РЕФЕРАТ
1. Стандартизація клавішних пристроїв
За розміщенням клавіш настільні клавіатури поділяються на два основних, функціонально майже рівноцінних види. В клавіатурах першого виду функціональні клавіші розміщувалися в двох вертикальних рядках і не мали окремої групи управління курсором. Всього в такій клавіатурі 84 клавіші. Цей вид використовувався в персональних комп'ютерах типу IBM PC, XT і AT до кінця 80-их років.
Другий вид клавіатури, яку прийнято вважати модернізованою, має 101, 102, 104, 108 чи 112 клавіш. Клавіатурою такого виду оснащені всі сучасні персональні комп'ютери. Кількість функціональних клавіш у такій клавіатурі 12, проти 10 у клавіатурах першого виду. Логічно виділено групу клавіш для роботи з текстами, продубльовані деякі спеціальні клавіші для обох рук.
Розміщення буквених клавіш на комп'ютерних клавіатурах визначено стандартами. Сьогодні широко використовується стандарт QWERTY, названий за першими шести буквами клавіш верхнього ряду. Йому відповідає вітчизняний стандарт ЙЦУКЕН. Отже, розміщення клавіш кириличного алфавіту практично аналогічне розміщенню на друкуючій машинці, відрізняються тільки знаки розділу.
Стандартизація розмірів та розміщення клавіш необхідна для того, щоб користувач міг працювати на будь-якій клавіатурі сліпим методом. Відповідність кожному символу клавіатури певного байта інформації забезпечується застосуванням таблиці кодів ASCII (American Standart Code for information interchange). Цей американський стандарт кодів для обміну інформацією застосовується на більшості сучасних комп'ютерів.
Таблиця ASCII передбачає різні кодові слова навіть для клавіш, що мають однакові буквені позначення. Це дозволяє модифікувати функції цих клавіш при написанні спеціальних програм, що визначають реакцію центрального процесора на натискання певної клавіші. Для обробки послідовності натискувань у клавіатурі передбачена спеціальна пам'ять натиснутих клавіш, яка може зберігати інформацію до 20 натискувань. Це необхідно для того, щоб дати процесору час на обробку переривань, реакцій на натискування клавіш. Окрім фіксації факту (коду) натискання певної клавіші клавіатура забезпечує також і фіксацію відпускань, посилаючи процесору свій сигнал переривання з відповідним кодом.
2. Розширені 101- і 102-клавішна клавіатури
У 1986 році IBM випустила корпоративну розширену 101-клавішну клавіатуру для нових моделей XT і AT. Така клавіатура поставлялась фактично з кожною системою і терміналом IBM. Багато компаній скопіювали цю модель, і дуже скоро вона стала стандартною для всіх РС-сумісних систем.
Розкладка цієї універсальної клавіатури стала кращою за 84-клавішну, за винятком, можливо, одного: клавіша <Enter> стала меншою. 101-клавішна клавіатура розроблена відповідно до міжнародних вимог і правил. Фактично компанії Digital Equipment Corporation (DEC) і Texas Instruments (TI) вже використали клавіатури, аналогічні 101-клавішній моделі IBM. Спочатку 101-клавішні пристрої випускалися як з світлодіодними індикаторами, так і без них, залежно від того, для якого комп'ютера (XT або AT) вони призначалися. Зараз є багато варіантів клавіатур, у тому числі і з інтегрованими пристроями позиціонування (маніпуляторами), з трекболами, сенсорними планшетами і «гарячими» клавішами, які програмуються на виконання певних завдань.
Існує декілька варіантів розширеної клавіатури, але всі вони взаємозамінні і мають аналогічні електричні параметри. IBM і її дочірня фірма Lexmark, що спеціалізується на виробництві клавіатур і принтерів, випускає безліч різновидів цієї клавіатури, зокрема з вбудованими пристроями позиціонування і новими розкладками. Більшість розширених клавіатур цього типу підключаються до комп'ютера за допомогою 5-контактного роз'єму DIN, але в нових варіантах частіше використовується 6-контактний роз'єм mini-DIN, який встановлюється в багатьох системах, наприклад PS/2.
Не дивлячись на відмінність роз'ємів, самі клавіатури ідентичні; за бажання можна замінити їх сполучні кабелі або використовувати перехідний роз'єм. 101-клавішна клавіатура може бути умовно розділена на наступні області:
область друкарських символів;
додаткова цифрова клавіатура;
область управління курсором і екраном;
функціональні клавіші.
Розкладка 101-клавішної клавіатури аналогічна розкладці клавіатури машинки Selectric, що пише (за винятком клавіші <Enter>). Клавіші <Tab>, <Caps Lock>, <Shift> і <Backspace> більші за розміром і розташовані так само, як і на машинці, що пише. Клавіші <Ctrl> і <Alt> розміщуються по обидві сторони від клавіші пропуску. Клавіші управління курсором утворюють окрему групу. Додаткова цифрова клавіатура призначена для введення чисел; як і в попередніх РС-клавіатурах, її можна використовувати для управління курсором при відключеному режимі Num Lock. На додаткову цифрову клавіатуру додана u1082 клавіша </> і ще одна клавіша <Enter>.
Клавіші управління курсором розташовані у вигляді переверненої букви «Т». Над ними розташовані клавіші <Insert>, <Delete>, <Home>, <End>, <PageUp> і <PageDown>. Функціональні клавіші, об'єднані в групи по чотири, розташовані у верхній частині клавіатури. Крім того, введені дві додаткові функціональні клавіші (<F11> і <F12>), а клавіша <Esc> розташована у верхньому лівому кутку. Для виконання найпоширеніших операцій передбачені спеціальні клавіші <PrintScreen/SysReg>, <Scroll Lock> і <Pause/Break>.
У двомовних варіантах розширеної клавіатури встановлено 102 клавіші, і розкладка їх декілька інша, чим в американській версії. Одне з найкорисніших нововведень в сучасних клавіатурах – можливість використання знімних ковпачків. Це дозволяє замінювати зламані клавіші, а також спрощує чищення і локалізацію клавіатури. Багато виробників випускають шаблони для клавіатури, в яких передбачені спеціальні інструкції.
3. 104-клавішна Windows-клавіатура
Для користувачів, що друкують сліпим методом, користуватися мишею не зручно, отже доводиться прибирати руку з клавіатури. Для любителів клавіатури Windows 95/98 виникає ще більше проблем, оскільки при роботі з нею задіюються обидві кнопки миші.
Багато нових клавіатур, особливо в портативних комп'ютерах, включають різні варіанти пристроїв IBM TrackPoint і Alps Glidepoint (описаних нижче в цьому розділі), які дозволяють таким, що друкує усліпу тримати руки на клавіатурі навіть при використанні маніпулятора миші. Microsoft запропонувала доповнити клавіатуру трьома новими клавішами, призначеними спеціально для Windows. Це нововведення допомагає реалізувати функції, для виконання яких необхідно натискати багато клавіш або клацати кнопкою миші. Microsoft випустила специфікацію Windows-клавіатури, що містить нові клавіші і їх комбінації. Клавіатура, подібна 101-клавішній, виросла до 104-клавішної з додатковими лівою і правою Windows-клавішами та клавішею <Application> (додаток). Вони можуть використовуватися для отримання комбінацій клавіш на рівнях операційної системи або додатку подібно до комбінацій з <Ctrl> і <Alt> на 101-клавішній клавіатурі.
Власне для роботи з Windows 95/98 і Windows NT/2000 не вимагається нових клавіш, але розробники програмного забезпечення наділили специфічними функціями Windows – додатки, в яких використовуватиметься нова клавіша <Application> (вона виконує ті ж функції, що і права кнопка миші). У стандартній розкладці Windows-клавіатури клавіша пропуску коротша, дві клавіші Windows розташовано зліва і справа (<WIN>), а клавіша <Application> – справа. Клавіші <WIN> викликають меню Пуск (Start), по якому можна переміщатися за допомогою клавіш управління курсором. Клавіша <Application> еквівалентна натисненню правої кнопки миші; у більшості додатків вона дозволяє перейти в контекстно-залежне меню. Декілька комбінацій з клавішею <WIN> пов'язано з макрокомандами. Наприклад, натискаючи комбінацію клавіш <WIN+E>, можна запустити програму Провідник Windows (Windows Explorer). У табл. 2.1 перераховані нові комбінації клавіш, які використовуються в Windows 9х/Me/2000. Описані комбінації клавіш підходять практично до будь-якої 104-клавішної клавіатури, додатково володарі продуктів Microsoft можуть розширити їх можливості за допомогою спеціального програмного забезпечення IntelliType Pro, що поставляється разом з клавіатурами Microsoft. Програма IntelliType Pro дозволяє призначати «гарячі» клавіші і параметри клавіатури, її взаємодію з Internet і мультимедійними пристроями. Після інсталяції можна застосовувати комбінації клавіш. Для отримання нових версій IntelliType Pro зазвичай звертаються на Web-вузол компанії Microsoft.
Нова специфікація Windows-клавіатури вимагає, щоб виробники збільшили кількість трилограм. Трилограма – це комбінація трьох клавіш, що одночасно натискаються, наприклад <Ctrl+Alt+Del>, призначена для виконання деякої спеціальної функції. Сама по собі розробка клавіатури, яка забезпечувала б коректну обробку трилограм, вимагає додаткових витрат, а це приведе до збільшення її вартості. Як би там не було, але сьогодні кожен виробник оснащує свої клавіатури цими клавішами.
Клавіатури порту USB останнім часом стають більш популярнішими. Вони підключаються до комп'ютера за допомогою універсальної послідовної шини USB замість стандартних портів клавіатури і миші. Оскільки USB є універсальною шиною, вона з успіхом може замінити звичайні паралельні і послідовні порти, а також порти клавіатури і миші. В даний час всі системи поки що випускаються як з USB, так і з стандартними портами. Швидше за все в подальшому комп'ютери підтримуватимуть тільки шину USB.
Практично всі виробники клавіатур і маніпуляторів випускають USB-пристрої. Наприклад, остання версія ергономічної клавіатури Natural Keyboard Elite, що випускається компанією Microsoft, підтримує підключення через шину USB. Окрім цього, вона забезпечується адаптером для «звичайного» підключення. Не всі системи можуть нормально працювати з USB-клавіатурою, оскільки стандартна BIOS підтримує тільки стандартну клавіатуру, підключену до порту клавіатури. При використанні виключно USB-клавіатури в подібних системах можуть не тільки з'являтися повідомлення про помилки при завантаженні, але можлива навіть повна зупинка.