Більшість із наведених вище параметрів шрифту можна швидко активізувати за допомогою кнопок панелей інструментів або комбінацій клавіш керування (табл. 1).
Таблиця 1 Кнопки та швидкі клавіші вибору параметрів шрифту
Кнопка | Назва кнопки | Комбінація клавіш | Виконувана операція |
„Шрифт” | <Ctrl+Shift+F> | Вибір типу шрифту (гарнітури) | |
„Размер шрифта” | <Ctrl+[> <Ctrl+]> | Вибір розміру шрифту | |
„Полужирный” | <Ctrl+B> | Перемикання на напів- жирний шрифт | |
„Курсив” | <Ctrl+I> | Перемикання на курсив | |
„Подчеркнутый” | <Ctrl+U> | Підкреслення тексту одинарною лінією | |
„Двойное подчеркивание” | <Ctrl+Shift+D> | Підкреслення тексту подвійною лінією | |
„Подчеркивание слов” | <Ctrl+Shift+W> | Підкреслення тексту штриховою лінією (крім пропусків) | |
„Верхний индекс” | <Ctrl++> | Розміщення символів вище базової лінії | |
„Нижний индекс” | <Ctrl+=> | Розміщення символів нище базової лінії | |
„Зачеркнутый” | - | Закреслення тексту | |
„Малые прописные” | <Ctrl+Shift+K> | Перетворення всіх літер на великі, але зі зменшеним розміром | |
„Все прописные” | <Ctrl+Shift+A> | Перетворення всіх літер на великі (без зменшення розміру) |
Заміна регістру символів. Виконується командою Формат—Регистр, що відкриває діалогове вікно „Регістр” .
Засобами цього вікна можна:
• перевести перший символ усіх слів виділеного фрагмента у верхній регістр („Начинать С Прописных”);
• усі символи виділеного фрагмента перевести в нижній („все строчные”) або у верхній регістр („ВСЕ ПРОПИСНЫЕ”);
• символи верхнього регістру перевести в нижній регістр і навпаки („иЗМЕНИТЬ РЕГИСТР”);
• перейти до звичайного відображення символів („Как в предложениях”).
Швидко замінити малі літери фрагмента на великі і навпаки можна також натисненням на клавіші <Shift+F3>.
4 Форматування елементів діаграм
Створення графіків і діаграм
Табличний процесор Ехсеl дає змогу подавати табличні дані в наочнішій та зручнішій для сприйняття графічній формі. Адже, за словами Конфуція, один малюнок вартий тисячі слів. Ілюстрації використовують для показу функціональної залежності однієї величини від іншої або для порівняння двох і більше величин, із метою виявлення тенденцій зміни якого-небудь параметра в часі, відображення відсоткового вмісту кількох компонентів у певному об'єкті тощо.
Створення діаграм за допомогою програми Майстер діаграм
За допомогою Ехсеl можна будувати 14 стандартних типів діаграм, кожен із яких має ще кілька різновидів. Для цього використовують спеціальну програму Майстер діаграм (Chart Wizard), яка повністю автоматизує цей процес, залишаючи за користувачем тільки введення даних і прийняття низки елементарних рішень.
Створення будь-яких діаграм розпочинається з виділення діапазону даних, що підлягають відображенню, та активізації програми Майстер діаграм. Початковий діапазон даних можна виділяти пізніше. Його попереднє виділення пояснюється тільки прагненням мати зразок діаграми вже після вибору її типу та вигляду.
Процес створення діаграм за допомогою Майстра складається з чотирьох характерних кроків. Це:
• вибір типу та вигляду діаграми, а також перегляд її зразка;
• зміна або вибір діапазону даних, на основі яких буде побудовано діаграму, і визначення способу формування її рядів;
• введення заголовків діаграми та її осей; встановлення параметрів діаграми, пов'язаних із її зовнішнім оформленням;
• вибір варіанта розміщення діаграми (на поточному або на окремому аркуші).
При правильному призначенні початкового діапазону даних Майстер здатний сформувати її практично за перший крок його роботи. Багато параметрів призначаються ним за умовчання.
Вибір типу діаграми. При активізації команди Вставка—Диаграмма або кнопки-піктограми («Мастер диаграмм») на екран викликається діалогове вікно «Мастер диаграмм: тип диаграммьі» з двома опціями-вкладками: «Стандартные» та «Нестандартные».
До стандартних діаграм належать гістограма та графік а також діаграми від лінійчатої до пірамідальної. Нестандартні діаграми є різновидами стандартних і відрізняються від них передусім колірною гамою.
Вибравши тип та вигляд діаграми, користувач може переглянути її зразок та оцінити його. Для цього потрібно активізувати параметр «Просмотр результата». Зразок нестандартної діаграми відображається у вікні відразу ж після вибору її типу.
За умовчання Ехсеl призначає стовпцеву гістограму. За допомогою кнопки «Сделать стандартною» тип діаграми, що призначається системою за умовчання, можна змінювати. Цю процедуру виконують тільки після завершення формування вибраної діаграми.
Практична частина
Описати послідовність команд запуску програми Калькулятор і виконання операції додавання в ній.
Лівою клавішею миші натискаємо кнопку меню Пуск, обираємо підменю Программы далі Стандартные і Калькулятор. Набирати потрібне число і виконувати додавання можна як клавішами на клавіатурі (Num Lock), так і мишею, натискаючи лівою клавішею на відповідні кнопки у вікні Калькулятор.
Перевести з десяткової системи числення в двійкову число 57
Розв’язання:
Поділимо число 57 на 2 до тих пір поки в остачі не залишиться одиниця або нуль. 57/2=28 (28*2=56. 57-56=1), 28/2=14 (14*2=28. 28-28=0), 14/2=7 (7*2=14. 14-14=0), 7/2=3 (3*2=6. 7-6=1), 3/2=1 (1*2=2. 3-2=1). Отже, запишемо виділені остачі у зворотній послідовності: 5710=1110012.
Перевести з двійкової системи числення в десяткову 10100101
Розв’язання:
Кожна двійкова цифра відповідає коефіцієнту степеня двійки, починаючи з найвищого і закінчуючи нульовим:
101001012=1*27+0*26+1*25+0*24+0*23+1*22+0*21+1*20=1*128+0*64+1*32+0*16+0*8+1*4+0*2+1*1=128+32+4+1=16510
Виконати аналіз продажу устаткування у магазинах. Вхідні дані для аналізу наведені у таблицях
Таблиця 1. Довідник клієнтів
Код клієнта | Клієнт | Контактактний телефон | Дата звернення |
1001 | РДГУ | 215645 | 12.10.2005 |
1002 | Обл.лікарня | 228976 | 15.10.2005 |
1003 | РРТЗ | 243512 | 16.10.2005 |
1004 | ВАТ "РЗВА" | 610524 | 18.10.2005 |
1005 | РОР ТПЦ | 229945 | 20.10.2005 |
1006 | НУВГП | 220003 | 21.10.2005 |
1007 | ПП Жук | 232425 | 25.10.2005 |
1008 | ПП Поліщук | 241100 | 25.10.2005 |
1009 | ВАТ Рівнеазот | 613235 | 26.10.2005 |
1010 | МПП Ямуна | 263589 | 27.10.2005 |
Таблиця 2. Довідник обладнання
Код обладнання | Тип обладнання | Ціна | Знижка |
10001 | Celeron 1.5 | 2 177,00 грн. | 5 |
10002 | Celeron 1.3 | 2 118,00 грн. | 2 |
10003 | Аthlon 256 | 2 500,00 грн. | 1 |
10004 | HP 1500 | 825,00 грн. | 2 |
10005 | Mastek 1200 | 520,00 грн. | 1 |
10006 | Mastek 1500 | 1 200,00 грн. | 8 |
20002 | Pentium IV 2.1 | 2 668,00 грн. | 6 |
20003 | HP 1000 | 825,00 грн. | 1 |
30003 | Canon | 8 100,00 грн. | 7 |
40001 | HP 1200 | 1 002,00 грн. | 5 |
Таблиця 3.Заявка на продаж устаткування
Дата | Номер заказу | Код клієнта | Код обладнання | Кількість |
20.10.2005 | 123455 | 1005 | 30001 | 8 |
22.10.2005 | 123456 | 1002 | 20002 | 10 |
23.10.2005 | 123457 | 1003 | 10001 | 12 |
22.10.2005 | 123458 | 1007 | 10005 | 5 |
21.10.2005 | 123459 | 1001 | 40001 | 2 |
22.10.2005 | 123460 | 1002 | 30003 | 1 |
23.10.2005 | 123461 | 1003 | 20003 | 4 |
24.10.2005 | 123462 | 1004 | 20003 | 2 |
25.10.2005 | 123463 | 1008 | 10004 | 3 |
26.10.2005 | 123464 | 1010 | 10003 | 2 |
26.10.2005 | 123465 | 1002 | 10003 | 2 |
27.10.2005 | 123466 | 1003 | 10004 | 3 |
27.10.2005 | 123467 | 1007 | 20003 | 1 |
28.10.2005 | 123468 | 1009 | 10001 | 4 |
28.10.2005 | 123469 | 1001 | 10005 | 3 |
29.10.2005 | 123470 | 1005 | 30003 | 5 |
29.10.2005 | 123471 | 1007 | 20003 | 2 |
30.10.2005 | 123472 | 1004 | 10004 | 1 |
30.10.2005 | 123473 | 1008 | 40001 | 3 |
Таблиця 3. Запит”Заявка на продаж устаткування”