Смекни!
smekni.com

Імітація процесів гнучких виробничих систем за допомогою апарата мереж Петрі (стр. 1 из 2)

Зміст

Вступ

1.Мережі Петрі

1.1 Визначення мережі

1.2 Розмітка мережі

2.Розширення мереж Петрі

3.Приклади подання елементів виробничих систем

Література

Вступ

Тема контрольної роботи "Імітація процесів ГВС за допомогою апарата мереж Петрі".

Сучасний рівень розвитку обчислювальних засобів характеризується широким застосуванням методів та алгоритмів автоматизованного проектування. В цих умовах підготовка спеціалістів, здатних визначати задачі направлені на скорочення часу проектування та впровадження електронної техніки в режимі безперервного нарощування темпів виробництва є необхідно актуальною.

В курсі "Основи автоматизованого проектування засобів обчислювальнної техніки" вивчаються методи, алгоритими та основні підходи до проектування сучасних обчислювальних засобів. Дисципліна базується на матеріалі курсів "Вища математика", "Програмування", "Чисельні методи" та ін. Методи постановки й рішення завдань автоматизації широко використовують апарат теорії графів і математичного програмування.

Найбільшою складністю при вивченні даної дисципліни є багатоплановість розглядаємого матеріалу, сполучення абстрактних понять і моделей з практичною спрямованосттю цих моделей для рішення різноманітних задач проектування.

Мета роботи – навчитися застосовувати мережі Петрі для моделювання процесів у ГВС.

1.Мережі Петрі

Компоненти будь-якої системи і їхньої дії можна представити абстрактними подіями. Подія може відбутися один раз, повторитися багаторазово, породжуючи конкретні дії, або не відбутися жодного разу. Сукупність дій, що виникають як реалізації подій, утворюють процес. У загальному випадку та сама система може функціонувати в тих самих умовах по-різному, породжуючи деяку множину процесів.

Реальна система функціонує в часі, події відбуваються в деякі моменти часу й діють якийсь час. Якщо строго враховувати час, то такий підхід до моделювання великих паралельних систем буде мати ряд недоліків.

У великій системі доводиться враховувати стан всіх компонентів при кожній зміні її загального стану, що робить модель громіздкою.

Зникає інформація про причинно-наслідкові зв'язки між подіями в системі. Якщо дві події при функціонуванні системи відбулися одночасно, то ми не знаємо, чи відбулося це випадково, чи ні. Такі поняття, як конфлікти між компонентами системи або очікування одним з них результатів роботи інших, важко виражаються в термінах зміни станів системи.

Події можуть відбуватися усередині невиразно великих інтервалів часу, заздалегідь важко або не можна вказати точно час їхнього початку, кінця й тривалість.

Виходом може служити відмова від введення в моделі дискретних систем часу й тактованих послідовностей змін станів, і заміна їхніми причинно-наслідковими зв'язками між подіями. Моделі такого типу добре описуються термінами мережі Петрі.

Імітація процесів - це інтерпретація послідовності здійснення подій кожна з яких характеризується моментами запуску й закінчення.

Відзначимо особливості процесів гнучких виробничих систем (ГВС) із погляду функціонування:

- паралелізм;

- асинхронність;

- іерархичність.

Інтерпретація мереж Петрі заснована на поняттях умови й події. Стан системи описується сукупністю умов. Функціонування системи складається в здійсненні послідовності подій. Для виникнення події необхідне виконання деяких умов, називаних предумовами. Виникнення подій може привести до виконання умов, називаних постумовами. У мережі Петрі умови моделюються позиціями, події - переходами. Предумови події представляються вхідними позиціями відповідного переходу, постумови - вихідними позиціями.

Виробничі процеси по своїй природі є динамічними, отже, при їхньому моделюванні доцільно використовувати динамічні мережні моделі, що реалізують умовно-подійні системи. Такі системи являють собою мережу, доповнену правилами зміни умов у результаті реалізації подій. Динамічна модель процесу може бути побудована з використанням мережі Петрі.

Оскільки події які моделюються мережею Петрі є миттєвими і неодночасними, і їхній взаємозв'язок асинхронний, це зручний апарат для моделювання множини взаємозалежних і паралельних процесів. Використання мереж Петрі в завданнях, пов'язаних з розподілом ресурсів, привабливо наочністю, адекватністю й технологічністю при реалізації моделей на ЕОМ.

Мережі Петрі - це математична модель, що має широке застосування для опису поводження паралельних пристроїв і процесів. У цей час визначені й вивчені різноманітні класи мереж Петрі. Ми розглянемо загальні поняття й можливості використання мереж Петрі для завдання прямого керування в паралельних програмах.

1.1 Визначення мережі

Мережа Петріє двочастковий орієнтований граф. Двочастковий граф - це такий граф, множина вершин якого розбивається на дві підмножини й не існує дуги, що з'єднує дві вершини з однієї підмножини. Отже, мережа Петрі - це набір

N = (T,P,A), T Ç Р = Ø, (1.1)

де Т = {t1,t2,...,tn} - підмножина вершин, що називаються переходами; Р = {p1, р2, ..., pm} - підмножина вершин, що називаються (подіями)місцями; АÍ (T×P) – множина орієнтованих дуг.

По визначенню, дуга з'єднує або місце з переходом, або перехід з місцем.

Приклад

На рис. 1.1 наведений приклад мережі Петрі в графічному поданні. Переходи позначені рисками, а місця - окружностями. Кожен перехід t має набір вхідних in{t} і набір вихідних out{t} дуг. Мережі Петрі можуть представлятися також у формі продукційних правил (рис. 1.1,б).

Найцікавіші мережі Петрі тим, що вони дозволяють представляти й вивчати в динаміці поводження системи паралельних процесів у програмі або в будь-якому іншому дискретному пристрої.

Рис 1.1 Приклад мережі Петрі в графічному поданні

1.2 Розмітка мережі

Мережі Петрі можна розуміти (інтерпретувати) по-різному. Можна уявити собі, що місця представляють умови (буфер порожній, файл закритий і т.п.), а переходи - події (посилка або одержання повідомлення в буфер, запис у файл).

Стан мережі Петрі в кожен сучасний момент визначається системою умов. Для того щоб стало можливі зручним задавати умови типу "у буфері перебуває 3 записи", у модель мережі Петрі додаються фішки. Фішки зображуються крапками усередині місця. У застосуванні до програмування можна уявляти собі переходи як процедури, а місця - як змінні або буфер.

Фішка свідчить про те, що змінна/буфер має значення, а якщо місце має, приміром, 3 фішки, те це може інтерпретуватися як наявність трьох різних значень у буфері.

Якщо місце містить фішку, то місце маркіроване й мережа називається маркірованою. Початковий розподіл фішок задає початкове маркування М0 мережі. Маркування мережі визначає її поточний стан.

Мережа на рис.1.2 у початковому стані містить одну фішку в місці р3.

Рис 1.2 Послідовність станів мережі Петрі

Маркування формально задається функцією М: Р → I, I = {0,1,2,..}, а функція М представляється вектором, у якому i-й компонент задає маркування місця pi.

Наприклад, початкове маркування мережі на рис. 1.2 представляється вектором М0 = {1,0,0}.

На рис. 1.2 показана послідовність станів мережі Петрі в ході спрацьовування переходів. Початкова розмітка М0 = (1,0,0) показана на рис1.2,а.

У цьому стані може спрацювати тільки перехід t1. Розмітка мережі M1 = (1,1,1) після спрацьовування t1 показана на рис.1.2,б. Остання дозволяє одночасно спрацювати переходам t1 й t2 , розмітка М2 = (1,2,3) після їхнього спрацьовування показана на рис.1.2,в.

Мережа переходить із одного стану в інше (від одного маркування до іншого), коли відбувається подія – спрацьовування переходу.

Перехід може спрацювати, якщо є хоча б одна фішка у всіх його вхідних місцях (рис.1.3)

Рис 1.3 Схема спрацьовування переходів

Спрацьовування переходу складається з того, що із всіх вхідних місць забирається по одній фішці й в усі вихідні місця додається по одній фішці.

Якщо уявити собі перехід як процедуру, то вона коректно виконується при наявності значень всіх своїх аргументів і виробляє значення всіх вихідних змінних.

В іншій інтерпретації перехід може представляти деякий пристрій. Пристрій може (але не повинен) спрацювати, якщо виконалися всі вхідні умови.

Якщо кілька переходів готові спрацювати, то спрацьовує один з них (кожен), або деякі з них, або всі (рис.1.4).

Рис 1.4 Варіанти спрацьовування мережі

Приклад

Розглянемо приклад конвеєра. Нехай є три обробні пристрої t0, t1, t2 організовані у вигляді конвеєра. Це можуть бути, наприклад, верстати на заводі або функціональні пристрої конвеєрного процесора й взагалі будь-який конвеєр, у якому кожен обробний пристрій виконує лише частину загальної роботи, а результат буде вироблений лише останнім з них.

Особливістю нашого конвеєра є обмеженість ємності місць p1 і р2; місце p1 може вмістити лише два результати (місце p1 мережі є 2-обмеженим) попереднього етапу роботи конвеєра (виробляється переходом t0), а місце p2 - 3-обмеженим.

Символ n у місці р0 означає наявність n фішок у ньому, n - ціле позитивної число.

Мережа Петрі, що забезпечує необхідне пряме керування, наведена на рис.1.5. Зрозуміло, що в місці p1 не може нагромадитися більше 2 фішок при будь-яких порядках спрацьовування переходів мережі.