Вступ
Microsoft Access на сьогоднішній день є одним з найпоширеніших настільних додатків для роботи з базами даних. Це пов'язане з тим, що Access має дуже широкий діапазон засобів для уведення, аналізу й подання даних. Ці засоби є не тільки простими й зручними, але й високопродуктивними, що забезпечує високу швидкість розробки додатків. Споконвічно Access мала ряд унікальних можливостей, таких як уміння зводити воєдино інформацію із самих різних джерел (електронних таблиць, текстових файлів, інших баз даних), подання даних у зручному для користувача виді за допомогою таблиць, діаграм, звітів, інтеграція з іншими компонентами Microsoft Office [4].
Будь-яка інформаційна система по своїй природі є антропоморфною. Звичайно такі системи проектуються на основі досвіду, інтуїції й взаємодії із замовником. Застосовуються технології SSDAM у методології структурного аналізу й проектування системи, в основі якої – наступність при проектуванні. З 1993 року ця технологія є стандартом Великобританії, а з 1998 – європейським стандартом. Відповідно до цього стандарту, відповідальним етапом проектування інформаційної системи є предпроектна стадія, на якій проводиться співбесіда з виконавцями робіт, які підлягають автоматизації. Ці працівники в перспективі і є користувачами інформаційної системи [1].
Основним засобом реалізації централізованого керування даними, збереженими в базі, доступу до них і підтримки їх у стані, що відповідає стану предметної області, стали системи керування базами даних (СУБД), основним призначенням яких є забезпечення протягом тривалого часу схоронності даних, а також можливості їхньої вибірки й актуалізації
Метою курсової роботи є проектування інформаційної системи «Меблевий салон». Це припускає розгляд наступних аспектів: продукція закуповувані й вироблена, постачальники й покупці продукції.
Завданням курсової роботи є створення такої інформаційної системи, що містила б компоненти для розгляду всіх аспектів, що цікавлять, і була б зручної для використання.
1. Опис предметної області
Для створення інформаційної системи «Меблевий салон» необхідно проаналізувати вхідні й вихідні документи, щоб виділити сутності, зв'язку між ними й користувачів. Під вхідними документами розуміються накладні, по яких увозять продукцію для виробництва товару. Під вихідними документами розуміються накладні, по яких партнери одержують товар.
Користувача цієї інформаційної системи будуть комірник, директор, менеджер. Інформацію зі складу буде вносити комірник, не маючи при цьому допуску до інших даних. Інформацію про партнерів, виробників і продукцію буде вносити менеджер. Директор може тільки переглядати все інформацію.
Для розробки інформаційної системи «Меблевий салон» необхідні наступні дані:
· Інформація про продукцію: назва, ціна, тип.
· Інформація про партнерів: назва магазина, адреса, місто, телефон.
· Інформація про виготовлювача: виготовлювач.
2 Проектування інформаційної системи
Проектування бази даних – це впорядкований формалізований процес створення системи взаємозалежних описів, тобто таких моделей предметної області, які зв'язують збережені в базі дані з об'єктами предметної області, описуваними цими даними.
Важливим і відповідальним етапом проектування інформаційної системи є предпроектна стадія, на якій проводиться співбесіда з виконавцями робіт, які підлягають автоматизації. Ці працівники в перспективі і є користувачами інформаційної системи [2].
2.1 Концептуальне (інфологічне) проектування
Проектування бази даних складається з декількох етапів і починається з попередньої структуризації предметної області. Насамперед, необхідно виділити всі об'єкти, які будуть використатися в базі даних, указати їхньої властивості (характеристики) і встановити зв'язку між ними. Цей етап називають концептуальним проектуванням бази даних.
Початковою стадією проектування системи баз даних є побудова семантичної моделі предметної області, що базується на аналізі властивостей і природи об'єктів предметної області [2].
Для опису предметної області використають три основних конструктивних елементи сутність, атрибут і зв'язок.
Сутність – засіб подання предметної області систем, орієнтованих на обробку фактографічної інформації. Сутність визначається своїм унікальним ім'ям і переліком атрибутів, що характеризують властивості сутності.
Атрибут – це пойменована характеристика сутності, що приймає значення з деякої безлічі припустимих значень.
Зв'язок – це графічно зображувана асоціація, призначена для позначення виділеного відношення між двома або більше сутностями [2].
У даній інформаційній системі основними об'єктами є:
· склад: № п/п, партнер, продукція, кількість, дата поставки, дата продажу, тип операції.
· продукція: код продукції, назва, вага, ціна, виготовлювач.
· партнер: ідентифікаційний номер, магазин, адреса, місто, телефон.
Зв'язку відбивають істотні взаємини між об'єктами. Так, між об'єктами склад і продукція потрібно встановити зв'язок зберігання, між склад і партнер – торгівля.
2.1.1 Побудова ER-діаграми
Найпоширенішою формою зображення інформаційно-логічної моделі служать ER-діаграми, які повинні доповнюватися докладною інформацією, а також давати можливість керувати наочним поданням деталей моделі. Для цього використаються наступні позначення:
1. Сутності зображуються прямокутниками.
2. Атрибути позначаються овалами.
3. Зв'язки зображуються ромбами.
2.1.2 Нормалізація ER-діаграми
Процес створення структури інформаційної системи, що дозволяє контролювати надмірність даних і запобігати аномалії або перекручуванням називається нормалізацією. Аномалії бувають:
- відновлення;
- видалення;
- уведення.
Надмірність і продуктивність інформаційної системи суперечливе, тому повне усунення надмірності іноді недоцільно.
Поняття нормалізації ставиться як до ER-діаграм, так і до таблиць реляційних баз даних.
Процес нормалізації складається з декількох етапів, на кожному з яких визначаються так називані нормальні форми: 1NF, 2NF, 3NF, BCNF (Бойка Кодла), 4NF, 5NF (форма проекції з'єднань) – PJ/NF. У більшості проектів третя нормальна форма завершує процес нормалізації.
Стосовно до ER-діаграм можна сформулювати наступні визначення нормалізації форм:
1NF – усунуті повторювані атрибути або групи атрибутів, виявлені неявні сутності.
2NF – усунуті атрибути, що залежать тільки від частини унікального складеного ключа. Ця частина визначає окрему сутність.
3NF – усунуті атрибути, що залежать від атрибутів, які не входять в унікальний ключ.
Дана ER-діаграма перебуває в 3NF, тому що сутності не мають властивостей, що залежать від не ключових властивостей [3].
2.2 Датологічне проектування бази даних
Завданням наступної стадії проектування системи бази даних є вибір підходящої СУБД і відображення особливостей інфологічної моделі предметної області. Цю стадію називають логічним (або даталогічним) проектуванням бази даних, а її результатом є схема бази даних, що включає визначення всіх інформаційних елементів і зв'язків, у тому числі завдання типів, характеристик й імен [3].
Дана база даних є реляційною. У ній об'єкти й зв'язки між ними представляються у вигляді таблиць (відносин), що складаються з рядків і стовпців. Стовпець – це поле, рядок – це запис. Кожне поле має ім'я й тип. Імена полів – це атрибути (вони визначаються властивостями об'єкта). Тип задає спосіб подання атрибута.
Основна властивість таблиці в реляційною базі даних полягає в тому, що в ній не повинне бути однакових записів. Це означає, що в таблиці повинні бути один або кілька атрибутів, які забезпечують унікальність кожного рядка. Такі атрибути називаються ключем. Ключів у таблиці може бути кілька. З них вибирається один, котрий буде надалі представляти (заміняти) кожен запис таблиці. Такий ключ називається первинним. Отже, реляційну модель можна представити як особливий метод розгляду даних, що включає як властиво дані (у вигляді таблиць), так і способи роботи й маніпуляції з ними (у вигляді зв'язків). Інакше кажучи, у реляційною БД використається кілька таблиць, між якими встановлюються зв'язки. Таким чином, інформація, уведена в одну таблицю, може бути пов'язана з однієї або декількома записами з іншої таблиці.
Реляційна модель даних має наступні властивості:
1. Кожен елемент таблиці – один елемент даних.
2. Всі поля в таблиці є однорідними, тобто мають один тип.
3. Кожне поле має унікальне ім'я.
4. Однакові записи в таблиці відсутні.
Складемо таблиці з відповідними їм атрибутами, використовуючи дані наведені вище. Для кожного атрибута встановимо логічно відповідний йому тип даних.
Таблиця 1 – «Замовлення»
Таблиця 2 – «Клієнти»
Таблиця 3 – «Меблі»
Таблиця 4 – «Назва»
Таблиця 5 – «Найменування»
Таблиця 6 – «Тип меблів»
Таблиця 7 – «Кольори»
Структура таблиць ставиться до 3 NF:
1. Кожен стовпець таблиці неподільний й у рамках однієї таблиці немає стовпців з однаковими за змістом значеннями.