| Назва пошукової системи | Назва та кількість посилань на ЗМІ в Internet | Наповнення і характеристика посилань |
| РАМБЛЕР | Окремо винесеного розділу ЗМІ або НОВИНИ в цій пошуковій системі немає. Пошук необхідного сайту газети чи журналу можна здійснити за допомогою пошукового рядка, що вбачається незручним для користувачів, особливо тих, хто мало знайомий з правилами навігації в мережі | |
Отже, у кожній з пошукових систем є окремий розділ, який має назву "ЗМІ" або "ЗМІ і новини" (за винятком російської пошукової системи Рамблер, де для пошуку необхідної інформації, у тому числі і мас-медійної, потрібно користуватися пошуковим рядком, що вбачається у певній мірі незручним для користувача).
Далі розділ "ЗМІ" поділяється на підрозділи (у кожної пошукової системи такий поділ майже ідентичний): кожна з проаналізованих пошукових систем має підрозділи: ГАЗЕТИ, ЖУРНАЛИ, ТЕЛЕБАЧЕННЯ, РАДІО, ІНФОРМАГЕНЦІЇ, СТРІЧКИ НОВИН та ПЕРЕДПЛАТА. Стає розповсюдженим явище окремо виносити ЕЛЕКТРОННІ, МЕРЕЖЕВІ ЗМІ або Internet-ВИДАННЯ. Варіюється лише назва цих підрозділів та незначною мірою — їхнє наповнення.
Розробники пошукових систем, які намагаються бути оригінальними, додають такі посилання як ЖУРНАЛІСТИКА або НАВКОЛО ПРЕСИ, де концентрують, інформацію на допомогу репортерам; в окремий розділ виносять ПОЛІТНОВИНИ, ВИДАВНИЧІ ОРГАНІЗАЦІЇ, ТЕЛЕ- та РАДІООБЛАДНАННЯ, а також ЧАТИ та ФОРУМИ. Крім того, у розділ "ЗМІ" потрапляє таке посилання як НОВИНИ та ПОГОДА (з точки зору користувача, воно доцільне, оскільки інформацію про погоду також можна розглядати як новини, але з точки зору логіки групування інформації такий розділ зайвий, тому що дублює зміст інших розділів. Крім того, на більшості коректно побудованих Internet-сайтах інформація про погоду подається окремо від новин і виноситься на головну сторінку окремим розділом).
Широта охоплення сегменту ЗМІ в Internet різна. З проаналізованих найглибша — у російського АПОРТ.РУ. Тут тільки головних підрозділів у розділі ЗМІ нараховується 11, і до кожного з розділів створений тематичний підкаталог. Але назвати це перевагою проблематично, тому що така кількість посилань лише ускладнює пошук необхідного ресурсу.
Недоліки, характерні для всіх проаналізованих інформаційно-пошукових систем, з точки зору відображення електронних ЗМІ:
1. Нелогічне групування матеріалу;
2. Перехресні та повторювані посилання на один і той же ресурс у різних розділах;
3. Нерідко один розділ практично дублює посилання іншого чи всіх інших або деякі посилання не відповідають тематиці розділу, до якого віднесені (можливо, помилково)
4. Наявність у розділі ЗМІ зайвої, на погляд автора, інформації: наприклад, про погоду.
Для того, щоб структурування та відображення ЗМІ у пошукових системах Internet було коректним, слід об'єднати зусилля й професійне вміння фахівців у сфері журналістики та інформатики.
Пошук інформації в Інтернеті за допомогою спеціалізованих серверів на перший погляд може показатися досить вузькою темою, що цікава лише для професіоналів. Дійсно, пересічні користувачі цієї комп'ютерної мережі (особливо новачки) інколи виявляють чудеса винахідливості, добуваючи цікаві мережеві адреси з книг і журналів (звичайно застарілих), у приятелів, з реклами. При цьому дуже І рідко користуються численними і різноманітними пошуковими системами, спеціально призначеними для зручного орієнтування в Ітернеті і миттєвого одержання найновішої довідкової інформації
Майже кожний вихід в Інтернет варто починати з візиту на ту або іншу пошукову систему. Навіть, якщо у користувача є певне уявлення про наявність документів в мережі за цікавою для нього темою, хороший предметний або індексний каталог першим повідомить його про такі новинки, про які іншими шляхами дізнатися можна набагато пізніше або взагалі не дізнатися. Що робити зі знайденою інформацією, залежить від індивідуальності користувача і кола його інтересів. Розглянемо, як влаштовані різні види пошукових інструментів, як ними користуватися і чого можна посягти за їх допомогою. Інструментів для пошуку інформації в Інтернеті, побудованих за різними принципами і завданнями, існує чимало. Але всіх їх об'єднує то, що вони розташовані на спеціально виділених Мережевих комп'ютерах з потужними каналами зв'язку, обслуговують щохвилини величезну кількість відвідувачів і вимагають від своїх власників значних затрат на підтримку і відновлення. Проте, майже всі вони відповідають на запити користувачів цілком безкорисливо, а платять за це спонсори і рекламодавці. За масштабами впливу на мережеве суспільство пошукові системи, без сумніву, є одними з наріжних каменів Інтернету.
2.2 Використання Інтернет в якості довідково-пошукового апарату інформаційних установ
Усе ширшого розповсюдження в інформаційних центрах України набувають нетрадиційні носії інформації. Вони значно доповнюють та розширюють їхній інформаційний потенціал та перелік послуг, що надаються користувачам. Характерною ознакою цього є збільшення інформації в електронному вигляді. Цьому сприяє розвиток інформаційних технологій, що базуються на використанні засобів комп’ютерної техніки та комунікаційного зв’язку.
Інформаційні установи стають виробниками власних електронних інформаційних ресурсів на базі масивів бібліографічної, реферативної, аналітичної інформації формуються різноманітні інформаційні продукти: електронні каталоги, бібліографічні покажчики та реферативні видання в електронному вигляді, створюється наукова і методична література. Здійснюється робота з оцифровування першоджерел з фондів інформаційних установ.
Отже, розглянемо більш докладно сучасний ресурс вторинної інформації, який має прийти на зміну традиційним формам каталогів та картотек, - електронний каталог.
Internet, що є гігантським сховищем різних відомостей, являє першорядну цінність для усіх видів інформаційної роботи. Бібліографічний пошук не є винятком. Інформаційний працівник, що одержав доступ до Internet, за рахунок колосального інформаційного потенціалу мережі розширює свій інструментарій у десятки разів. Навіть невеликі за масштабом і складом ПА інформаційні установи отримують можливість успішно й у максимально стислий термін виконувати достатньо складні запити універсальної тематики. Internet дозволяє за півгодини "просканувати" найавторитетніші бібліографічні джерела світу і на їхній основі скласти змістовний список літератури.
Важливою складовою бібліографічних ресурсів Internet є електронні каталоги інформаційних установ. В даний час в мережі їх існує більш 1000 - від найбільших книгосховищ світу до міських публічних бібліотек. Велику їхню частину складають каталоги інформаційних установ (насамперед, бібліотек) Сполучених Штатів. Достатньо великий перелік бібліотечних серверів можна одержати за допомогою довідника пошукової системи Yahoo (http://www.yahoo.com), вибравши з основного меню підпункт Libraries ("Бібліотеки") у розділі References ("Довідкові джерела"). З меню можна обрати бібліотеки визначеної країни чи галузі. Найбільш інформативними, після зведених каталогів національних бібліотек, є каталоги бібліотек великих університетів.
Доступ до каталогів, що раніше надавався через спеціальний додаток telnet, останнім часом здійснюється за допомогою традиційного Web-інтерфейсу (застосовуються також протокол Z 39.50). Це звільняє користувача від необхідності встановлювати додаткове програмне забезпечення і створює більше зручностей при роботі.
Серед каталогів бібліотек закордонних країн, що мають web-інтерфейс, найпомітнішою є база даних Бібліотеки Конгресу США, яка надає доступ до відомостей про більш ніж 27 мільйонів одиниць інформаційних носіїв (http://lcweb.loc.gov/ homepage/online.html). Переліки бібліотечних каталогів, що володіють web-інтерфейсом та підтримуються Бібліотекою Конґресу США, подано за адресою http://lcweb.loc.gov/z3950/gateway.htminother. Серед них багато україномовних та російськомовних матеріалів, описаних методом транслітерації (наприклад "bibliotechni katalogy"). Меню формування запиту пропонує широкий перелік критеріїв пошуку. Крім простого пошуку за автором, заголовком, назвою серії, предметними і географічними рубриками та класифікаційним індексом, система забезпечує багатоаспектне сполучення цих параметрів за рахунок логічних операторів. Це дозволяє конкретизувати запит, заздалегідь відфільтрувати результат від інформаційного шуму.
Ще більшими можливостями володіє експериментальна пошукова система Бібліотеки Конґресу США (http://lcweb2.loc.gov/resdev/ess). З її допомогою можна також визначати видові межі документів (наприклад, тільки книги), мову видання, дату і місце виходу у світ, видавництво, жанр. У такий спосіб можна скласти запит на літературу по конкретній темі, видану в зазначеному часовому проміжку (наприклад 1994-1997 pp.), визначеною мовою.
Результати пошуку містять повний опис джерел, аналогічний тим, що містяться на традиційних каталожних картках, включаючи автора, повний заголовок, місце і рік видання, відомості про редакторів, укладачів і перекладачів, кількість сторінок і предметні рубрики. При наявності джерела, що цілком відповідає тематиці, за якою ведеться пошук, варто скористатися функцією "Browse the shelf ("Переглянути полицю"). Вона надає інформацію про те, яка ще література по даній тематиці є у фонді бібліотеки. За вимогою користувача отримані результати можуть бути відправлені на його адресу електронною поштою.
У Сполучених Штатах добре розроблені web-інтерфейси мають також каталоги бібліотек великих університетів:
• Карнегі-Меллон (http://webcat.library.cmu.edU/uhtbin/cgisirsi/5/1/1),
• Берклі (http://melvyl.ucop.edu/),