Новий підхід моделювання завантаженості SQL серверів (стр. 2 из 3)

Як бачимо, рядок файлу містить всю необхідну інформацію про передані чи отримані дані. Аналізуючи вміст даного рядка з допомогою об’єкту StringTokenizer, ми виділяємо наступні необхідні для нас елементи:

a) дата створення запису;

b) час створення запису;

c) хто надіслав дані;

d) кількість інформації;

Перші два поля необхідні для визначення чи належать дані цього рядка до періоду проведення тесту. Третє поле необхідне для визначення типу трафіку: вхідний чи вихідний. Четверте – для отримання координати Y деякої точки.

Крім того, оскільки модуль входить в склад системи проведення тестування, то до вхідних даних належать також файли конфігурації SQL-серверів та файли з тестовими запитами.

Організація вихідних даних включає в себе як результат тестування, так і сервісні повідомлення системи Web-додатків. Результати тестування будуть відображатися користувачу в наступному вигляді:

1. Назва сервера, для якого проводилось тестування.

2. Тип виконаного тесту.

3. Кількість потоків.

4. Середній час обробки одного запиту (в мілісекундах).

5. Загальний час проведення тесту.

6. Графічні зображення завантаженості мережі.

Така організація вихідних даних дозволить користувачу отримати достатньо повну інформацію про проведення одного тестування. При цьому враховується той факт, що при кожному тестуванню необхідно встановлювати всі початкові параметри в їх початкове значення. До вихідних даних можна також віднести файли з графіками та текстові файли, які користувач може створити з допомогою використання кнопок, що призначені для збереження отриманих даних вказаних типів.

2.4 Опис організації вибору технічних і програмних засобів

Вибір технічних засобів, які використовувалися для виконання дипломної роботи обумовлений технічним завданням та вимогами до технічних параметрів засобів, на яких встановлюється відповідні СКБД.

Для коректної роботи розроблених Web-додатків необхідна наявність наступного програмного забезпечення:

1. Сервера веб-додатків JakartaTomcat 5.0.

2. Встановлених SQL-серверів, які будуть проходити процес тестування.

3. Операційних систем типу WindowsNT.

4. Будь-якого браузера.

5. J2SE Development Kit Update 2.

6. J2SE Runtime Environment Update 2.

7. JDBC-драйвери відповідних SQL-серверів.

8. Редактор текстових файлів Notepad.

Вимоги до обладнання, на якому буде функціонувати Web-сервер:

1. Процесор з частотою 2000MHz і вище.

2. Об’єм оперативної пам’яті: 512 Мб.

3. Об’єм жорсткого диску: від 8 Гб.

4. Мережна карта стандарту Ethernet/Fast Ethernet.

Така мінімальна конфігурація Web-сервера вибрана на основі спостережень за використанням пам’яті та файлу підкачки. При тестуванні в екстремальних режимах (50 та вище паралельних потоків) відбувається значне збільшення часу виконання тестування за рахунок недостачі ОЗП для віртуальної машини Java, що приводить до великого збільшення файлу підкачки. Таке збільшення файлу підкачки в свою чергу призводить до збільшення часу тестування, оскільки читання з диска є набагато повільнішим ніж читання з оперативної пам’яті.

Для роботи сервера баз даних необхідна наступна конфігурація:

1. Процесор з частотою 2000 MHz і вище.

2. Об’єм оперативної пам’яті від 1 Гб.

3. Об’єм жорсткого диску від 10 Гб.

4. Мережна карта стандарту Ethernet/Fast Ethernet.

Такі вимоги сформульовані після аналізу вимог вказаних SQL-серверів до складу технічних засобів, на яких вони можуть працювати. При цьому було обрано спільний показник з мінімальних вимог до кожного із серверів, щоб поставити всі сервера в однакові умови. Найвищий показник у вимогах до технічних засобів був у SQL-сервера Oracle.

3. Очікувані техніко-економічні показники

Проведемо оцінку витрат праці на розробку програмного забезпечення для комплексу, при цьому виходимо з того, що розмір вихідного тексту запису алгоритму і даних в основному визначає затрати праці

та час розробки програмного продукту:

(1)

де

— кількість вихідних команд в тисячах.

В якості вихідної команди приймаємо рядок програми. Загальний об'єм вихідного тексту програм складає приблизно 900 рядків. Тоді:

Продуктивність праці розробників програмного забезпечення визначається наступним чином:

(2)

Тоді ми отримуємо продуктивність праці розробників: 305,5.

Час необхідний для розробки програмного продукту, можна визначити за формулою (3):

(3)

де

— строк розробки програмного продукту;

— коефіцієнт вірності постановки завдання;

— час розробки алгоритму;

— час настройки та тестування;

— час на підготовку тексту;

— час на розробку документації.

Останні величини обчислюються за наступними формулами:

(4)

(5)

(6)

(7)

(8)

(9)

де К — залежить від ступеня підготовки програміста;

— кількість рядків програми (в тис.).

Підставляємо значення у формули (4-9) враховуючи, що К=0,8 (стаж роботи до 2-х років).

Тоді час, який необхідний для розробки програмного продукту дорівнює:

Визначимо собівартість години роботи ПК. Для цього розраховуються поточні витрати на експлуатацію комп'ютера. До їх складу включаються витрати на електроенергію і амортизаційні відрахування на реновацію від вартості комп'ютера та інше.

Витрати на електроенергію визначають множенням витрати електроенергії за одну годину на вартість 1 кВт/год електроенергії і на час роботи комп'ютера за рік. Час роботи комп'ютера за рік визначається множенням кількості робочих днів у рік на час роботи комп'ютера за день:

(10)

де

— середня кількість робочих днів у рік.

Середня кількість робочих днів у рік буде рівна:

Тоді, час роботи ПК за рік дорівнює:

Витрати енергії визначаються за формулою:

(11)

де

— витрати електроенергії за одну годину;

— вартість 1 кВт/год електроенергії;

— час роботи комп’ютера за рік.

Тоді витрати енергії складають:

Амортизаційні відрахування визначаються множенням вартості комплексу на норму амортизаційних відрахувань 10%:

Приблизна річна заробітна плата обслуговуючого персоналу складає:

Відрахування на соціальне страхування, складають 3% від загальної заробітної плати за рік:

Вартість витрачених матеріалів складає 2% від вартості обчислювальної техніки:

Утримання на ремонт приміщень, в яких знаходяться засоби обчислювальної техніки, складає 3% від вартості обчислювальної техніки:

Кількість комплексів, що реалізовують зв’язок: