Програма Пошук обличчя людини у відеопотоках стандарту Mpeg-4 (стр. 4 из 5)

Рис.2.12. Прогноз компенсації руху

Прогноз компенсування руху може також бути застосований двома шляхами. Фрейм, який використовує попередній фрейм, як довідковий називається реверсивно передбачений VOP (B-VOP). Декодування B-VOP вимагає більшої пам'яті і обробки, ніж декодування P-VOP, тому що дешифратору доведеться утримувати два довідкові фрейми в пам'яті замість одного.

Блочні кодеки в загальному використовують дискретне косинусне перетворення (DCT) в об'єднанні з квантуванням для стиснення природних даних. DCT - це математичний метод для перетворення статичного зображення в частотний домен. Це означає, що замість представлення зображення як серії кольорових значень, зображення представляється серією коефіцієнтів дійсного значення функції косинуса. Скорочуючи кількість біт для представлення кожного коефіцієнту, кодек може досягти сильної компресії. Цей метод називається квантуванням, і впливає на якість. Різні методи квантування можуть зробити наголос на різних областях (наприклад, дрібні деталі) [17].

2.2 Опис алгоритму

Методом детекції обличчя у відеопотоці в даній програмі було обрано апарат штучних нейронних мереж, розпізнавання облич реалізовано методом "власні вектори". Дані методи забезпечують високу продуктивність при мінімальних витратах ресурсів комп’ютера. Алгоритм програми поданий на рис.2.13.

2.3 Опис і обґрунтування вибору методу організації вхідних і вихідних даних

Згідно технічного завдання вхідними параметрами для програми повинен бути відеопоток і база відомих облич, з якими необхідно співставити знайдені. В зв’язку з описаними вимогами до вхідних даних, в програмі реалізовано модуль роботи з веб-камерою.

Згідно технічного завдання на розробку вихідними даними є знайдені у відеопотоці зображення облич та їх класифікація згідно вхідної бази даних. Тому було вирішено не не зберігати вихідні дані, а детекцію і розпізнавання проводити інтерактивно.

2.4 Опис і обґрунтування вибору складу технічних і програмних засобів

Основною вимогою до складу технічних засобів є наявність веб-камери в складі ЕОМ. Вибір веб-камери зумовлений в першу чергу постановкою задачі. Перевагами даного пристрою відеовведення порівнянні з іншими є:

стандартизованість обміну даними;

наявність великої кількості інформації по організації роботи з данимпристроєм;

порівняно невисока ціна;

відносна швидкість отримання відеопотоку.

Вимоги до параметрів ЕОМ визначаються загалом вимогами операційної системи до характеристик ЕОМ. Сама програма вимагає 1 Мб вільного місця на жорсткому диску та 5 Мб оперативної пам’яті.

Вимоги до об’єму оперативної пам’яті - мінімум 128 Мб зумовлені вимогами операційної системи.

Вимоги до об’єму жорсткого диску - мінімум 1Гб зумовлені вимогами операційної системи.

Обов’язковою вимогою до програмних засобів є наявність встановленої операційної системи Windows XP. Операційна система Windows XP була обрана в зв’язку з тим, що вона містить багато системних об’єктів для доступу до апаратних ресурсів.

В якості середовища розробки програми було обрано інтегроване середовище розробки додатків Microsoft Visual C++, оскільки воно забезпечує швидку та зручну розробку графічних додатків, дозволяє проводити збереження даних у файли, має засоби для інтеграції коду на мові асемблер в код програми на мові C++, містить зручну систему налагодження програм.

3. Очікувані техніко-економічні показники

Розрахуємо витрати праці, виходячи з того, що розмір вихідного тексту програми в основному визначає затрати праці і та час розробки

програмного продукту:

, (3.1)

де

- кількість вихідних команд в тисячах.

В якості вихідної команди приймаємо рядок програми. Загальний об'єм вихідного тексту програми-додатка складає приблизно 2000 рядків. Тоді:

Продуктивність праці розробників програмного забезпечення визначається наступним чином:

(3.2)

Тоді ми отримуємо, що продуктивність праці розробників:

Час необхідний для розробки програмного продукту, можна визначити за формулою:

, (3.3)

де

- період розробки програмного продукту; - коефіцієнт вірності постановки завдання; - час розробки алгоритму; - час настройки та тестування; - час на підготовку тексту; - час на розробку документації.

Зазначені величини обчислюються по наступним формулам:

, (3.4), , (3.5)

, (3.6), , (3.7)

, (3.8), , (3.9)

де К - залежить від ступеня підготовки програміста;

- кількість рядків програми.

Підставляємо значення в останні формули враховуючи, що К=0,8 (стаж роботи до 2-х років).

,

,

,

Тоді час, який необхідний для розробки програмного продукту дорівнює:

.

Визначимо собівартість години роботи ПК. Для цього розраховуються поточні витрати на експлуатацію ПК. До їх складу включаються витрати на електроенергію і амортизаційні відрахування від вартості ПК та інше.

Витрати на електроенергію визначають множенням витрати електроенергії за одну годину на вартість 1 кВт/год електроенергії і на час роботи ПК за рік. Час роботи комп'ютера за рік визначається множенням кількості робочих днів у рік на час роботи комп'ютера за день:

, (3.10)

де

- середня кількість робочих днів у рік.

Таким чином:

.

Тоді, час роботи ПК за рік дорівнює

.

Витрати енергії визначаються за формулою:

, (3.11)

де

- витрати електроенергії за одну годину;

- вартість 1 кВт/год електроенергії;

- час роботи комп’ютера за рік.

Тоді витрати енергії складають:

.

Амортизаційні відрахування визначаються множенням вартості комп'ютера на норму амортизаційних відрахувань 10%:

.

Річна заробітна плата обслуговуючого персоналу (інженера з місячним посадовим окладом 600 грн.) складає:

.

Відрахування на соціальне страхування складають 3% від загальної заробітної плати за рік:

.

Вартість витрачених матеріалів складає 2% від вартості обчислювальної техніки:

.

Утримання на ремонт приміщень, в яких знаходяться засоби обчислювальної техніки, складає 3% від вартості обчислювальної техніки:

.

Кількість комп'ютерів, на яких працюватиме програма:

.