Кумулятивний метод:
Річна сума амортизації в цьому методі визначається як добуток амортизуючої вартості й кумулятивного коефіцієнта:
де
— кумулятивний коефіцієнт; — первісна вартість; — ліквідаційна вартість.Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишилась до кінця строку корисного використання об'єкта, на суму чисел років корисного використання цього об'єкта.
Кумулятивний коефіцієнт можна розрахувати по формулі:
де
- кількість років, що залишилися до кінця очікуваного строку використання об'єкта основних засобів; — сума чисел років корисного використання об’єкта основних засобів.Сума чисел років — це результат сумувування порядкових номерів тих років, протягом яких функціонує об'єкт.
Наприклад :
Комунальне підприємство «Служба Єдиного Замовника» придбало об'єкт основних засобів первісною вартістю 25000 грн. Строк корисного використання 6 років, ліквідаційна вартість об'єкта - 1500 грн.
Розрахуємо річну суму амортизації кумулятивним методом.
Так як очікуваний строк корисного використання об'єкта основних засобів 6 років, то сума чисел дорівнює:
1 + 2 + 3 + 4 + 5 + 6 = 21.
Кумулятивний коефіцієнт дорівнює:
у перший рік експлуатації - 6/21;
у другий рік експлуатації - 5/21;
у третій рік експлуатації - 4/21;
у четвертий рік експлуатації - 3/21;
у п'ятий рік експлуатації - 2/21;
у шостий рік експлуатації - 1/21.
Виходячи з того, що амортизуюча вартість дорівнює 25000-500=23500(грн.), розрахуємо суму амортизації, табл. 2.1.4
Таблиця 2.1.4
Розрахунок амортизації
Рік | Амортизуюча вартість | Кумулятивний коефіцієнт | Сума амортизаційних відрахувань | Сума накопиченої амортизації |
1 | 23500,00 | 6/21 | 6714,29 | 6714,29 |
2 | 23500,00 | 5/21 | 5595,24 | 12309,53 1 |
3 | 23500,00 | 4/21 | 4476,19 | 16785,72 |
4 | 23500,00 | 3/21 | 3357,14 | 20142,86 |
5 | 23500,00 | 2/21 | 2238,09 | 22380,95 |
6 | 23500,00 | 1/21 | 1119,05 | 23500,00 I |
Місячна сума амортизації визначається діленням суми амортизації за повний рік корисного використання на 12.
Якщо об'єкт введений в експлуатацію в грудні минулого року, а нарахування амортизації почалося в січні поточного року, то відповідно до умов даного прикладу місячна сума амортизації буде розраховуватися в таким чином:
за перший рік: 6714,29:12 = 559,52 (грн.),
за другий: 5595,24:12 = 466,27 (грн.) і т.д.
Припустимо в нашому прикладі об'єкт основних засобів був введений в експлуатацію у квітні 2009 року, а нарахування амортизації почалося в травні (виходить, цього року об'єкт експлуатувався 8 місяців).
Таким чином, сума амортизації, що приходиться на 2009 рік, складе:
6714,29 * 8:12 = 4476,19 (грн.) або 559,52 (грн.) на місяць. В 2010 році необхідно доамортизувати залишок суми за перший повний рік експлуатації, тобто 2238,1 грн. (6714,29 - 4476,19), у січні - квітні 2010 року по 559,52 грн. на місяць, а в травні - грудні 2010 року суму рівну 5595,24*8:12 = 3730,16 (грн.) або 466,27 (3730,16 : 8) (грн.) на місяць, і т.д.
Якщо строк експлуатації об'єкта досить довгий, суму чисел років визначають по формулі кумулятивного числа:
де N — строк корисного використання об'єкта основних засобів, роки.
Визначення суми амортизації методом зменшення залишкової вартості та кумулятивним методом є найбільш прогресивними з точка зору методології бухгалтерського обліку наведена нижче:
- у перші роки, коли інтенсивність використання об’єкту максимальна, амортизується більша частина його вартості ;
- у перші роки накопичуються кошти для заміни об'єкта, що амортизується;
- забезпечується можливість збільшення частини витрат на ремонт об'єктів, що амортизуються, що приходиться на останні роки експлуатації без відповідного збільшення витрат виробництва (собівартості продукції) за рахунок того, що сума нарахування амортизації в ці роки зменшується.
Виробничий метод:
Для окремих видів основних засобів нарахування амортизації здійснюється на підставі сумарної кількості виробленої продукції об'єктом за весь період його експлуатації у відповідних одиницях виміру (одиницях виробленої продукції, відпрацьованих годинах, кілометрах пробігу та ін.).
Місячна сума амортизації визначається виходячи з фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) і виробничої ставки амортизації.
Виробнича ставка амортизації обчислюється співвідношенням амортизуючої вартості об'єкта основних засобів і плануючого обсягу продукції (робіт, послуг) за весь строк корисного використання такого об'єкта основних засобів. Як ми вже відзначали, вартістю об'єкта основних засобів, що амортизується, є первісна вартість, зменшена на його ліквідаційну вартість.
Таким чином, норму амортизації за цей методі можна розрахувати за формулою:
де
— норма амортизації, частка; — первісна вартість об'єкта основних засобів, грн.; — ліквідаційна вартість об'єкта основних засобів, грн.; — розрахунковий обсяг діяльності (виробництва), одиниці.Розглянемо застосування виробничого методу нарахування амортизації на прикладах.
Наприклад:
Припустимо, об'єкт основних засобів був придбаний для виготовлення 90000 одиниць продукції. Первісна вартість об'єкта становить 30000 грн. Ліквідаційна вартість - 3000 грн. Тоді виробнича ставка амортизації складе:
(30000 грн.-3000 грн.) : 90000 одиниць = 0,3 грн./од.
У перший місяць експлуатації виготовлено 2500 одиниць продукції. При цьому сума амортизаційних відрахувань за цей місяць складе:
0,3 грн./од. * 2500 одиниць = 750 грн.
3. Технологія розробки модуля "Амортизація основних засобів і нематеріальних активів"
3.1 Варіанти реалізації модуля "Амортизація ОЗ і НМА"
В ході реалізації "Книги обліку прибутків і витрат і господарських операцій індивідуального підприємця" (амортизація основних засобів і нематеріальних активів) було розглянуто декілька варіантів рішення поставленої задачі :
1) На платформі "1 С: Бухгалтерія 7.7" реалізована безліч конфігурацій, під якими розумітимемо набір базових об'єктів системи, алгоритмів рішення певних завдань для ведення обліку, адаптованих під конкретну предметну область, тобто під специфіку підприємства. Під специфікою розуміється приналежність його до якої-небудь галузі, сюди ж входить його організаційна структура, організаційно-правова форма, тобто все те, чим це підприємство в якійсь мірі унікально і відрізняється від інших. Виникнення потреби в автоматизації обумовлюється відсутністю в типовій конфігурації "1С: Бухгалтерія 7.7, редакція 4.5" "Книг обліку прибутків і витрат і господарських операцій індивідуального підприємця" як такий. Зробивши аналіз інших типових конфігурацій, що поставляються "фірмою 1С", з'ясувалося, що в конфігурації для ИПБУЮО (індивідуальний підприємець без утворення юридичної особи) дана "Книги обліку прибутків і витрат і господарських операцій індивідуального підприємця" є і поставляється у складі її. Використання замовником цієї конфігурації не представляється можливим, оскільки вона не зважає на усю специфіку діяльності підприємства. Обмін між конфігураціями також неможливий з тієї причини, що обмін здійснюється на рівні операцій, що містять проводки, а якщо бути точніше, то на рівні самих проводок (операція не завжди містить проводки). У конфігурації для ИПБУЮО проводки не формуються, потреба в них відсутня через специфіку організаційної форми. Для зберігання інформації про господарські операції передбачений інший механізм - регістри, під якими не слід розуміти регістри бухгалтерського обліку. Регістри в даному випадку є метаданими. Виходячи з вищесказаного, цей варіант реалізації передбачає перенесення усіх регістрів, використовуваних для вирішення завдання між конфігураціями і додавання в модулі обробки документу типової конфігурації "1 З, : Бухгалтерія 7.7" процедур запису в регістри. Крім того, потрібна реалізація можливості виведення інформації, тобто звернення до регістрів і представлення її користувачеві.
2) Цей варіант передбачає додавання в типову конфігурацію "1 З: Бухгалтерія 7.7, редакція 4.5" при конфігурації в план рахунків, використовуваний за умовчанням додаткових забалансових рахунків і субрахунків першого порядку. Забалансові рахунки можна використовувати для зберігання інформації про операції. Вибір забалансових рахунків обумовлений тим, що вони не потрапляють в баланс і використовуються як допоміжні для ведення обліку. Самі по собі рахунки не зберігають інформацію про операції, але в їх складі можуть її деталізувати.