Створення автоматизованого робочого місця на базі персональних комп’ютерів забезпечує:
· простоту, зручність роботи і дружній інтерфейс комп’ютерів по відношенню до користувача;
· простоту адаптації до конкретних функцій користувача;
· компактність розміщення і невисокі вимоги до умов експлуатації;
· високу надійність і живучість;
· порівняно просту організацію технічного обслуговування.
Ефективним режимом роботи автоматизованого робочого місця є його функціонування в рамках локальної обчислювальної мережі на основі робочої станції. Такий варіант є особливо доцільним, коли необхідно розподіляти інформаційно-обчислювальні ресурси між декількома користувачами.
Складнішою формою є автоматизоване робоче місце з використанням персонального комп’ютера в ролі інтелектуального терміналу, а також з віддаленим доступом до ресурсів центральної (головної) ЕОМ або зовнішньої мережі. В цьому випадку декілька персональних комп’ютерів під’єднуються по каналах зв’язку до головної ЕОМ. При необхідності кожен персональний комп’ютер може працювати і самостійно на основі власної інформації.
В найскладніших системах автоматизовані робочі місця можуть за допомогою спеціального обладнання під’єднуватися не тільки до ресурсів головної ЕОМ мережі, але і до різних інформаційних служб і систем загального призначення (служб новин, національних інформаційно-пошукових систем, баз даних і знань, бібліотечних систем і т.д.).
Можливості створюваних автоматизованих робочих місць в значній мірі залежать від техніко-експлуатаційних характеристик комп’ютерів, на яких вони розгорнуті. В зв’язку з цим на стадії проектування автоматизованих робочих місць чітко формулюються вимоги до базових параметрів технічних засобів обробки і видачі інформації, набору комплектуючих модулів, мережних інтерфейсів, економічних параметрів пристроїв, тощо.
Синтез автоматизованого робочого місця, вибір його конфігурації і обладнання для реальних видів економічної і управлінської роботи мають конкретний характер, який диктується спеціалізацією, поставленими цілями, обсягами роботи. Проте будь-яка конфігурація автоматизованого робочого місця повинна відповідати загальним вимогам стосовно інформаційного, технічного, програмного забезпечення.
Інформаційне забезпечення автоматизованого робочого місця повинно бути орієнтованим на конкретну, звичну для користувача, предметну ділянку. Обробка документів повинна передбачати таку структуризацію інформації, яка б дозволяла здійснювати професійне маніпулювання різними структурами, зручне і швидке корегування даних.
Технічне забезпечення автоматизованого робочого місця повинно гарантувати високу надійність технічних засобів, організацію зручних для користувача режимів роботи (автономний, з розподіленою базою даних, інформаційний, тощо), здатність обробляти в заданий час необхідний обсяг даних. Оскільки автоматизоване робоче місце є індивідуальним засобом користувача, воно повинно забезпечувати високі ергономічні властивості і комфортність обслуговування.
Програмне забезпечення перш за все повинно орієнтуватися на професійний рівень користувача, поєднуватися з його функціональними потребами, кваліфікацією і спеціалізацією. Користувач повинен відчувати з боку програмного середовища постійну активну і пасивну підтримку власного бажання працювати в будь-якому режимі. Пріоритет вимог користувача при роботі з технікою повинен бути безперечним, а тому потрібно передбачити максимальне забезпечення зручності роботи працівника за рахунок вдосконалення програмних засобів.
Як приклад, розглянемо інформаційні і програмно-технологічні можливості автоматизованого робочого місця “Управління цінними паперами“ в одному з комерційних банків. Воно дозволяє вирішувати такі основні задачі:
· ведення реєстру акціонерів;
· реєстрація операцій по акціях;
· нараховування дивідендів;
· формування звітів;
· виконання аналітичних розрахунків та інші.
Для виконання цих функцій автоматизоване робоче місце включає такі компоненти:
· інтегровану базу даних;
· сукупність розрахункових алгоритмів, які забезпечують обробку інформації і відображення результатів;
· вбудовану довідкову систему;
· текстовий редактор і калькулятор.
Це автоматизоване робоче місце призначене для комплексної автоматизації операцій, пов’язаних з первинним розміщенням і вторинним обігом цінних паперів. Воно розраховане на роботу з єдиною інтегрованою нормативно-довідковою базою даних, комплексом розрахункових задач, що реалізуються. Мінімальна конфігурація автоматизованого робочого місця включає персональний комп’ютер типу IBM PC і стандартний принтер. Для збереження інформації про одного акціонера використовується в середньому 1 Кбайт пам’яті. Здійснення розрахунків і роботи з даними вимагає не менш 1 Мбайта пам’яті. Інтегрована база даних містить оперативну і нормативно-довідкову інформацію. Для управління проведенням розрахункових функцій, занесення і корегування даних в системі використовується багаторівневий інтерфейс. Вбудована довідкова система дозволяє спеціалісту при роботі з програмою отримувати необхідну консультацію без виходу з системи. Робота користувача автоматизованого робочого місця реалізується з допомогою меню. Головне меню представляється ієрархічною діалоговою схемою доступу до функцій системи. До пунктів цього меню належать реєстр акціонерів, транзакції (акти купівлі-продажу акцій), дивіденди, налагодження системи, аналітичні розрахунки, сервісні функції. Нормативно-довідкова інформація включає в себе таблицю податків (по суб’єктах оподаткування), класифікатор акціонерів та інші. Класифікатор акціонерів містить ознаки для групування і вибору даних про акціонерів при підготовці вихідних форм. Інформація, яка поступає від користувача в систему під час діалогу, по змісту є або командами виконання тих чи інших операцій, або даними. Команди реалізуються з допомогою багаторівневого меню, яке об’єднує множину доступних користувачу дій в підгрупи, групи і т.д. Їх сукупність відображає прийняту в системі логіку пошуку і роботи. Дані – це інформація числового або текстового характеру, яка розміщається в базі даних. Занесення даних здійснюється з використання екранних форм.
Основні функції автоматизованого робочого місця виконуються після налагодження системи. В процесі налагодження встановлюється значення реквізитів акціонерного товариства, випуску акцій і прав доступу. Вибір того чи іншого меню призначений для вводу і модифікації даних про власників акцій, їх адресах, номерах особистих рахунків, контролю рахунків-депозитів, формування і друку сертифікатів і т.д. Система дозволяє отримувати виписки з рахунків акціонерів, формувати і готувати підсумкові документи про рух акцій за довільний період (список акціонерів, список для голосування, розподіл акцій, обіг по рахунку, первинне розміщення акцій).
Система виконує аналітичні розрахунки по групах даних: реєстр, транзакції, дивіденди. Розрахунки можуть виконуватися в розрізах різних кваліфікаційних ознак: по типах акцій і акціонерів, по звітних періодах. Результати розрахунків можуть подаватися в графічному вигляді.
Останнім часом появилася тенденція до створення універсальних автоматизованих робочого місця, які обслуговують декілька предметних ділянок. Пошук раціональних шляхів проектування ведеться по таких напрямках: розробка типових проектних рішень, що зафіксовано в пакетах прикладних програм, рішення економічних задач з наступною прив’язкою до конкретних умов впровадження та функціонування, розробка автоматизованих систем управління.
Тільки нові технічні та технологічні рішення дозволяють здійснити новий підхід до організації управлінської діяльності економічного об'єкта, як праці інженера, що отримало назву “реінжинірінг”. Цей термін був введений М.Хаммером. “Реінжинірінг” передбачає радикальне перепроектування ділових процесів (бізнес-процесів) для досягнення різкого, стрибкоподібного покращання показників вартості, якості, сервісу, темпів розвитку на основі впровадження нових інформаційних технологій. Він спрямований на перебудову економічної діяльності економічного об'єкта на базі нової інформаційної технології. Реінжинірінгу насамперед підлягають вже існуючі інформаційні технології.
Список літератури.
1. Автоматизированные информационные технологии в экономике. Под. ред. Г.А.Титоренко - М. Компьютер ЮНИТИ, 1998, - 336 с.
2. Бердтис А. Структуры данних. - М.: Статистика, 1974, - 408 с.
3. Блек Ю. Сети ЭВМ : протоколы, стандарты, интерфейсы. -М.: Мир, 1980.
4. Бойко В.В., Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных систем. -М.: Финансы и статистика, 1992.
5. Бойков.В., Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных систем. М. Мир 1997.
6. Боэм Б.У. Инженерное программирование для проектирования программного обеспечения. -М.: Радио і связь, 1985, -512с.
7. Брябрин В.М. Программное обеспечение персональных ЭВМ. - М.: Наука, 1988.
8. Васильев В.Н. Организация, управление и экономика гибкого интегрированного производства в машиностроении. – М.: Машиностроение, 1986. –312 с.
9. Вершинин О.В. Компьютер для менеджера. - М.: Высшая школа, 1990.
10.Вычислительные машины, системы и сети/ Под ред. А.П.Пятибратова. - М.: Финансы и статистика, 1991.
11.Герасименко В.А. Защита информации в автоматизированных системах обработки данных. - В 2-х кн. - М.: Энергоатомиздат, 1994.
12.Гершгорин Л.Г. Что такое АРМ бухгалтера. - М.: Финансы и статистика, 1988.