Зрозуміло, що розробку такої системи може здійснити лише фірма, що володіє можливостями виконувати все розмаїття перелічених робіт (включаючи і навчання), і має не тільки підготовлений колектив розроблювачів прикладного програмного забезпечення, а й використовує сучасні технології розробки.
В Україні є ряд компаній, спроможних виконувати роботи такого рівня. Конкретну розробку біллінгової системи веде науково-виробнича фірма «Енран-Телеком», програмний продукт якої – ETBILL проходить етап тестування й впровадження у кількох обласних дирекціях Укртелекому.
Про масштаби і складність проекту говорить таке:
· систему реалізовано в архітектурі «клієнт-сервер»;
· система складається з 5 підсистем, у межах яких розроблено 20 клієнтських додатків, призначених для організації автоматизованих робочих місць користувачів, і близько 40 прикладних серверних процесів, що реалізують розрахункові алгоритми;
· проектна й експлуатаційна документація становить понад 100 томів;
· використовувані технічні засоби:
Ш центральний серверний комплекс на обласному рівні – кластер з двох потужних серверів (4-8 процесорів, 2-4 Гб оперативної пам’яті) з RAID масивом;
Ш сервер на районному рівні в цехах електрозв’язку (1-2 процесори, 128-512 Мб оперативної пам’яті);
Ш принтерні потужності, достатні для своєчасного друку всіх необхідних документів;
Ш локальні обчислювальні мережі;
Ш регіональна мережа передачі даних, що об’єднує всі перелічені технічні компоненти в єдину інфраструктуру.
Розробка системи такого масштабу неможлива без застосування промислової технології розробки комп’ютерних систем. Розроблена і використовувана в НПФ «Енран-Телеком» технологія заснована на:
· застосуванні відповідних державних стандартів, що діють в Україні, а також на використанні елементів британської промислової технології розробки інформаційних систем – SSADM, що де-факто стає стандартом в Європейському співтоваристві;
· застосуванні 10-ти власних стандартів, що регламентують усі критично важливі процеси розробки;
· застосуванні спеціально розробленої системи організації та керування проектом;
· використанні відчуженого від розроблювачів і програмістів процесу складання програмних компонентів і створення інсталяцій системи або окремих її частин;
· організації багаторівневого процесу тестування.
Випробовувальна експлуатація даної системи, проведена в обласних дирекціях Укртелекому, свідчить про ефективність її застосування.
Приклад 3. Серверне і комп’ютерне устаткування корпоративних мереж
Ще одним прикладом успішного вирішення технічних проблем, що виникають при побудові корпоративних інформаційних систем, є рішення української компанії «Квазар-Мікро» в галузі розробки і створення сучасних робочих станцій і серверного устаткування.
Розпочинаючи свою діяльність «Квазар-Мікро» активно зводила «міст» між передовими інформаційними технологіями Західних країн та Україною. У 1992 р., коли на світовому ринку тільки з’явився комп’ютер на базі процесора з архітектурою і486, «Квазар-Мікро» була єдиною компанією, що пропонувала його в Україні.
«Квазар-Мікро» поставила перед собою завдання налагодити виробництво комп’ютерних систем з кращих компонентів, вироблених на світовому ринку. За кілька років компанія перетворилася на найбільшого виробника комп’ютерних засобів в Україні. Всі вони збираються і тестуються на технологічній базі заводу «Квазар» – найбільшого українського підприємства електронної промисловості. На кожному етапі технологічного процесу здійснюється жорсткий контроль, що забезпечує бездоганну якість готової продукції.
«Квазар-Мікро» випускає сервери різних класів і рівня складності.
Наприклад, сервер NetFireФ SC розкриває переваги процесора IntelТ PentiumТ II XeonФ. Чотирипроцесорна схема SC450NX забезпечує потужне рішення, колись недосяжне в доступному класі ціни. Оптимально підтримує процесори IntelТ PentiumТ II XeonФ і PentiumТ III XeonФ. Спираючись на передову технологію потужних процесорів, серверна платформа SC450NX має швидке процесорне ядро й повношвидкісну кеш-пам’ять 2-го рівня обсягом, необхідним для роботи із системами масштабів підприємств. SC450NX спроможна задовольнити потреби будь-якого рівня, завдяки високій частоті процесорів, починаючи з 400 МГц, і кеш-пам’яті розміром від 512 Kб до 2 Mб. Платформа SC450NX, що підтримує від одного до чотирьох процесорів Pentium II Xeon, є справді масштабною системою.
Як і всі серверні продукти Intel, SC450NX побудовано з урахуванням безкомпромісної надійності для режиму цілодобової роботи. Ця платформа призначена для роботи «важких» ділових додатків при мінімальному простої. Характеристики високої готовності, включаючи блоки живлення і дискові відтинки SCSI з можливістю гарячої заміни, а також опція кластеризації, вибираються в спеціальному режимі Service Mode. Service Mode – режим для організації кластера, коли внутрішній дисковий масив залишається у робочому стані в періоди вимикання основної електроніки для нарощування й обслуговування. Другий сервер у цьому режимі продовжує звертатися до дисків шиною LVD SCSI.
Для зниження експлуатаційних витрат у сервері SC450NX присутній повний набір засобів адміністрування, що дає змогу попереджати проблеми. Наприклад, Management Port (EMP) надає можливість дистанційного доступу через модем. Персонал може на відстані переглядати журнал критичних подій, скидати або вмикати-вимикати систему. Потужний керуючий контролер на платі SC450NX і керуюче ПЗ Intel Server Control (ISC) дозволяють слідкувати за температурою та напругою, цілісністю шасі, інвентарним устаткуванням системної плати і системою в цілому. Надмірність керуючої системи досягається завдяки використанню в SC450NX архітектури Inter-Chassis Management Bus (ICMB).
Для зручності встановлення у приміщеннях базова апаратура SC450NX поставляється у стійковому і підложному виконанні. Устаткування серверу комплектується спеціально розробленим для критичних навантажень серверним мережевим адаптером – Intel Intelligent Server Adapter з потужним процесором введення-виведення i960, що розвантажує центральні процесори серверу від обслуговування завдань запровадження-висновку. Мережевий інтерфейс підтримує резервування. Резервуються й інші життєво важливі підсистеми, включаючи живлення (3 блоки) і охолодження (11 вентиляторів).
Слід відзначити, що сервери «Квазар-Мікро» пройшли перевірку «на тривкість» у багатьох проектах, де показали високу ефективність своєї роботи (у Митному комітеті України, Укрсоцбанку, під час проведення в Києві Зборів Європейського банку реконструкції і розвитку тощо).
Що стосується правового захисту сучасних інформаційних технологій і програм, то в Україні дане питання формується досить болісно. Так, українське право відстоює авторські права будь-якої продукту, в тому числі і інформаційних технологій, однак чіткої законодавчої бази на сьогодні ще практично не існує.
Захист прав інтелектуальної власності залишається проблемою в Україні — і вона найбільше потерпає від наслідків цієї проблеми. В України великий потенціал у галузі високих технологій. Але деякі компанії просто не хочуть інвестувати, оскільки вони небезпідставно вважають, що їхні авторські права будуть порушені, а інтелектуальна власність вкрадена.
Досвід в багатьох місцях показує, що швидше розвиваються ті країни, які прийняли ефективні закони щодо інтелектуальної власності та готові боротися з неліцензійною продукцією. Чи в Україні, чи десь в інших країнах захист інтелектуальної власності слабкий. Маленька група, що виробляє піратську продукцію, отримує величезні прибутки, в той час як музиканти, винахідники, розробники програмного забезпечення потерпають від цього. І населення країни в цілому позбавлене переваг легітимного економічного зростання та позитивного інвестиційного клімату. Ось чому ми продовжуємо стверджувати, що захист прав інтелектуальної власності в першу чергу в інтересах України.
Крайній термін адаптації діючого законодавства країн-членів Європейського Союзу до директиви Європарламенту про захист контента від незаконного копіювання минув 21 грудня. З усіх європейських країн відповідні доповнення до чинного законодавства прийняли тільки Греція і Данія. Директива про захист від копіювання являє собою широкий спектр законів, спрямованих на запобігання несанкціонованому поширенню в інтернеті або переносу на цифрові носії фільмів, музики і програмного забезпечення.
За заявою виробників ПЗ і медіаконтента, вони залишаються беззахисними перед особою цифрового піратства, що представляє для них найбільшу загрозу. Альянс виробників ділового програмного забезпечення (Business Software Alliance), що нараховує в ряді своїх членів таких гігантів, як Apple, Microsoft і Intel, оцінює збиток, нанесений європейської індустрії ПЗ незаконним копіюванням програм у 3,09 млрд. євро. Звукозаписні компанії і кіностудії також несуть значні збитки, зокрема, через діяльність файлообмінних мереж, таких як Kazaa і Grokster.
Європарламент висунув антипіратську ініціативу ще в квітні цього року, і виробники медіаконтента покладали на неї великі надії. Фірми звукозапису і кіностудії лобіювали прийняття цієї директиви протягом року, переконуючи парламентаріїв посилити чинне законодавство з питань захисту від незаконного копіювання. Однак, схоже, лобістам не вдалося переконати політиків у необхідності термінового прийняття таких мір, як обов'язкові відрахування правотримачу за завантаження музичних треків на жорсткий диск комп'ютера або мобільний телефон. Інші зацікавлені особи, наприклад, інтернет-провайдери, заявили, що подібні умови приведуть до обмеження прав споживачів. Відповідно до офіційної заяви Патентного офісу З'єднаного королівства Великобританії і Північної Ірландії, по даному питанню існують безліч різних точок зору, тому негайне приведення законодавства у відповідність з директивою було б поспішним рішенням.