Розробка програмного модулю для визначення професійних знань (стр. 8 из 14)

Інші витрати:

(грн)

Сума витрат за всіма статтями дає величину експлуатаційних витрат при використанні існуючих програмних продуктів, грн:

(4.15)

Отже,

(грн/рік)

Суми всіх статей витрат та загальна сума представленні у вигляді таблиці 4.7.

Таблиця 4.7 – Загальні експлуатаційні витрати існуючих програмних продуктів

Назва витрат	Сума, грн.
Основна заробітна плата працівників	21600
Додаткова заробітна плата	2592
Нарахування на заробітну плату	22572
Амортизація обладнання	2500
Інші витрати	47014
Всього	96278

Приймемо загальні експлуатаційні витрати при використанні існуючих програмних продуктів в розмірі 97000 грн.

4.3 Розрахунок умовного обсягу робіт

Умовні обсяги робіт Р розраховуються за формулами, умов.од.:

та ,(4.16)

де Q1 – умовний обсяг робіт при застосуванні існуючого програмного продукту (або без його використання), умов.од.;

Q2 – умовний обсяг робіт при застосуванні нової тестової системи, умов.од.;

F – ефективний фонд часу роботи за рік (для однозмінної роботи F=1700...1800 годин, для двозмінної роботи Р=3500...3600 годин);

– частка часу, який витрачає користувач на виконання конкретних робіт з застосуванням даного програмного продукту в загальному часі своєї роботи, приймаємо 0,6;

t1 та t2 – середній час тестування користувача, хвилин, t1 приймаємо 10, t2 – 5.

Отже,

(умов.од./рік)

(умов.од./рік)

Тобто, впровадження нового програмного продукту підвищує продуктивність при виконанні певної роботи в 12960/6480=2 рази.

4.4 Розрахунок річного економічного ефекту від впровадження нової системи

Річний економічний ефект від впровадження нового програмного продукту розраховується за формулою, грн/рік:

,(4.17)

де Е1 – експлуатаційні витрати при використанні існуючого програмного продукту (або без його використання взагалі), грн/рік;

Е2 – експлуатаційні витрати при використанні нового програмного продукту, грн/рік;

Q1 – умовний обсяг роботи, що виконується за рік при використанні існуючого програмного продукту або без його використання взагалі, умов.од.;

Q2 – умовний обсяг роботи, який виконується за рік при застосуванні нового програмного продукту, умов.од.

(грн/рік)

Розрахунок терміну окупності витрат, які були використані на розробку нового програмного продукту за формулою, років:

(4.18)

Тому,

(років)

Отже, беручи до уваги всі показники та розрахунки можна стверджувати, що розроблена тестова система визначення професійної придатності програмістів буде мати кращі експлуатаційні та реалізаційні показники, ніж існуючі аналоги.

Розробка та впровадження тестової системи визначення професійної придатності програмістів є актуальною та доцільною, так як є більш ефективною в порівнянні з існуючим паперовим документообігом.

5 Охорона праці та техніка безпеки

5.1 Застосування професійного відбору в охороні праці

В сучасних умовах безпека праці, надійність та продуктивність технічних систем залежать від професійного добору працівників на підприємствах різних форм власності. Здійснення такого добору передбачено ст. 18 Закону “Про охорону праці” і спрямовано на реалізацію одного з найважливіших принципів державної політики в галузі охорони праці – приоритету життя та здоров’я людей щодо результатів виробничої діяльності.

На виконання даного закону наказом Міністерства охорони здоров’я й Держнаглядохоронпраці від 23 вересня 1994 р. № 263/121 затверджено Перелік робіт, для яких є необхідним професійний добір. У ньому зазначені види робіт та психофізіологічні показники для професійного добору. Таким чином, нині існує певна законодавча і правова база для проведення професійного добору працівників на підприємствах.

Професійний добір – одна з найважливіших складових комплексу профілактичних заходів щодо забезпечення безпеки праці, який включає також контроль за проектуванням нових технологій та виробничого устаткування, застосування раціональних режимів праці й відпочинку і засобів індивідуального захисту, ефективне медичне обслуговування, зниження можливих економічних втрат у зв’язку з травматизмом та профзахворюваністю. Значення цих заходів тепер зростає у зв’язку з впровадженням соціального страхування від нещасних випадків і профзахворювань. Тому для широкого введення профдобору на підприємствах необхідні наукове обґрунтування та детальна розробка механізму реалізації його у вигляді заходів.

Основу психофізіологічного професійного добору становить забезпечення адекватності вимог, які висувають фактори умов праці, психофізіологічним можливостям людини. Тому він повинен супроводжуватися попередніми (під час приймання на роботу) й періодичними (в процесі трудової діяльності) медичними оглядами.

Визначаючи професійну придатність, слід враховувати наявність таких відповідних потенційних, професійно значущих властивостей:

індивідуальних особливостей людини для можливості виконання конкретного виду трудової діяльності, тобто відповідності її фізичних та психологічних якостей характеру майбутньої праці;

відповідності рівня підготовки і професійного досвіду вирішуваним виробничим завданням;

стійкості установки на виконання даного виду робіт (заінтересованості, почуття обов’язку тощо).

Виходячи з характеру вимог (особливостей трудового процесу, факторів небезпеки, нервових та фізичних навантажень, шкідливих факторів виробничого середовища), які постають перед людиною в умовах виробництва, професійний добір може ставити за мету піднесення успішності професійної діяльності та освоєння професії, а також профілактику нещасних випадків і професійних захворювань, забезпечення безпеки праці.

Створення системи професійного добору для широкого впровадження на промислових підприємствах (рисунок 5.1) має передбачати вирішення найважливіших завдань у межах як усієї країни, так і окремого підприємства.

Основними напрямами профдобору є:

підвищення успішності професійної діяльності;

профілактика травматизму;

профілактика профзахворювань.

Система професійного добору працівників у межах підприємства передбачає визначення контингентів, які підлягають профдобору; обґрунтування вибору методів і критеріїв профдобору; організацію кабінетів профдобору.

Рисунок 5.1 – Система професійного добору працівників

Організація кабінетів профдобору на підприємствах дасть можливість ефективніше використовувати вже відомі і нові підходи до профілактики профзахворювань і може бути одним з елементів реформування системи медико-санітарного обслуговування працівників на промислових підприємствах. Так, рівень специфічної адаптації до впливу тих чи інших шкідливих факторів, який визначається під час періодичного професійного огляду із застосуванням даних засобів, можна використати як об’єктивний критерій допустимих строків роботи у шкідливих умовах. Це дасть можливість з метою запобігання профзахворюванню і забезпечення безпеки праці обґрунтовано переводити робітників на робочі місця, не пов’язані з впливом шкідливих чинників. Крім того, використання інформації про функціональну надійність організму за індивідуального аналізу травматизму дасть можливість установити справжню причину підвищеного травматизму працівників. Ця причина може бути зумовлена погіршенням стану професійно важливих функцій організму у зв’язку з тривалим впливом небезпечних і шкідливих факторів виробництва.

Відомості про рівень специфічної адаптації організму можуть бути використані також як об’єктивний критерій тривалості трудового контракту роботи в шкідливих умовах (при впровадженні контрактної системи приймання на роботу), що стане дійовим фактором поліпшення умов праці на робочих місцях та використання засобів індивідуального захисту.

Крім того, показники стану індивідуальної чутливості та рівня специфічної адаптації можуть бути використані під час розслідування профзахворювань на підприємстві, особливо в разі їх раннього розвитку або під час роботи в умовах допустимих рівнів шкідливих факторів. Це дасть можливість мати об’єктивні дані про підвищену індивідуальну схильність до розвитку профзахворювань, а не тільки передбачати її наявність [19].

5.2 Обов’язки служби охорони праці

Згідно з Законом України „Про охорону праці” служба охорони праці створюється власником або уповноваженим ним органом на підприємствах, в установках, організаціях незалежно від форм власності та видів їх діяльності для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям в процесі праці.