Луцький національний технічний університет
Правознавство
Конспект лекцій для студентів усіх напрямів денної та заочної форм навчання
Редакційно-видавничий відділ
Луцького національного технічного університету
Луцьк 2008
УДК 34 (07)
ББК 67я7
З - 51
Правознавство. Конспект лекцій для студентів усіх напрямів денної та заочної форм навчання, Земко Алла Михайлівна. - Луцьк: ЛНТУ, 2008. - 204 с.
Посібник містить конспект лекцій для студентів усіх напрямів денної та заочної форми навчання, короткий словник юридичних термінів. Видання також містить питання до екзамену та список рекомендованої літератури.
| Укладач | Земко Алла Михайлівна,к. ю. н., доцент |
| Рецензент: | Степко Іван Палладійович,старший викладач кафедрифілософії ЛНТУ |
| Відповідальний за випуск: | Ситник Олександр Іванович,завідувач кафедри філософіїЛНТУ |
Затверджено науково-методичною радою ЛНТУ, протокол № ___ від “___” ____________ 2008 р.
Рекомендовано до друку радою ННВ інституту управління та бізнесу ЛНТУ, протокол № 1 від 28 червня 2008 р.
Затверджено на засіданні кафедри філософії ЛНТУ, протокол № 1 від
27 серпня 2008 р.
ЗМІСТ
ЛЕКЦІЯ 1. Основи державного (конституційного) права України
1.1. Загальна характеристика держави. Державний суверенітет. Поняття і риси правової держави
1.2. Форми держави
1.3. Загальна характеристика права. Поняття норм права. Джерела права. Нормативно-правовий акт і його види
1.4. Система права. Предмет і метод правового регулювання
1.5. Державне право України. Апарат держави як система
державних органів
1.6. Верховна Рада України - орган законодавчої влади в Україні. Статус народного депутата України
1.7. Правове положення Президента України та Кабінету Міністрів України
1.8. Органи місцевого самоврядування в Україні
ЛЕКЦІЯ 2. Адміністративне право України
2.1. Поняття адміністративного права. Адміністративно-правові норми. Адміністративні правовідносини
2.2. Державне управління. Суб’єкти адміністративного права
2.3. Адміністративне правопорушення як підстава юридичної відповідальності: ознаки і елементи
2.4. Суть і види адміністративних стягнень
2.5. Порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності
2.6. Органи, посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення
ЛЕКЦІЯ 3. Цивільне право (загальна частина)
3.1. Цивільне право як галузь права. Предмет і метод правового регулювання
3.2. Зміст цивільно-правових відносин. Правосуб’єктність сторін
3.3. Поняття і види угод (правочинів)
3.4. Форми угод (правочинів
3.5. Поняття та строки позовної давності
3.6. Право власності
3.7. Захист права власності. Поняття індикаційного та негаторного позовів
ЛЕКЦІЯ 4. Цивільне право (друга частина). Зобов’язальне право. Спадкове право
4.1. Поняття зобов’язального права. Суб’єкти зобов’язань. Способи забезпечення виконання зобов’язань
4.2. Цивільно-правовий договір
4.3. Система та види цивільно-правових договорів
4.4. Недоговірні зобов’язання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди
4.5. Поняття та підстави спадкоємства. Час і місце відкриття спадщини
4.6. Поняття та порядок спадкування за законом
4.7. Поняття та порядок спадкування за заповітом
ЛЕКЦІЯ 5. Трудове право (перша частина)
5.1. Поняття трудового права. Трудові правовідносини. Суб’єкти трудових правовідносин
5.2. Поняття, види та порядок укладання трудового договору. Контракт як особлива форма трудового договору
5.3. Випробування при прийнятті на роботу
5.4. Підстави припинення трудового договору. Порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника
5.5. Підстави та порядок розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
5.6. Поняття, види та тривалість робочого часу. Нічні та надурочні роботи
5.7. Правове регулювання часу відпочинку: перерви, вихідні, святкові, неробочі дні, поняття, види та тривалість відпусток
ЛЕКЦІЯ 6. Трудове право (друга частина)
6.1. Правове регулювання оплати праці
6.2. Матеріальна відповідальність працівників
6.3. Трудова дисципліна, порядок застосування заохочень і стягнень
6.4. Особливості правового регулювання праці жінок і праці молоді
6.5. Розгляд трудових спорів комісією по трудових спорах
6.6. Розгляд трудових спорів судами
6.7. Забезпечення зайнятості вивільнюваних працівників. Переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працюючих
ЛЕКЦІЯ 7. Кримінальне право України
7.1. Поняття кримінального права. Предмет і метод правового регулювання. Дія кримінального закону в часі і просторі
7.2. Поняття, ознаки і елементи злочину
7.3. Обставини, що виключають злочинну діяльність
7.4. Поняття і види стадій вчинення навмисного злочину
7.5. Поняття і форми співучасті. Види співучасників
7.6. Обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність за вчинення злочину
7.7. Поняття і мета покарань. Система і види покарань за кримінальним законодавством
ЛЕКЦІЯ 8. Сімейне право України
8.1. Сімейне право. Загальні положення про шлюб і сім’ю
8.2. Порядок укладання та розірвання шлюбу
8.3. Права і обов’язки подружжя, дітей та інших членів сім’ї
8.4. Позбавлення батьківських прав
8.5. Шлюбний договір
8.6. Аліментні обов’язки батьків і дітей
8.7. Влаштування дітей сиріт і дітей, позбавлених
батьківського піклування
ЛЕКЦІЯ 9. Земельне право. Житлове право
9.1. Загальна характеристика земельного права. Земельний кодекс України
9.2. Види земель та їх правовий режим
9.3. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами
9.4. Форми власності на землю. Право користування землею
9.5. Оренда землі. Охорона земель
9.6. Вирішення земельних спорів
9.7. Житлове право України: загальна характеристика. Житловий кодекс України
9.8. Право громадян на житло і форми його реалізації
9.9. Приватизація державного житлового фонду
ЛЕКЦІЯ 1. ОСНОВИ ДЕРЖАВНОГО (КОНСТИТУЦІЙНОГО) ПРАВА УКРАЇНИ
1.1. Загальна характеристика держави. Державний суверенітет. Поняття і риси правової держави
Держава і право виникли на певній стадії розвитку людського суспільства. Традиційною концепцією виникнення держави і права є так звана класова, або соціально-економічна. Її суть полягає у тому, що держава і право виникли одночасно і головною причиною їх виникнення була поява класів і непримирима боротьба між ними. Вдосконалювались засоби праці, збільшувалась кількість продукції, виникли три великі суспільні поділи праці:
· відділення скотарства від землеробства;
· поява ремесла;
· відокремлення торгівлі від виробництва і поява класу купців.
Це призвело до появи надлишкового продукту, приватної власності на засоби виробництва і як наслідок - майнової нерівності та можливості експлуатувати чужу працю, утворення класів з протилежними інтересами і непримирима боротьба між ними. Суспільна влада первісного суспільства стала неспроможною управляти ним за наявності класових суперечностей. Для стримування класової боротьби виникла держава, яка спеціальними засобами управління і примусу покликана була забезпечувати інтереси економічно панівного класу.
Держава – це політико-територіальна організація соціально-неоднорідного суспільства, яка має спеціальний апарат управління і примусу, надає своїм рішенням загальнообов’язкової сили і є засобом управління справами цього суспільства.
Роль держави в організації суспільства та здійсненні політичної влади зумовлена тим, що вона є центром, базовим елементом політичної системи. Тільки держава володіє суверенною владою, що є верховною, самостійною, неподільною в межах її території, виступає офіційним представником усього населення чи його більшості. Тільки держава уособлює суверенітет народу та нації, здатна реалізувати права нації на самовизначення. На державу покладена охорона прав людини і громадянина, задоволення загально соціальних і загальнолюдських потреб. З метою ефективного управління суспільством держава видає загальнообов’язкові для усіх правила поведінки у вигляді юридичних форм, а також індивідуально-юридичні приписи, необхідні для регулювання прав та обов’язків конкретних осіб у певних життєвих ситуаціях.
Ознаки держави:
· наявність системи суверенної політичної влади (законодавчої, виконавчої, судової).
Суверенітет держави означає, що держава володіє найвищою та необмеженою владою над внутрішніми суб’єктами в межах своїх кордонів, а інші держави повинні визнавати це.
Суверенітет – це верховенство державної влади над усіма іншими владами, що існують у суспільстві, а також незалежність державної влади як всередині держави, так і за її межами.
· монополія на встановлення правопорядку і підтримання його силою.
Для цього держава створює спеціалізовані органи примусу. Держава – політична організація, покликана охороняти встановлений порядок у суспільстві;
· територія.
Держава нерозривно пов’язана з певною територією, на яку поширюється її влада, а закони мають обов’язкову силу. Територія включає землю, надра, повітряний та водний простори, посольства, консульства держави за її кордоном та інші об’єкти;
· наявність державної мови, якою визнається мова нації, котра складає більшість населення країни;
· апарат держави - специфічний апарат, наділений владними повноваженнями – система органів і установ, які здійснюють функції державної влади (управління, контроль, регулювання);
· наявність національної правової системи. Кожна держава функціонує в межах визначеної правової системи, яка закріплює встановлені та санкціоновані державою нормативні регулятори суспільного життя;