…
std::stack< int > intDequeStack;
std::stack< int, std::vector<int > > intVectorStack;
std::stack< int, std::list<int > > intListStack;
…
і демонструє роботу із стеком.
Побудувати стек на основі стандартних засобів можна і іншими способами наприклад:
Prog_4_1.cpp
#include <iostream>
#include <algorithm>
#include <stack>
#include "conio.h"
using namespace std ;
void print (stack<int> &Stack);
int main ()
{
const int SIZE = 5;
int i;
//Пустий стек
stack<int>Stack, newStack;
//Заповнюємо стек з допомогою функції-члена push()
for (i = 0; i < SIZE; i++)
{
Stack.push (i) ;
newStack.push (i+1);
}
//Виводимо на друк розмір стека
int StackSize = Stack.size ();
printf ("2 Size first stack = %d\n", StackSize);
StackSize = newStack.size ();
printf("2 Size second stack = %d\n", StackSize);
//Порівняння стеків
if (Stack == newStack) printf ("Stack = = newstack\n");
if (Stack > newStack) printf ("Stack > newStack\n");
if (Stack >= newStack) printf ("Stack > = newStack\n");
if (Stack < newStack) printf ("Stack < newStack\n");
if (Stack <= newStack) printf ("Stack < = newStack\n");
//Виводимо стек на екран
printf ("First stack\n");
print(Stack);
printf("Second stack\n");
print(newStack);
getch();
return 0;
}
void print (stack<int> &Stack)
{
if (Stack.empty () ){
printf ("%s \n","Stack empy");
return;
}
while (!Stack.empty () )
{printf ("%d ", Stack.top () );
Stack.pop (); }
printf ("\n");
}
Результат роботи програми:
Size first stack = 5
Size second stack = 5
Stack < newStack
Stack <= newStack
First stack
43210
Second stack
54321
Оскільки доступ до елементів стеку можливий лише на його вершину, вивести на екран всі елементи можна, якщо почергово виштовхнути їх із стеку.
3.2 Використання бібліотеки Queue
Аналогічно як і до стека, чергу можна побудувати використовуючи стандартні засоби. Ті ж функції, що використовувалися при побудові стеку використовуються і при побудові черги.
Prog_5.cpp
#include <iostream>
#include <queue>
#include "conio.h"
using std::cout;
using std::endl;
int main()
{ std::queue<double> values;
values.push(3.2);
values.push(9.8);
values.push(5.4);
cout<<"Delete znachenja: ";
while(!values.empty()){
cout<<values.front()<< ' ' ;
values.pop();
}
cout<<endl;
getch();
return 0;
}
Результат роботи програми
Delete znachenja: 3.2 9.8 5.4
Prog_5_1.cpp
# include <iostream>
# include <algorithm>
# include <queue>
# include <conio.h>
using namespace std;
void print (queue <int> &Queue);
int main ()
{
const int SIZE = 5;
int i;
queue <int> Queue, newQueue;
for (i=0; i < SIZE; i++)
{
Queue.push (i);
newQueue.push (i + 1);
}
int QueueSize = Queue.size();
printf ("2 Size first queue = %d\n", QueueSize);
QueueSize = newQueue.size ();
printf ("2 Size second queue = %d\n", QueueSize);
// Порівняння черг
if (Queue == newQueue) printf ("Queue = = newQueue\n");
if (Queue > newQueue) printf ("Queue > newQueue\n");
if (Queue >= newQueue) printf ("Queue >= newQueue\n");
if (Queue < newQueue) printf ("Queue < newQUeue\n");
if (Queue <= newQueue) printf ("Queue < = newQueue\n");
// Виводимо чергу на екран
printf ("First queue\n");
print (Queue);
printf ("Second queue\n");
print (newQueue);
getch();
return 0;
}
void print (queue <int> &Queue)
{
if (Queue.empty())
{
printf ("%s \n","Queue clear");
return;
}
while (!Queue.empty ())
{
printf ("%d ", Queue.front () );
Queue.pop ();
}
printf ("\n");
}
Результат роботи програми
Size first queue = 5
Size second queue = 5
Queue < newQueue
Queue <= newQueue
First queue
01234
First queue
12345
Висновки
У курсовій роботі було проведено огляд динамічних структур, що широко застосовуються у програмуванні. Розглянуто їх властивості і практичне значення.
У відповідності до мети курсової роботи були виконані наступні завдання:
1. Було проведено детальний аналіз літератури та Інтернет джерел за темою «Динамічні структури», що дало змогу сформувати як теоретичні основи понять стек, черга так і основні алгоритми реалізації та роботи із цими структурами. У курсовій роботі наведено графічне представлення різних структур даних, графічно показано суть алгоритмів вставки, видалення елемента стека, черги;
2. Було проаналізовано застосування черг та стеків на практиці, що дало змогу визначити, в яких цілях і з якою метою є їх найбільш доцільне використання. Було показано, що на даний час існує ряд специфічних задач і областей застосування, де без використання стеку чи черги обійтись практично не можливо. Як наслідок, це дало змогу поставити завдання для реалізації як стеку так і черги з допомогою мови програмування С++;
3. Ми розглянули основні команди і операції мови С++, які є досить специфічними і необхідними для роботи із динамічними структурами. Так, ми провели теоретичний аналіз вказівників, способів їх створення і основних операцій з ними, розглянули ситуації, коли некоректне поводження із вказівниками може призвести до непередбачуваних наслідків, аж до зависання комп’ютера, чи збою у роботі операційної системи. Це було необхідним тому, що саме з допомогою вказівників ми працюємо із динамічною пам’яттю.
4. В курсовій роботі ми поставили за мету створити динамічні структури і показати основні можливості роботи із ними. Тому ми написали ряд програм. Для написання програм ми використовували програму
Dev-C++, яка працює із компілятором версії 4.0. Вибір даної програми зумовлений її україномовним інтерфейсом, підтримкою роботи на Windows-системах і великими можливостями. При реалізації стеків і структур ми намагалися охопити всі можливі способи побудови їх у С++. Так, програми Prog_2.cpp, Prog_3.cpp це реалізація динамічних структур лише за допомогою стандартних засобів мови С (батьківська мова по відношенню до С++). Так, програми Prog_2_1.cpp, Prog_3_1.cpp дещо кардинально відрізняються від попередніх. Різниця в тому, для виконання цих завдань було реалізовано інший підхід програмування, а саме об’єктно-орієнтоване. В даних завдання реалізовані такі поняття як наслідування, віртуальні функції, батьківські класи і класи нащадки, конструктори, деструктори та функції члени класу для роботи із полями класу. Для написання цих програм ми зумисне поставили завдання і написали їх реалізацію, для наглядності спробували реалізувати всі основні підходи об’єктно-орієнтованого програмування.
Написання програм супроводжується із вказанням можливих результатів їх роботи (оскільки програми реалізують роботу із користувачем у інтерактивному режимі, результати можуть відрізнятися від наведених), по можливості ми пояснили найбільш важливі процедури і функції, їх роль у програмі і необхідність. У програмі було зроблено коментарі, які роблять програму більш зрозумілою для розуміння.
Оскільки С++ - це мова програмування високого рівня, ми не могли оминути той факт, що С++ пропонує свої, вбудовані засоби для побудови динамічних структур. Для цього ми використовували вбудовані шаблонні класи, контейнери. Проте, навіть використовуючи їх, можливі багато способів кінцевої реалізації, саме це ми спробували показати у програмах Prog_4.cpp, Prog_5.cpp та Prog_4_1.cpp, Prog_5_1.cpp. Дані програми підключають вже готові розроблені класи, і реалізовано за їх допомогою програма є досить малою за обсягом написання програмного коду.
Програми, що написані під час виконання курсової роботи є наглядними, не складними у розумінні і при всьому цьому реалізують всі види дій, які можна проводити над стеком, чергою.
Виконуючи курсову роботу ми не тільки опрацювали роботу із динамічними змінними в мові програмування С++, а й більш детально вивчили її можливості і застосували на практиці.
Література
1. Айра П. Обьектно-Ориентированное прогрпммирование на С++. М.: Санкт-Петербург, 1999. – 460 с.
2. Архангельський А.Я. С++Builder 6: Справ. Пособие. Кн.1. Язык С++. – М.: Бином, 2004. – 544 с.
3. Архангельський А.Я. С++Builder 6: Справ. Пособие. Кн.2. Классы и компоненты. – М.: Бином, 2004. – 527 с.
4. Глушаков С.В. Программирование на Visual C++. – М.: АСТ; Х.: Фоліо, 2003. – 726 с.
5. Дейтел Х. Как программировать на С++. – М.: Бином, 2001. – 1152 с.
6. Джонс Ж., Харроу К. Решение задач в системе Турбо Паскаль. М, 1991. – 709 с.
7. Ковалюк Т.В. Основи програмування. Київ: Видавнича група ВНV, 2005. – 385 с.
8. Культин Н. Б. С/С++ в задачах и примерах. – М., 2002. – 288 с.
9. Кучеренко В. Язык программирования С++ для начинающих и не только. – М.: Майор, 2001. – 160 с.
10. Клюшин Д. А. Полный курс С++. Москва: Санкт-Петербург, 2004. –.
11. Марченко А.И., Марченко Л.А. Программирование в среде Turbo Pascal 7.0. К.: ВЕК, 2000. – 441 с.
12. Мешков А.В. Visual C++ u MFC. - М, 2003. – 1040 с.
13. Павловская Т.А. С/С++: Программирование на языке высокого уровня: Учебник для студ. ВУЗ. М, 2002. – 464 с.
14. Секунов Н.Ю. Самоучитель Visual C++. М., 2002. – 735 с.
15. Сердюченко В.Я. Розробка алгоритмів та програмування мовою Turbo Pascal. Харків: Паритет, 1995. – 350 с.
16. Франка П. С++: Учебный курс. М., 2002. – 521 с.
17. Щедріна О.І. Алгоритмізація та програмування процедур обробки інформації. К., 2001. – 240 с.