Режим реального часу - це один із стандартних режимів роботи електронної обчислювальної машини (ЕОМ), де під реальним часом (real time) розуміють час, що збігається з фактичним часом перебігу фізичного процесу [29]. В цьому режимі обробка інформації ведеться із швидкістю, яка наближена до швидкості процесу у реальному житті, при якому інформація обробляється.
Режим реального часу може розглядатись у двох аспектах: для організації діалогу "людина - ЕОМ" та для обробки інформації про стан об’єкта, але діалогова обробка інформації повинна бути організована так, щоб діалог відбувався із швидкістю "людина – людина".
Більш чітко визначення режиму реального часу наведено у ДСТУ [12]: - режим оброблення даних, який забезпечує взаємодію обчислювальної системи з зовнішніми по відношенню до неї процесами у темпі, сумірному з швидкістю протікання цих процесів.
Для вчителя важливими режимами роботи ЕОМ є також діалоговий та інтерактивний. У діалоговому режимі людина і ЕОМ обмінюються інформацією у темпі, який можна порівняти з темпом обробки інформації людиною, в інтерактивному - користувач отримує безпосередній доступ до машинних ресурсів і має вплив на процес обробки інформації.
В обох режимах, завдяки можливості користувача мати безпосередній доступ до машинних ресурсів, майже не відбувається затримок у видачі результатів.
Популярними видами спілкування у режимі "он-лайн" мережі Інтернет є конференції та чати: конференція - група новин, де "новини" - це спеціальний протокол (метод передачі даних) для роботи з серверами новин); чат - це найдешевший вид спілкування, який зовсім не передбачає зустрічей в реалі, розповсюджений вид текстового спілкування в режимі реального часу (29).
Он-лайнові конференції перестали бути для більшості освітян унікальним, епізодичним та незрозумілим явищем. Одначе, якісне проведення такої конференції потребує від ініціатора її проведення та учасників певної підготовки, дисциплінованості під час он-лайнової конференції, уваги до виступаючих чи модераторів, логічно побудованого виступу, ремарок, заготовки яких набираються заздалегідь та зберігаються на технічних носіях інформації.
Іншою формою спілкування освітян вже давно став форум "Вісника шкільних обмінів". Саме форум може стати першим кроком початківців до широкого використання електронних засобів зв'язку для розповіді про свої успіхи, плани та ідеї. Через форум можна знайти партнерів для спільного проекту, на форумі можна відкрити рубрику школи чи регіону (як це зробили Суми, Херсон, Черкаси, Луганськ), форум може стати місцем для дискусії та конференції. Сьогодні форуми, у тому числі, шкіл, бібліотек також працюють он-лайн. Такий форум може стати місцем для дискусії та конференції.
З 14 липня 2006 року у всіх користувачів мережі Інтернет з’явилася можливість працювати он-лайн з довідником інтернет-ресурсів України: "WEB. U@" - Україна в Мережі.
WEB. U@ - це:
- перший тематичний двомовний (україно-англійський) довідник;
- більше 20 тисяч адрес веб-ресурсів українських підприємств та організацій, а також міжнародних компаній, що працюють в Україні;
- посилання систематизовані за 35 розділами та 353 рубриками;
- електронний каталог включає додатково 3 великих розділи - Культура та Мистецтво, Медицина, Наука та Освіта;
- гіперлінки (від Link – посилання; тобто посилання в мережі Інтернет (виділений елемент гіпертексту), що дозволяє переміщення до іншої частини документу, а також процедура з'єднання з комп'ютерними системами, що зберігають гіпертекстові документи, на серверах мережі Інтернет, розміщених по всій території земної кулі. Вони працюють після повного завантаження файлу [29] ;
- інформація повністю обновляється раз на 6 місяців.
В інформаційному суспільстві важливість отримання останніх новин, інформації про розвиток тих чи інших подій, які надає доступ он-лайн до ресурсів мережі, відіграє вирішальну роль для успіху справи. І це особливо стосується освітньої діяльності.
Дослідниками інформаційних процесів нещодавно виявилося, що онлайнові тексти частіше дочитують до кінця, а читач засвоює більше інформації. Таке несподіване відкриття зробили американські дослідники з флоридської школи журналістики Poynter Institute [31].
Дослідження EyeTrack07 (дані того ж джерела) виявило, що в Інтернеті читач прочитує 77% тексту, вибраного для читання, тоді як у звичайній газеті формату А2 цей показник становить 62%, а в А3 - усього 57%.
Результати досить несподівані, адже раніше вважали, що читати текст з екрана важче, ніж з паперу.
Дане дослідження сприйняття тексту стало першим у світі, проведеним у такому масштабі й з такою об'єктивністю. Репрезентативна вибірка склала 600 респондентів. Кожен піддослідний міг читати все, що завгодно, а його поведінка відслідковувалася за допомогою мініатюрної відеокамери.
Анкетування користувачів по вмісту текстів також виявило, що інформація на 15-30% краще сприймається, якщо вона викладена в альтернативній манері (питання-відповідь, хронологія, список), а не в традиційній оповідальній формі.
Он-лайн це не тільки режим доступу, але і сучасна технологія навчання - вид технологій навчання на відстані, при якому навчальний процес забезпечується у мережі Інтернет. Така технологія використовується у дистанційній освіті і може бути корисною як для вищих навчальних закладів, так і шкіл. На відміну від традиційних форм навчання, дистанційне вигідно відрізняється цілим рядом нових характеристик, серед яких гнучкість, модульність, можливість отримання освіти одночасно із професійною діяльністю, економічність, технологічність, можливість доступу до багатьох джерел інформації, принцип соціальної рівності [19].
У результаті дистанційної освіти запроваджується нова організація освітнього процесу, основою якої є самостійна навчально-пізнавальна діяльність з можливістю спілкування он-лайн.
Запровадження он-лайн освіти значно розширює і навіть змінює роль вчителя (викладача), який виступає в ролі координатора навчального процесу, що, в свою чергу, зобов’язує його постійно вдосконалювати власну методику викладання, підвищувати свій творчий потенціал і кваліфікаційний рівень.
Взагалі ресурси Інтернет для освіти існують вже протягом десятків літ. До них, насамперед, належать педагогічні програмні засоби для застосування у навчальному процесі. Але на Україні розвиток їх здійснюється повільно.
У виступі Міністр освіти і науки України С.М. Ніколаєнко з питання “Забезпечення якості вищої освіти – важлива умова інноваційного розвитку держави і суспільства” на підсумкової колегії Міністерства освіти і науки, яка відбулась 1-2 березня 2007 року, відмітив, що важливим питанням є розроблення та використання педагогічних програмних засобів (з шкільних дисциплін) у навчальному процесі. У минулі роки на замовлення Міносвіти і науки України було розроблено 40 програмно-педагогічних засобів, які пройшли апробацію, отримали гриф МОН України, поставлені до 1534 закладів освіти і використовуються у навчальному процесі. У 2006 році завершено розроблення ще 19 програмних педагогічних засобів, робота над якими розпочалася у 2005 році, та створено ще 36 програмних педагогічних засобів. Це, власне, й усі інформаційні ресурси. Зрозуміло, що їх абсолютно недостатньо, а їх рівень та якість не завжди відповідають сучасним вимогам.
У своєму виступі міністр також наголосів, що наступним кроком, який потрібно зробити, є забезпечення широкого доступу до створених інформаційних ресурсів. Для цього створена перша загальноукраїнська мережа навчальної інформації та освітніх послуг "СВІТОСВІТ". ЇЇ застосування надає можливості навчальним закладам вирішувати завдання підвищення якості освіти на системній основі за допомогою найсучасніших технологічних рішень та програмних засобів. Але інформацію весь час потрібно поповнювати та актуалізувати. І кожен заклад освіти, який підключений до мережі Інтернет, повинен мати доступ до освітнього порталу, мати можливість користуватися розміщеними там інформаційними ресурсами безкоштовно.
Крім цього, з метою створення єдиного освітнього порталу та забезпечення інформаційної інтеграції з іншими освітніми порталами Міністерством освіти і науки відкрито портал "Острів знань", де на міністерському сервері будуть зосереджені в електронній формі всі підручники, посібники, програми, плани, журнали, довідники тощо. Це сприятиме ліквідуванню так званої цифрової, інформаційної нерівність. З будь-якого невеличкого села можна буде відвідати цей "острів", зібрати всю необхідну інформацію. Успішне існування цього інформаційного ресурсу залежить, у першу чергу, від його змістового наповнення. Проте своєчасна, якісна інформаційна підтримка сайту ще не здійснюється, "Острів знань" не відповідає сучасним вимогам до інформаційних ресурсів і потребам освітян, учнів, студентів, батьків.
Вже на протязі десяти років розбудовується Українська науково-освітня мережа "УРАН", головне призначення якої - забезпечення університетів інформаційними послугами на основі інтернет-технологій. Зараз до мережі "УРАН" підключено декілька десятків вузів та наукових установ України, а сама мережа приєднана до європейської науково-освітньої мережі GEANT-2. Це означає, що користувачі "УРАН"у мають вільний доступ до електронних інформаційних ресурсів не тільки України, а й усієї Європи.
Компанія "Інком" в рамках Меморандуму про взаємодію між Міносвіти та компанією "Інком" за підтримки компанії "Датагруп" та Асоціації користувачів навчально-освітньої системи "Уран" реалізувала проект "ВікіОсвіта" - www. eduwiki. uran. net. ua. Це - безкоштовний ресурс, який підтримує навчальну та дослідницьку діяльність учасників навчально-виховного процесу. Серед можливостей, що надаються на сайті, - створення навчальних інтернет-груп, участь у різних проектах у режимі реального часу, доступ до бази першоджерел тощо.