-
-
-
реалізують базовий алгоритм начання, який безпосередньо визначає екстремальні значення геометричних параметрів контейнерів шляхом пошуку максимуму критерію
Оператор
Діаграма відображень множин на екзамені має такі відмінності від діаграм оптимізаційного навчання за МФСВ:
· зворотний зв’язок у діаграмі не містить контурів оптимізації параметрів функціонування СР, а призначенням оператора UЕє регламентація екзамену;
· замість оператора qвводиться оператор Р відображення вибіркової множини XÌ ,щорозпізнається, на побудоване на етапі навчання розбиття
· комутативне кільце утворюється між розбиттям
· оператор класифікації Yутворює композицію двох операторів: Y1: ®F, де F – множина функцій належності, і оператор дефазіфікації Y2: F®I|M+1|, який вибирає гіпотезу за максимальним значенням функції належності.
З урахуванням наведених відмінностей діаграма відображень множинна екзамені набуває вигляду
У діаграмі (2.2.2) оператор Ф1 відображає універсум випробувань на вибіркову множину Х, яка утворює екзаменаційну матрицю
Як критерій оптимізації параметрів навчання системи розпізнавання може розглядатися будь-яка статистична інформаційна міра, яка є функціоналом від точнісних характеристик. Так, широкого використання в алгоритмах навчання за МФСВ набула модифікація інформаційної міри Кульбака [19], в якій розглядається відношення правдоподібності у вигляді логарифмічного відношення повної ймовірності правильного прийняття рішень
де
Отже, критерій (2.3.1) є нелінійним функціоналом від точнісних характеристик процесу навчання. Крім того він є неоднозначним, що потребує знання робочої області його визначення. Оскільки навчальна вибірка є обмеженою за обсягом, то замість, наприклад, помилок першого та другого роду розглянемо їх оцінки:
де
Вхідною інформацією для навчання за базовим алгоритмом є дійсний, в загальному випадку, масив реалізацій образу
Розглянемо етапи реалізації алгоритму:
1.Формування бінарної навчальної матриці
2.Формування масиву еталонних двійкових векторів
де
3. Розбиття множини еталонних векторів на пари найближчих ²сусідів²: =<xm , xl >, де xl- еталонний вектор сусіднього класу
а) структурується множина еталонних векторів, починаючи з вектора x1 базового класу
б) будується матриця кодових відстаней між еталонними векторами розмірності M´ M;
в) для кожної строки матриці кодових відстаней знаходиться мінімальний елемент, який належить стовпчику вектора - найближчого до вектора, що визначає строку. При наявності декількох однакових мінімальних елементів вибирається з них будь-який, оскільки вони є рівноправними;
г) формується структурована множина елементів попарного розбиття
4. Оптимізація кодової відстані dm відбувається за рекурентною процедурою. При цьому приймається