"Он-лайн"-технології в підготовці вчителя з загально-технічних дисциплін
ЗМІСТ
1.1. Необхідність застосування інформаційних ресурсів мережі Інтернет у системі освіти. 6
1.2. Теоретичні основи інформаційних ресурсів. 9
1.3. Українські ресурси "всесвітньої павутини". 13
ІІ. Види ресурсів мережі Інтернет, які використовуються в ON-LINE-навчанні19
2.1. "Он-лайн" як режим доступу до мережі19
2.2. Аналіз ресурсів мережі Інтернет для он-лайн навчання. 22
2.3. Міжнародний досвід освіти он-лайн. 28
ІІІ. Ресурси мережі Інтернет для вчителів загально технічних дисциплін. 33
3.1. Складові загально технічної підготовки учнів. 33
3.2. Комп’ютерні програми для загально-технічної підготовки. 35
Світовий процес переходу від індустріального до інформаційного суспільства, а також соціально-економічні зміни, що відбуваються в Україні, вимагають суттєвих змін у багатьох сферах діяльності держави. В першу чергу це стосується реформування освіти, починаючі з педагогічної діяльності. Освіта як необхідна складова життя людини, умова самореалізації людини, людина та її права як мірило і критерій якості освіти, освіта як зв'язок часу - це ті гуманістичні цінності, які повинні стати в центрі педагогічної діяльності.
Інформація й теоретичні знання визнані пріоритетним стратегічним ресурсом постіндустріального суспільства та є основою системи інформаційного забезпечення освіти. Але школа чи вищий навчальний заклад не повинні просто давати певну суму знань, а мають навчити молоду людину вміння навчатися, оновлювати свої знання протягом усього життя.
Ще К. Ушинський говорив, що розум - це добре організована система знань, але знань, які постійно оновлюються! Ось чому одна з важливих тенденцій розвитку освіти в країні складається з перебудови самої концепції організації навчально-пізнавальної діяльності, педагогічного керівництва нею, коли інформативна модель освіти втратила свою актуальність.
Сьогодні суспільство досягло такого рівня розвитку, коли обсяги теоретичних знань, інформації, рівень її структурованості та складності зумовлюють створення якісно нової інформаційної структури, в якій інформаційні ресурси визначатимуть розвиток країни, сфер суспільства; умови життєдіяльності людини в усіх соціальних сферах, інтелектуалізацію праці, вдосконалення соціально-комунікаційних відносин, виробництва й управління усіма соціальними сферами; вибір і використання інформаційних систем і технологій різного призначення.
Це вимагає найшвидшого переходу до нової стратегії розвитку освіти на основі широкомасштабного використання знань та інформації як стратегічних ресурсів розвитку, а також перспективних високоефективних технологій як основних інструментів цього розвитку.
Саме такий підхід до освіти був визначений Національною програмою "Освіта. Україна ХХІ сторіччя", яка прийнята більш ніж десять років тому і в якій передбачено забезпечення розвитку освіти на основі нових прогресивних концепцій, запровадження у навчально-виховний процес новітніх педагогічних технологій та науково-методичних досягнень, створення нової системи інформаційного забезпечення освіти, входження України у трансконтинентальну систему комп’ютерної інформації.
Для реалізації програми великого значення набувають процеси інформатизації, використання комп'ютера, інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та інформаційних ресурсів у професійній діяльності працівників освіти.
І хоча вже протягом десятиліть комп'ютер використовується в процесі навчання, але не досліджені цілком питання, пов'язані з оптимальними й ефективними формами і методами застосування комп'ютера в навчанні й освіті, не реалізовані потреби комп'ютерної підтримки навчальних послуг. Сучасний етап комп'ютерного навчання характеризує великий розрив в якості програмно-педагогічних засобів та ресурсів Інтернет.
Тому вкрай важливим і своєчасним стало прийняття урядом у грудні 2005 року державної програми "Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці на 2006-2010 роки", яку було розроблено Міністерством освіти і науки України на виконання указу президента України "Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні".
Але і в Законі України "Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки", прийнятому у січні 2007 року, все ще відмічається, що рівень комп'ютерної та інформаційної грамотності населення є недостатнім, впровадження нових методів навчання із застосуванням сучасних ІКТ – повільним.
Ось чому обрана тема курсової роботи: "Ресурси мережі Інтернет для вчителів загально-технічних дисциплін" є актуальною.
Метою курсової роботи є дослідження найбільш поширених ресурсів мережі, які використовуються в освітній діяльності. Завдання курсової роботи передбачають: вивчення та освітлення теоретичних основ інформаційних ресурсів, видів ресурсів мережі Інтернет, у тому числі, тих, що використовуються в он-лайн-навчанні, а також – для викладачів загально-технічних дисциплін (креслення, трудового навчання). Крім цього, завданням курсової роботи є розгляд проблем та шляхів їх вирішення щодо використання мережевих ресурсів у освітній діяльності.
Вивченню цього питання, проблемам використання мережевих ресурсів в освіті приділяється увага багатьох вчених і практикуючих вчителів. Воно постійно розглядається на науково-практичних конференціях та у статтях освітян і взято до уваги розробниками програмних продуктів. Саме ці джерела разом із законодавчими документами використані для написання курсової роботи. Крім цього, в роботі використані матеріали з досвіду викладання загально-технічних дисциплін, накопичений вчителями шкіл і викладачами вищих навчальних закладів України та Росії, отримані з різноманітних сайтів "всесвітній павутини" Інтернет.
Ще в середині позаминулого століття Костянтин Ушинський закликав співвітчизників зрозуміти очевидну для нього річ: саме облаштування освіти, а не судова, не земельна реформи є найміцнішим фундаментом суспільства. Сучасна система освіти зароджувалася, вдосконалювалася у ХХ столітті в період інтенсивного розвитку агропромислового комплексу та індустріалізації країни. Посилена увага до природничих, точних наук, продуктивної праці поєднувалася зі збільшенням кількості навчальних закладів.
У наступний період гігантськими кроками освоювалися нові природні ресурси, вибухали екологічні кризи, передові країни ставали на шлях інноваційного розвитку, в усіх сферах утверджувалися інформаційні технології. Все це поставило нові завдання перед освітою і наукою.
Сучасний глобалізований світ став велетенським обмінним пунктом інформації. У 1988 році оптико-волоконний кабель передавав одночасно три тисячі інформаційних імпульсів, 1996 році - півтора мільйона, 2000 році - вже десять мільйонів, зараз - понад сто мільйонів. Останніми роками у світі щороку видається в середньому понад вісімсот тисяч книжок різних назв, хоча у середині XV століття у світі налічувалося всього близько тридцяти тисяч книжок [18].
На початку 90-х років у користуванні людства було, щонайменше, двісті п’ятдесят мільйонів комп’ютерів, у 2005 році ця цифра зросла до мільярда, що, в поєднанні з мережею Інтернет, створює інтелектуальну павутину, яка сукупно володіє приголомшливим потенціалом.
На недавньому Всесвітньому саміті з проблем інформаційного суспільства в Тунісі був продемонстрований невеличкий, розміром як книжка, портативний комп’ютер для школярів вартістю 100 доларів, який сконструювали учені Массачусетського технологічного інституту.
Наприкінці ХХ століття розвинені країни світу поставили собі за мету прискорити перехід від постіндустріального до нового етапу розвитку людства - інформаційного суспільства, основними ресурсами якого є знання та інформація.
Вже тепер інформаційні та комунікаційні технології (ІКТ) становлять вагому частку світового виробництва, що веде до глобального перерозподілу як ринку праці, так і ринку освітніх послуг. Крім того, розбудова єдиного Європейського освітнього простору в рамках Болонського процесу істотно підвищує роль ІКТ в освіті, що зумовлено сучасною світовою тенденцією до створення глобальних відкритих освітніх та наукових систем, які дозволяють, з одного боку, розвивати систему нагромадження і поширення наукових знань, а з другого - надавати доступ до різноманітних інформаційних ресурсів широким верствам населення.
Одне з головних завдань освіти в умовах розвитку інформаційного суспільства - навчити учнів і студентів використовувати сучасні інформаційні та комунікаційні технології. У зв’язку з цим виникає нагальна потреба у прискоренні підготовки викладачів та фахівців у сфері ІКТ, в оснащенні закладів освіти сучасною комп’ютерною технікою, педагогічними програмними засобами, електронними підручниками тощо. Від вирішення цього завдання визначальною мірою залежатиме розвиток країни.