Анотація
Курсова робота присвячена розробці бази даних для меблевої фірми. В ній проводяться обстеження і аналіз предметної області та будуються концептуальна, логічна та фізична моделі цієї бази даних. При написанні програмного коду, що обслуговує базу даних, використовується мова програмування Visual Basic.
Робота викладена на 53 сторінках, містить 10 таблиц, 20 рисунків, 2 додатка та список використаної літератури з 6 найменувань.
Робота виконана українською мовою.
Зміст
Вступ
1 Обстеження і аналіз роботи меблевої фірми
1.1 Обстеження роботи меблевої фірми
1.2 Аналіз роботи меблевої фірми
1.3 Постановка задачі
2 Розроблення проекту програмного забезпечення меблевої фірми з базою даних меблевої фірми
2.1 Розробка концептуальної моделі бази даних
2.2 Розроблення специфікації програмних модулів
2.3 Розроблення логічної моделі даних
2.4 Розробка алгоритмів і графічних інтерфейсів програмних модулів
2.5 Розробка фізичної моделі даних
2.5.1 Вибір засобів розробки
2.5.2 Розробка фізичної моделі даних
2.6 кодування та тестування програмного забезпечення меблевої фірми з базою даних меблевої фірми
3 Результати розробки програмного забезпечення меблевої фірми
ВисновокСписок використаних джерел
Додаток А. Програмний код бази даних для меблевої фірми
Додаток Б. Інструкція користувача
Вступ
У цій курсовій роботі буде розроблятися база даних для меблевої фірми.
У наші часи великого розповсюдження отримали малі та середні приватні підприємства, діяльність яких полягає у розробці дизайнерського креслення та виготовленні за ним корпусних меблів. Такі підприємства займаються відстеженням ринку матеріалів, таким чином постійно залишаючись досвідченими в області матеріалів, що можуть бути використаними, та їх цін. В умовах конкуренції їм доводиться надавати клієнтам індивідуальні послуги, тому кожне замовлення виконується окремо з самого початку і є абсолютно унікальним. Клієнтура таких фірм є досить непостійною. Адже вибір фірми, де людина збирається замовити меблі, залежить від багатьох факторів, починаючи із неофіціальних рекомендацій, реклами наявних клієнтів та антиреклами конкурентів і закінчуючи обсягом продукції, професіоналізмом та налагодженістю виробництва фірми. Тому не виключені як можливості повернення клієнта з метою оформлення нового замовлення, так і можливості переходів клієнтів з одної фірми до іншої. Це робить необхідним ведення обліку клієнтів, а також договорів про надання послуг у вигляді виготовлення тієї чи іншої продукції фірмою для клієнта та розмір оплати цим клієнтом відповідних послуг фірми.
У зв’язку з цими завданнями фірми у неї виникає ряд проблем, пов’язаних із зберіганням обробкою і використанням специфічної інформації пов’язаної з її діяльністю. До такої інформації належить облік матеріалів, виробів, клієнтів та договорів. Проблемним є збереження всієї вказаної інформації на паперових носіях, а також пошук необхідної інформації серед безлічі іншої.
Метою цієї роботи є створення бази даних, що дозволила би фірмі працювати більш ефективно, ефективніше зберігати та шукати необхідну в процесі роботи інформацію, використовуючи раціональніші методи доступу до неї.
Для досягнення цієї мети проводять обстеження та аналіз предметної області, результатом яких є остаточна постановка задачі, розробляють концептуальну, логічну та фізичну моделі даних, специфікацію програмних модулів та їх алгоритми і графічні інтерфейси. Використовуючи це розробляють програмне забезпечення для меблевої фірми.
1 ОБСТЕЖЕННЯ І АНАЛІЗ РОБОТИ МЕБЛЕВОЇ ФІРМИ
1.1 Обстеження роботи меблевої фірми
Будь-яке проектування починається з дослідження даної предметної області, зовсім не потрібно створювати базу тільки для того, щоб створити базу даних. Результатом обстеження предметної області є створення звіту про предметну область. У ньому необхідно визначити коли, кому і які дані потрібні. Зберігати потрібно ті дані, які потрібні для роботи тим або іншим працівникам. Також у звіті про предметну область визначається, які функції виконуються з цими даними.
Звіт має бути написаний у вільній формі. Його часто пишуть у формі сценарію діяльності, який містить наступні пункти:
1. Що відбувається у предметній області?
2. Яка реакція предметної області на ці події?
Паралельно вивчається термінологія цієї предметної області. Також необхідно вказувати те, як часто використовується та або інша інформація, виконується та або інша дія, який обсяг інформації, як вона розміщена і які перспективи розвитку даного підприємства, тому що все це може вплинути на вибір засобів розробки майбутньої бази даних.
Фірма-замовник займається виробництвом корпусних меблів. Велика роль приділяється спілкуванню з клієнтами з метою одержання замовлення й оформлення договору про те, що за визначену оплату фірма до зазначеного терміну виготовить і установить визначений об’єкт. Замовленням може бути як окремий предмет (наприклад, шафа-купе або комп’ютерний стіл) так і певна сукупність предметів (наприклад, кухня, дитяча кімната, вітальня і т.і.).
Фірма є приватним підприємством і тому може прийняти не більше ніж двадцять замовлень на місяць.
Замовлення ― це інформація, яку отримують від клієнта, про виріб, який повинна зробити фірма. На основі цієї інформації отримують калькуляцію (документ, цо містить назви всіх деталей виробу, їхні габаритний розмыр, матеріал), а також ціну виробу.
При цьому клієнт є фізичною або юридичною особою, що може здійснити замовлення на продукцію, вироблену фірмою.
Основними функціями є облік укладених договорів, виробів, які виготовляє фірма, збереження інформації про калькуляції виробів і облік доступних матеріалів. Усе це зберігається в паперовому вигляді в різних каталогах.
Обмін цією інформацією відбувається між клієнтом та працівником фірми.
Кожен новий клієнт повинен бути зареєстрований у журналі клієнтів. Реєстрація клієнта полягає в запиті інформації про нього, такої як Ф.І.П., адреса проживання, контактний телефон, інформація про те, чи є він фізичною або юридичною особою. Якщо клієнт – фізична особа, то інформація про нього доповнюється домашнім телефоном і серією та номером паспорта. Якщо ж клієнт – юридична особа (представник фірми, організації), то потрібною є інформація про назву фірми, представником якої він є, факс і дані про банківський рахунок фірми (що включає назву банку, ОКПО, МФО та розрахунковий рахунок). Під час спілкування з клієнтом може з’явитися додаткова інформація про нього описового характеру. Кількість клієнтів може досягати порядку сотні на місяць, але вона рідко буває більша. У середньому їх біля тисячі на рік.
Під час спілкування клієнт може запитати інформацію про вартість, розцвічення, зовнішній вид виробів, зроблених фірмою раніше (така інформація зберігається фірмою у вигляді розрізнених неструктурованих файлів на комп’ютері), а також про колір і вартість доступних матеріалів для виготовлення нових виробів (з таблиці матеріалів, що зберігається у паперовому вигляді).
Зробивши рішення, клієнт може укласти договір про те, що він робить замовлення у фірми. У цьому договорі повинна бути зазначена інформація про клієнта (Ф.І.П., якщо клієнт – юридична особа, то ще і назва фірми, представником якої він є, і номер її особового рахунку), назву виробу, дату укладення договору, термін для установки (тобто дату, до якої фірма зобов’язується виготовити і встановити виріб) і даті закінчення гарантійного терміну. До договору додається загальний вигляд виробу.
Коли клієнт прийде другий раз він може зробити ще одне замовлення, у такому випадку інформація про нього буде знайдена по його Ф.І.П. для фізичної особи або за назвою фірми, яку він представляє, і буде оформлений новий договір. Клієнт також може вимагати ремонту виробу за гарантією, у цьому випадку необхідна перевірка того, чи не закінчився гарантійний термін даного виробу. По закінченню цього терміну ремонт не надається.
Можуть з’явитися нові матеріали, які повинні будуть бути добавлені до списку вже існуючих й тих, що використовуються. В цьому списку усі доступні матеріали, у тому числі і фурнітура, розділені по групах й для них вказані найменування, вартість у гривнях, у доларах та їх зовнішній вигляд (у вигляді фотографії або зразка матеріалу).
На даний момент уся ця інформація у фірмі зберігається у каталогах, в паперових списках та у вигляді розрізнених проектних файлів на комп’ютері. Це значно сповільнює пошук потрібної інформації через відсутність її структурованості. Окрім того, інформація, що викладена на паперових носіях, може бути легко втрачена або пошкоджена, а також займає немало місця.
Метою проведення такої роботи є оптимізація діяльності цієї меблевої фірми шляхом об’єднання чисельної інформації, що вона зберігає, у базу даних, що значно прискорить й спростить роботу з нею.
Цей програмний продукт повинен буде виконувати такі функції, як регістрація клієнта, обробка запиту клієнта, підписання договору з ним, введення нових (або змінення вже існуючих) матеріалів та створення калькуляції виробів, а також підрахунок вартості вироба по калькуляції.
1.2 Аналіз роботи меблевої фірми
Для того, щоб проаналізувати роботу меблевої фірми, будемо використовувати функціональний аналіз в нотації Йордана, який представляє собою інформацію про обстежувану предметні область у графічному вигляді у вигляді ієрархії діаграм. Для цього використовується методологія діаграм потоків даних (Data Flow Diagram, DFD). На діаграмі потоків даних нульового рівня зображують систему, як єдине ціле, що має основную ціль, наприклад як у нашому випадку – выконати. При цьому навіть не вказується, що саме необхідно виконати. Конкретні задачі будуть вказані на діаграмах більш низьких рівней. Уся система зображується у вигляді кола, у верхній частині якого вказується номер рівня (в даному випадку – ноль). Також на цій діаграмі зображені зовнішні сутності, що взаємодіють із системою. Діаграма потоків даних фірми першого рівня створюється шляхом декомпозиції діаграми нульового рівня. Замість основної цілі з’являється ряд задач, які виконує система. Вони також позначені колами, але у верхній частині вказан уже не номер рівня, а номер задачі. На цьому этапі уточнюються задачі системи. Також іде разбиття даних нульового рівня на потоки даних першого рівня. Ця діаграма супроводжується таблицею відповідності потоків даних. Она включаю два столбця. В першому з них перераховуються дані нульового рівня, а в другому – відпрвідні їм потоки даних першого рівня. Далі йдуть наступні рівні за необхідиністю, якщо можна продовжувати декомпозицію функції. Частіше за все потреба другого рівня є, а наступних вже ні. Зовні діаграма відрізняється лише нумерациєю: замісь 0 маємо 1, 2, 3, …, а потім 1.1, 1.2, 1.3 …, 2.1, 2.2 …