Інформаційні технології в своєму розвитку пройшли довгий шлях, кожний етап якого характеризувався своїми засобами обробки інформації та інформаційними носіями. Сучасний рівень розвитку інформаційної технології характеризується наявністю розподіленої комп'ютерної техніки, «дружнього» програмного забезпечення, розвинутих комунікацій, діалогового режиму спілкування користувача з ЕОМ.
Застосування сучасних інформаційних технологій дозволяє підвищити рівень інформаційного забезпечення процесів управління та його ефективність. Для кращого розуміння суті змін, які привносять сучасні інформаційні технології, можна виділити п’ять визначальних тенденцій їх розвитку та застосування. Кожна з тенденцій є динамічним об’єднанням надпотужних ринкових, технологічних можливостей і факторів впливу оточуючого середовища, які взаємно підсилюють один одного. Перерахуємо ці тенденції:
Інформація є нематеріальним товаром, властивості якого з одного боку визначаються тим, що властиво товарам взагалі, а з іншого - особливостями, пов’язаними з її природою і можливостями використання., як товар вона має характерні риси, пов’язані з її інтелектуальною сутністю і витікають із спроможності впливати на створення нового інтелектуального і матеріального продукту: володіння інформацією не є гарантією абсолютного права на її використання; продаж однієї і тієї ж інформації може здійснюватись великій кількості покупців і тим самим жоден з них не стає її одноособовим власником; цінність інформації не має прямого зв’язку з вартістю її створення, зберігання або обробки і залежить від місця, часу і способу її використання. Специфічними для товару “інформація“ є вимоги, що пред’являються до її якості у зв’язку з моральним старінням. Основними критеріями якості інформації, необхідної суб’єкту господарської діяльності для задоволення інформаційного попиту є актуальність, повнота, надійність та економічність. Використання інформації, як товару дозволяє господарському підприємству вирішити такі основні проблеми, як визначення нових напрямків діяльності і формування економічної політики на основі аналізу стратегічної інформації, аналіз і “розвідка“ діяльності конкурентів, вивчення кон’юнктури ринку з метою забезпечення переваг у конкурентній боротьбі, вдосконалення асортименту та якості товарів і послуг підприємства, технології виробництва, використання досягнень науково-технічного прогресу, пошук нових шляхів вирішення конкретних науково-технічних завдань. Найпідготовленіші в площині інформаційних технологій працівники сфери управління добре розуміють, що якісно виконаний інформаційний продукт зберігає свою цінність довше, ніж конкретні носії, які приходять і відходять не стільки через фізичне, а переважно через моральне старіння (наприклад: напрацьовані за певний термін часу бази даних мають більшу вартість, ніж вартість застарілих обчислювальних машин, на яких вони розроблені та заповнені). Технології, які забезпечують виробництво носіїв, також сприяють створенню і розповсюдженню нового інформаційного продукту. Економічні аспекти стали другою причиною переважання відносної ваги інформаційного продукту над фізичними носіями. Сучасні технології знижують вартість окремих блоків більшості програмних та технічних засобів, потрібних для створення, тиражування і розповсюдження інформаційного продукту. В той же час вартість інформаційного обслуговування зростає, що в значній мірі пов’язано з високою оплатою кваліфікованих працівників. Так, наприклад, висококваліфікованих спеціалістів, які створюють інформаційний продукт, не вистачає. Існують певні проблеми з оплатою їх праці, які пов’язані з економічним становищем в країні, зокрема з рівнем інфляції. З іншої боку, в підприємницькій та комерційній діяльності оперативна інформація в багатьох організаціях на даний час використовується в електронному вигляді і її відносна вага і вартість ростуть швидкими темпами, в той час, як витрати на придбання якіснішого технічного та програмного забезпечення зменшуються. Крім того, впровадження технології електронного підпису і різноманітних видів кодування поряд з підвищенням надійності збереження електронних документів висуває електронний документообіг на перше місце по важливості та ефективності. Відбуваються зрушення в оцінці важливості інформаційних продуктів. Так, програмні засоби, бази даних і служби експертного забезпечення набувають стратегічного значення в порівнянні з такими характеристиками засобів, як обчислювальна потужність, пам’ять або пропускна здатність. Все вищесказане стосується і матеріального забезпечення студій, офісів, автоматизованих систем проектування і, так далі.
Поряд з зростанням відносної цінності інформаційного продукту, здатність до взаємодії між різнотиповими технологіями набуває значення ведучої технологічної проблеми для постачальників і споживачів інформаційних технологій, які часто прагнуть знайти бажане, але практично недосяжне абсолютне рішення. Здатність до взаємодії означає можливість двох чи більше сторін, представлених машиною або людиною, провести ідеальний обмін інформаційним продуктом. Визначення “ідеальний” означає відсутність спотворення змісту або непередбачуваної затримки на етапах створення - обробка - використання інформаційного продукту. Це просте визначення, але воно представляє важку проблему для користувачів і постачальників. При ідеальному обміні інформаційним продуктом ліквідується різниця чи несумісність між фізичними і логічними елементами системи. Забезпечення взаємодії фізичних елементів вже сама по собі достатньо складна проблема. Але ця перешкода не співставна з проблемами досягнення сумісності логічних елементів. Ці логічні елементи починаються і закінчуються різними видами інформації, наприклад мова, дані, зображення і трьома людськими відчуттями їх сприйняття - слух, дотик, зір. Між цими вхідними і вихідними елементами знаходяться електронні продукти різних рівнів - системні та прикладні програмні засоби і власне інформаційний продукт. Інформація та програмні засоби чи інші елементи, з допомогою яких вона збирається, обробляється і розподіляється, найчастіше недоступні для користувача в один і той же момент часу. Таким чином, можливість зміщення в часі для проведення окремих операцій є ще однією вимогою до більшості здатних до взаємодії систем. Ще однією проблемою є узгодження зв’язків між фізичними або логічними елементами, що були виготовлені в різний час різними виробниками. Якщо ж врахувати, що система кожного постачальника, як правило, має свою власну архітектуру і що тільки одиниці з постачальників добилися повної взаємодії окремих серійних документів, то можна тільки уявити проблеми забезпечення взаємодії. Обмін людина-людина стає ідеальним за рахунок ліквідації проміжних ланок: людей або засобів інформаційних технологій, які можуть відфільтровувати можливі особливості або сповільнювати передачу інформації. Всі форми обміну, окрім безпосереднього контакту, вважаються неідеальними, якщо маються на увазі можливі спотворення чи затримки (тому сучасний відеоконференційний зв’язок в найбільшій мірі відповідає вимогам ідеального обміну). При використанні традиційного телефону взаємодія досягається шляхом забезпечення універсального обслуговування абонентів і передачі з низьким рівнем шумів, а саме: що сказано в одному кінці - чітко звучить на другому, незважаючи на віддалі в тисячі кілометрів. При повсякденній машинній обробці інформації висока якість взаємодії досягається за рахунок використання високопродуктивних компонентів системи з узгодженою конфігурацією, високошвидкісних каналів передачі даних і програмних механізмів автоматичного виявлення та корекції помилок (наприклад, інтеграція комп’ютерних мереж з системами зв’язку на базі телефонних каналів, кабельних ліній зв’язку, мікрохвильового радіозв’язку; або об’єднання на єдиній технічній, організаційній та методологічній основі інформаційних систем різноманітного призначення і т.д.). Вирішення проблеми взаємодії вимагає, щоб всі елементи традиційної телефонії, обробки даних, різноманітних апаратних засобів і формати для вводу - виводу, пересилання, збереження та обробки інформаційного продукту знаходилось в повній відповідності. В складних системах зв’язку фізичні елементи абонентських систем під’єднуються до мереж, які можуть охоплювати значні території і, зокрема, включати міські або локальні мережі. Цьому в значній мірі сприяє розробка та підтримка різноманітних міжнародних стандартів в галузях інформаційних технологій.
Оптимізація та раціоналізація структури взаємозв’язків обміну інформацією проявляється в ліквідації проміжних ланок в ланцюжку управління чи створенні додаткових повністю автоматизованих пунктів збору та обробки інформації. В процесі вдосконалення внутрішніх операцій ліквідація проміжних ланок проводиться всередині організації. Сучасний стан програмного забезпечення дозволяє створювати такі інтелектуальні програмні засоби, які вже витіснили проміжний технічний персонал, що поєднував постачальників інформації з її користувачами (приклад 1 - інформація може знаходиться в розподілених базах даних і користувач максимально наближається до потрібної інформації через комп’ютерну мережу, що виключає використання проміжного персоналу; приклад 2 - між користувачем і виробником може встановлюватися прямий контакт, що виключає посередників). Використання нових інформаційних технологій веде до створення досконалішого ринку, під яким мають на увазі ринок з мінімальною кількістю проміжних ланок проходження товарів між покупцем та виробником послуг чи товарів. Це дозволяє проводити операції швидше, чіткіше та точніше. У сфері послуг під скорочення підпадають агенти по продажі, оператори телефонних станцій і, як не дивно, вчителі. По мірі вдосконалення внутрішніх операцій ліквідація проміжних ланок проводиться, як всередині та між організаціями. В наш час активно розвивається процес створення і впровадження експертних систем, які дозволяють замінити експертів у вузьких профільних галузях. Нові інформаційні системи в постачанні, розробці, виробництві, обліку і продажі породжують суттєві зміни в архітектоніці виробничих, адміністративних та інших елементів у всіх, без винятку, організацій., так зокрема, можливість встановлення повністю автоматизованих пунктів обробки інформації дозволяє розширити сферу охоплення певними послугами користувачів, як в часі, так і просторі. Прикладом можуть стати банкомати та автоматизовані служби надання послуг в комп’ютерних мережах. Вже тепер велика кількість інформаційних послуг можуть виконуватися в заданий час в певному місці на замовлення споживача.