запитань, який формується адміністратором тестової системи;
відповідей, який формується адміністратором тестової системи;
рівнів придатності, який формується адміністратором системи.
Обов’язковим елементом комплексної автоматизації є розробка і використання єдиної номенклатури кодів, простіше кажучи класифікація об’єктів. Класифікація – це науковий метод дослідження природи об’єктів та явищ з використанням певних правил їх систематизації.
Для кодування реквізиту “Запитання” слід скористатися порядковою системою кодування: ХХХ – номер запитання.
Фрагмент класифікатора
Значення | Код |
Інкапсуляція – це… | 12 |
Інтерфейс – це… | 205 |
Для кодування реквізиту “Відповідь” слід скористатися порядковою системою кодування: ХХХ – номер відповіді.
Фрагмент класифікатора
Значення | Код |
Будь-які речі, через які ми взаємодіємо з об’єктом | 157 |
Розділення на інтерфейс і реалізацію | 300 |
Коди, які використовуються при обробці інформації в тестовій системі, представлені в таблиці 1.3.
Таблиця 1.3 – Таблиця класифікації і кодування
Назва коду | Тип класифікатора | Система кодування | Структура коду | Значення кожного розряду |
Номер запитання | Локальний | Порядкова | ХХХ | |
Номер відповіді | Локальний | Порядкова | ХХХ | |
Номер рівня придатності | Локальний | Порядкова | ХХХ |
Перелік (у скороченому вигляді) та опис нормативно-довідкової інформації тестової системи наведено в таблиці 1.4.
Таблиця 1.4 – Перелік нормативно-довідкової інформації
Довідники | Ідентифікатор | Форма подання | Термін і час |
Довідник запитань | QUESTION | Документ | По мірі необхідності |
Довідник відповідей | ANSWER | Документ | По мірі необхідності |
Довідник рівнів придатності | LEVEL | Документ | По мірі необхідності |
Перелік та опис структурних одиниць нормативно-довідкової інформації тестової системи наведено в таблиці 1.5.
Таблиця 1.5 – Перелік та опис структурних одиниць нормативно-довідкової інформації тестової системи
Структурна одиниця | Точність значення | Джерело інформації | Ідентифікатор джерела інформації |
Запитання | – | Довідник запитань | QUESTION |
Картинка до запитання | 50 | Довідник запитань | QUESTION |
Варіант відповіді | 255 | Довідник відповідей | ANSWER |
Вага відповіді | 1 | Довідник відповідей | ANSWER |
Рівень придатності | – | Довідник рівнів придатності | LEVEL |
Мінімальний бал рівня | 1 | Довідник рівнів придатності | LEVEL |
Максимальний бал рівня | 3 | Довідник рівнів придатності | LEVEL |
В результаті створення тестової системи формується вихідна інформація у вигляді комп’ютерних (електронних) файлів.
Вихідною інформацією тестової системи є “результат тестування”.
Перелік (у скороченому вигляді) та опис вихідної інформації тестової системи наведено в таблиці 1.6.
Таблиця 1.6 – Перелік вихідних повідомлень
Вихідне повідомлення | Ідентифікатор | Форма подання | Термін і час |
Результат тестування | RESULT | Документ | Після проходження тесту |
Перелік та опис структурних одиниць вихідної інформації тестової системи наведено в таблиці 1.7.
Таблиця 1.7 – Перелік та опис структурних одиниць вихідної інформації
Структурна одиниця | Точність значення | Джерело інформації | Ідентифікатор джерела інформації |
Бал – результат тестування | 3 | Результат тестування | RESULT |
Час проходження тесту | – | Результат тестування | RESULT |
Дата тестування | – | Результат тестування | RESULT |
Прізвище користувача | 20 | Результат тестування | RESULT |
Ім’я користувача | 10 | Результат тестування | RESULT |
Для визначення професійної придатності програмістів розраховуються наступні показники:
– кількість набраних балів за -те запитання: (1.1)де
– номер поточного запитання, ; – кількість запитань; – рівень складності запитання: ; – максимально можливий сумарний бал за запитань. – коефіцієнт професійної придатності: (1.2)Розроблювальний програмний продукт надасть змогу швидко, і без великих зусиль зберігати інформацію про запитання і відповіді для тестування, вести облік зареєстрованих користувачів, переглядати рейтинг учасників, а також визначати професійну придатність програмістів.
Реєстрація користувачів включатиме в себе заповнення та збереження наступних даних:
прізвище, ім’я користувача;
пароль, email, логін для авторизації;
телефон користувача.
Після проходження тестування користувач отримає результат, що містить наступну інформацію:
прізвище, ім’я користувача;
бал – результат тестування;
дату проходження тесту;
час проходження тесту.
Програмний продукт буде реалізовувати певний комплекс задач, які можна поділити на дві групи:
задачі, які будуть доступні звичайним користувачам;
задачі, які будуть доступні адміністраторам.
До задач першої групи можна віднести:
проходження тестування;
реєстрація;
збереження результату;
перегляд рейтингу;
відправка результату другу.
До другої групи віднесемо такі задачі:
керування зареєстрованими користувачами;
створення/редагування/видалення запитань;
створення/редагування/видалення відповідей;
налаштування тестової системи: кількість питань, яку необхідно показати за сеанс;
налаштування рейтингу користувачів;
керування адміністраторами.
2 Проектування структури інформаційної системи
2.1 Аналіз та автоматизація обробки інформаційних потоків
Інформаційний потік для тестової системи – це сукупність циркулюючих в тестовій системі повідомлень, що необхідні для проходження тестування та визначення результату. Інформаційний потік може існувати у виді паперових і електронних документів. Іншими словами – це потік повідомлень в мовній, документній (паперовій, електронній) і іншій формі, що генерується вихідним матеріальним потоком в тестовій системі.
В результаті проектування тестової системи та аналізу інформаційних потоків було сформовано діаграму потоків даних (рисунок 2.1) та структурно-функціональну діаграму (рисунок 2.2).
Рисунок 2.1 – Діаграма потоків даних
Рисунок 2.2 – Структурно-функціональна діаграма
Інформаційні потоки в сукупності складають інформаційну систему. Така система забезпечує проходження і обробку інформації в тестовій системі визначення професійної придатності програмістів.
При проектуванні бази даних обов’язково необхідно її привести до трьох нормальних форм. Це здійснюється за допомогою нормалізації відношень. Нормалізація – це процес декомпозиції початкового відношення на декілька простіших відношень меншої розмірності.
В результаті дослідження предметної області “Тестова система визначення професійної придатності програмістів” було отримано наступний набір полів:
прізвище користувача;
ім’я користувача;
еmail користувача;
пароль доступу;
права користувача;
логін користувача;
дата входу;
запитання;
картинка до запитання;
варіант відповіді;
вага відповіді;
бал – результат тестування;
рівень придатності;
мінімальний бал рівня;
максимальний бал рівня;
дата тестування;
час проходження тесту.
Перша нормальна форма передбачає, щоб кожне поле таблиці було неподільним і не містило даних, що повторюються. Щоб привести відношення до першої нормальної форми, необхідно розбити предметну область на декілька простих відношень.
Предметна область була розбита на таблиці (прості відношення):