Смекни!
smekni.com

Автоматизована система управління проектами студії інтерєрів Сервіс-Центр (стр. 12 из 13)


6.4 Виробниче освітлення

Правильно спроектоване і виконане виробниче освітлення покращує умови зорової роботи, знижує стомлюваність, сприяє підвищенню продуктивності праці, добре впливає на виробниче середовище, підвищує безпеку праці і знижує травматизм.

Рекомендовані рівні освітленості у приміщеннях з багатоколірними ВДТ: рівень загальної освітленості — 75-100 лк, рівень комбінованої освітленості — 400 лк.

Обмеження прямої відстані від джерела природного і штучного освітлення регламентується яскравістю (вікна, джерела штучного освітлення). Обмеження відбитої відстані здійснюється правильним вибором типу світильників та розміщенням робочих місць відносно джерел природного і штучного освітлення, а також раціональним підбором поверхонь відбиття приладів, інтер’єру приміщення, меблів і т.д.

6.5 Розрахунок штучного освітлення

Розміри кімнати спостереження наступні: довжина L = 6 м, ширина B = 2,5м, висота H = 3,2 м.

Штучне освітлення в приміщенні повинно складати Е=100 лк –відповідно до СниП ІІ – 4 – 79.

Проектуємо установку люмінесцентних ламп потужністю 40 Вт, світильники ЛСП02 2Ч40.

Визначаємо кількість ламп у світильнику за формулою:

,

де Е – мінімальна нормована освітленість, лк;

S – площа приміщення, м2;

K – коефіцієнт запасу, який враховує старіння ламп, запиленість та забруднення світильників (К = 1,5);

Z – поправочний коефіцієнт, характеризує нерівномірність освітлення (Z = 1,1 ... 1,2);

- коефіцієнт використання світлового потоку ( = 0,6);

F – світловий потік (F = 1990 лк);

n – кількість ламп, шт.

Отже, кількість ламп у світильнику буде:

Оскільки кожен із світильників на нашому підприємсті мають дві лампи (m = 2), то визначаємо кількість світильників N за формулою:

шт.

Розміщуємо 1 світильник по середині приміщення.

6.6 Шум та вібрація

Шум погіршує умови праці здійснюючи шкідливу дію на організм людини. Працюючі в умовах тривалої шумової дії розвивається дратівливість, головні болі, запаморочення, підвищену стомлюваність, болі у вухах і т.д.

Під час виконання робіт з ЕОМ загальний рівень шуму в приміщенні не повинен перевищувати 55-65 дБА, а рівень загальної вібрації – 70-72 дБ, що відповідає вимогам ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ „Шум. Общие требования безопасности”, ГОСТ 12.1.012-90 ССБТ „Вибрационная безопасность. Общие требования”.

Для зниження рівня шуму стіни приміщення фанеровані звукопоглинальним гіпсокартоном.

6.7 Електробезпека

Під час експлуатації електрообладнання, електричного освітлення ЕОМ необхідно дотримуватись вимог ПВЕ, ПТЕ, ПБЕ, "ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление", ГОСТ 12.1.019 "ССБТ. Держкомархітектури СРСР "Электрооборудование жилых и общественных зданий. Нормы проектирования", а також розділів СНиП, що стосуються штучного освітлення і електротехнічних пристроїв, та вимог нормативно-технічної і експлуатаційної документації заводу-виробника ЕОМ.,та вимог нормативно-технічної і експлуатаційної документації заводу-виробника ЕОМ.

Основні заходи та засоби:

• світильники і ПЕОМ повинні мати пристрої захисту від струму короткого замикання та інших аварійних режимів (автоматичні вимикачі);

• недоступність струмопровідних частин (прокладення кабелю, проводок в трубах, в гнучких металевих рукавах, в спеціальних закритих каналах під підлогою);

• заземленні конструкції в приміщенні (батарея опалення) повинні бути захищенні з’ємними щитками або сітками від випадкового дотику;

• всі струмоведучі частини електрообладнання повинні бути надійно ізольовані (R3 не менше 1 МОм);

• всі периферійні пристрої ПЕОМ та металеві труби для прокладання проводки повинні бути заземлені, а штепсельні з’єднання та розетки підключення ПЕОМ — мати спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника. Заземлення ПЕОМ та іншого електроустаткування здійснюється різними контурами: для ПЕОМ контур заземлення R3 не більше 1 Ом, для іншого електроустаткування R3, не більше 4 Ом.

• проведення ряду організаційних заходів (навчання, інструктаж, атестація і переатестація користувачів комп’ютерної техніки).

6.8 Пожежна безпека

Відповідно до ОНТП 24 – 86 “Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности” приміщення для експлуатації ПЕОМ відноситься до пожежонебезпечної категорії В.

Пожежна безпека у приміщенні здійснюватися згідно вимог ГОСТ 12.1.004-85. ССБТ ”Пожарная безопасность. Общие требования”, ДНАОП 0.01-1.01-95 „Правила пожежної безпеки в Україні”.

Найбільш ймовірною і основною причиною виникнення пожежі в приміщенні експлуатації ПЕОМ є займання електропроводки внаслідок короткого замикання та з інших причин. Тому система запобігання пожежі повинна включати наступні заходи:

• виконання правил пожежної безпеки при роботі з комп’ютером;

• періодичний контроль цілісності і надійності електроізоляції;

• експлуатація електрообладнання без перевантаження;

• наявність протипожежних інструкцій;

• навчання, атестація і переатестація персоналу з пожежної безпеки;

• наявність системи захисту від атмосферної електрики;

• періодичне зняття зарядів статичної електрики;

• заборона куріння в приміщенні.

Система пожежного захисту передбачає наступні заходи і засоби: наявність пристроїв автоматичного вимкнення електроустаткування, оснащення системою автоматичної пожежної сигналізації з димовими оповіщувачами, наявність первинних засобів пожежогасіння – 2 газових вогнегасника типу OУ-5.


Розділ 7. Цивільна оборона

7.1 Загальна інформація

Студія дизайну «Сервіс-Центр» територіально знаходиться на лівому березі м. Києва. Спеціалується на проектуванні дизайну інтер’єрів та його реалізації.

Студія займає перший поверх житлового будинку. Постійно в студії працює 10 співробітників.

Серед постійного персоналу немає спеціаліста з охорони праці та цивільній обороні, але обов’язки по навченню та перевірці персону покладено на фінансового директора підприємства.

Розглянемо основні заходи щодо забезпечення захисту працюючого персоналу –

1. Працівники студії підготовлені щодо поведінки під час виникнення аварійних ситуацій – періодично проводиться навчально-пояснювальна робота та перевірка знань.

2. Навчені способам захисту та правилам дії по сигналам оповіщення ЦО

3. Студія забезпечена у необхідній кількості засобами індивідуального захисту - протигази громадянські ГП-7, засоби індивідуального медичного захисту (аптечки індивідуальні АУ-2, пакети перевязочні медичні ППМ, індивідуальні протихімічні пакети ІПП-8)

4. На жаль, не передбачені ані протирадіаційні укриття, ані сховища - їх будівництво є недоцільним для невеликої кількості персоналу, тому на випадок аварійної ситуації передбачено користування громадськими сховищами.

5. У студіє працює радіотрансляційними марежа, у разі необхідності працівники будуть діяти відповідно до вказівок штабів органів управління цивільного захисту.

7.2 Інформація та оповіщення. Поведінка населення при загрозі надзвичайної ситуації

Головним і невід'ємним елементом всієї системи захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру є інформація та оповіщення.

Зміст інформації мають становити відомості про надзвичайні ситуації, що прогнозуються або вже виникли, з визначенням їхньої класифікації, меж поширення і наслідків, а також заходи реагування на них.

Оперативну і достовірну інформацію про стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, методи та способи їх захисту, заходи безпеки зобов'язані надавати населенню через засоби масової інформації центральні та місцеві органи виконавчої влади та виконавчі органи рад.

Оповіщення про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій і постійне інформування про них населення забезпечується шляхом:

— завчасного створення, підтримання в постійній готовності загальнодержавної і територіальних автоматизованих систем централізованого оповіщення населення;

— організаційно-технічного з'єднання територіальних систем централізованого оповіщення і систем оповіщення на об'єктах господарювання;

— завчасного створення та організаційно-технічного з'єднання із системами спостереження і контролю постійно діючих локальних систем оповіщення та інформування населення в зонах можливого катастрофічного затоплення, районах розміщення радіаційних і хімічних підприємств та інших об'єктів підвищеної небезпеки;

- централізованого використання загальнодержавних і галузевих систем зв'язку, радіопровідного, телевізійного оповіщення, радіотрансляційних мереж та інших технічних засобів передавання інформації.

Оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайної ситуації у мирний, в особливий період та постійне інформування його про наявну обстановку — одне з важливих завдань цивільного захисту України. Для цього створюється система, організаційно-технічне об'єднання засобів для передачі сигналів і розпоряджень органів управління цивільного захисту.

Система оповіщення та інформативного забезпечення створюється завчасно в усіх ланках пунктів управління.

Основу системи оповіщення утворюють автоматизована система централізованого оповіщення мережі зв'язку та радіомовлення, а також спеціальні засоби.