можна писати програми, що працюють з базами даних.
Основні компоненти MS Access:
· будівник таблиць;
· будівник екранних форм;
· будівник SQL-запитів (мова SQL в MS Access не відповідає стандарту ANSI);
· будівник звітів, що виводяться на друк.
Microsoft Access на сьогоднішній день є одним з найпоширеніших настільних додатків для роботи з базами даних. Це пов’язано з тим, що Access володіє дуже широким діапазоном засобів для введення, аналізу та представлення даних.
2.3.2 Об’єкти Access
Таблиці — це основні об'єкти будь-якої бази даних. По-перше, в таблицях зберігаються всі дані, які є в базі, а по-друге, таблиці зберігають і структуру бази (поля, їх типи і властивості).
Запити — це об'єкти, що служать для отримання даних з таблиць і надання їх користувачеві в зручному вигляді. За допомогою запитів виконують такі операції як відбір даних, їх сортування і фільтрацію. За допомогою запитів можна виконувати перетворення даних по заданому алгоритму, створювати нові таблиці, виконувати автоматичне наповнення таблиць даними, імпортованими з інших джерел, виконувати найпростіші обчислення в таблицях і багато іншого. [9]
Якщо запити — це спеціальні засоби для відбору та аналізу даних, то форми — це засоби для введення даних. Сенс їх той самий — надати користувачеві засоби для заповнення лише тих полів, які йому заповнювати належить. Одночасно з цим у формі можна розмістити спеціальні елементи управління (лічильники, що розкриваються списки, перемикачі, прапорці та інше) для автоматизації введення. Переваги форм розкриваються особливо наочно, коли відбувається введення даних з заповнених бланків. У цьому випадку форму роблять графічними засобами так, щоб вона повторювала оформлення бланка — це помітно спрощує роботу складача, знижує його стомлення і запобігає появі друкарських помилок.
По своїх властивостях і структурі звіти багато в чому схожі на форми, але призначені тільки для виводу даних, причому для виводу не на екран, а на принтер. У зв'язку з цим звіти відрізняються тим, що в них прийняті спеціальні заходи для групування виведених даних і для виведення спеціальних елементів оформлення, характерних для друкованих документів.
Макроси та модулі. Ці категорії об'єктів призначені як для автоматизації повторюваних операцій при роботі з СУБД, так і для створення нових функцій шляхом програмування. В СУБД Microsoft Access макроси складаються з послідовності внутрішніх команд СУБД і є одним із засобів автоматизації роботи з базою. Модулі створюються засобами зовнішнього мови програмування, в даному випадку мови Visual Basic for Applications. Це один із засобів, за допомогою яких розробник бази може закласти в неї нестандартні функціональні можливості, задовольнити специфічне вимоги замовника, підвищити швидкодію системи управління, а також рівень її захищеності. [10]
2.3.3 Створення таблиць
При створенні бази даних дані зберігаються в таблицях — списках рядків і стовпців, що відносяться до конкретної області. Визначення структури бази даних потрібно завжди починати зі створення її таблиць. Таблиці створюються раніше будь-яких інших об'єктів бази даних.
Проста база даних може складатися всього з однієї таблиці.
Усі таблиці бази даних «Теорія та практика прикладного програмування» були створені у режимі конструктора.
Рисунок 2.3.1 – Таблиця «Глава»
Рисунок 2.3.2 – Таблиця «Листинги»
Рисунок 2.3.3 – Таблиця «Операторы»
Рисунок 2.3.4 – Таблиця «Параграфы»
Рисунок 2.3.5 – Таблиця «Примечания»
Рисунок 2.3.6 – Таблиця «Рисунки»
Рисунок 2.3.7 – Таблиця «Таблицы»
Так як дана база є реляційною, то вона містить не окремі таблиці, а групи взаємопов'язаних таблиць. Для створення зв'язків між таблицями використовувалася команда Схема даних меню Сервіс.
Рисунок 2.3.8 – Схема даних
2.3.4 Створення запитів
Запит (query) — це засіб вибору необхідної інформації з бази даних. Питання, що сформоване по відношенню до бази даних, і є запит.
Існує кілька типів запитів: на вибірку, на оновлення, на додавання, на видалення, перехресний запит, створення таблиць. Найбільш поширеним є запит на вибірку. Запити на вибірку використовуються для відбору потрібної користувачу інформації, що міститься в таблицях. Вони створюються тільки для пов'язаних таблиць. [9]