Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний технологічний університет
Факультет перепідготовки фахівців
Контрольна робота
з курсу
„Основи конституційного права України”
Тема: „Преамбула і загальні засади Конституції України. Особливості конституційного статусу Автономної Республіки Крим.”
Варіант 2
Перевірив: Виконав:
Черкаси 2007
ПЛАН
I. Преамбула і загальні засади Конституції України. 3
a) Поняття преамбули Конституції України, її принципові положення 3
b) Конституційні основи державного ладу України 4
c) Конституційні основи суспільного ладу України 6
d) Основи правової системи України 9
e) Конституційне закріплення економічних відносин в Україні 10
f) Основи національної безпеки та міжнародної діяльності 11
II. Особливості конституційного статусу Автономної Республіки Крим. 14
a) Автономної Республіки Крим – невід’ємна складова частина України 14
b) Основи конституційного статусу Автономної Республіки Крим 14
c) Органи Автономної Республіки Крим 15
d) Питання, які належать до відома Автономної Республіки Крим 16
e) Нормативно-правові акти Верховної Ради та Ради міністрів Автономної Республіки Крим 17
Використана література 19
I. Преамбула та загальні засади Конституції України
a) Поняття преамбули Конституції України, її принципові положення
Конституція починається з вступної частини, яка традиційно іменується преамбулою. Зміст преамбули бере свої прямі витоки у багатовіковій, складній і тяжкій боротьбі української нації.
Терміни Український народ (преамбула) і народ в широкому значенні у подальшому тексті Конституції юридично є тотожними.
У преамбулі зазначається те правове джерело, керуючись яким Верховна Рада України від імені Українського народу прийняла Конституцію. Ним є Акт проголошення незалежності України, прийнятий Верховною Радою України 24 серпня 1991 p., і схвалений 1 грудня 1991 p. всенародним голосуванням. Даний Акт за ступенем своєї легітимності не має рівних: саме з його прийняттям почалася Україна як незалежна держава, саме цей Акт за своїми політичними і правовими наслідками є доленосною віхoю в історії українського державотворення.
В преамбулі проголошено, що Конституція приймається Верховною Радою "від імені Українського народу", що його складають "громадяни України всіх національностей", що її основою є здійснення "українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення". зафіксовано завдання забезпечення в Україні прав і свобод, гідних умов життя людини, зміцнення громадянської злагоди, розвитку і зміцнення демократичної, соціальної, правової держави.В преамбулі Конституції України формулюються цілі, мета побудови держави, важливіші вихідні положення політико-правового характеру, зокрема:
· положення про державно-політичне розуміння поняття “український народ”, за яким його визначають як єдність громадян України різних національностей, тобто всі особи, які належать до громадянства України, разом становлять український народ;
· положення про те що дану Конституцію прийнято на основі здійснення українською нацією права на самовизначення;
· Положення про те, що дану Конституцію прийнято для забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя;
· Положення про те, що парламентарії, приймаючи Основний Закон України, усвідомлюють усю свою відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішніми і прийдешніми поколіннями українського народу;
· Положення про визначення Конституції Основним Законом України.
Слід зазначити, що, хоча преамбули не містять вказівок на конкретну форму поведінки, вони мають істотне значення для тлумачення всього тексту конституції. Саме таким шляхом і йде конституційна практика більшості демократичних держав.
11лллллллллллллл
b) Конституційні основи державного ладу України
Важливою складовою конституційного ладу є державний лад. Державний лад України являє собою організацію і діяльність держави. Оскільки держава сама є організацією, зокрема, політичною, то державний лад іноді визначається і може визначатись як будівництво держави (державне будівництво), або її устрій, діяльність.
За своєю суттю, змістом і формами державний лад є багатогранним явищем. Зокрема, державний лад України охоплює структурні (організаційні) і функціональні основи держави, зокрема, політичні, економічні, соціальні і культурні (духовні) основи. Політичні основи державного ладу України являють собою політичний механізм і відповідну політичну функцію (функції) держави; економічні основи – економічний механізм і відповідні функції держави тощо.
Конституція України визначає основні засади, принципи державного ладу України, що є керівними засадами організації та діяльності держави та її основних інститутів; органів державної влади, основних функцій держави, інших елементів (атрибутів) держави. Основними принципами державного ладу України є:
· принцип суверенності та незалежності держави; принцип демократизму;
· принцип соціальної і правової держави;
· принцип унітарності (єдності, соборності);
· принцип республіканської форми державного правління тощо.
Ці принципи відображено в основних рисах нашої держави, якими наділяє її чинна Конституція України
Так, згідно зі ст. 1 Конституції, Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною і правовою державою. Вона також проголошується унітарною державою (ст.2) із республіканською формою державного правління (ст.5). Крім того, Україна визначається, за Конституцією України, національною і світською державою
Принципи суверенності та незалежності нашої держави є спорідненими й передбачають внутрішній і зовнішній суверенітет, незалежність України в усіх основних сферах: політичній, економічній, соціальній, культурній (духовній) та інших. За своєю суттю суверенітет, незалежність держави означають верховенство, повноту, цілісність, невідчужуваність і самостійність державної влади в межах державного кордону та рівноправність і незалежність держави у відносинах з іншими державами.
Принцип демократизму. Демократизм держави і державного ладу в цілому виявляється насамперед у визнанні народу носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні, а також у поєднанні безпосереднього народовладдя зі здійсненням влади через органи державної влади й місцевого самоврядування, у визнанні й гарантуванні місцевого самоврядування, у демократичному порядку формування органів державної владий місцевого самоврядування, у системі, структурі, функціях і повноваженнях органів державної влади й місцевого самоврядування та у порядку їх діяльності.
Демократизм опосередковує насамперед і головним чином взаємовідносини держави та народу, держави й соціальних груп, держави й особи.
Принцип соціального характеру держави полягає перш за все у захисті державою інтересів кожної особи, всіх класів та інших соціальних груп і суспільства в цілому; у соціальній спрямованості діяльності держави, її економіки, внутрішньої та зовнішньої політики. За Конституцією Україна не лише проголошується соціальною державою, але й визначається її ставленням до життя й здоров’я, честі та гідності, недоторканності й безпеки людини як найвищої соціальної цінності.
Конституцією закріплюється та гарантується система соціальних та інших прав і свобод людини і громадянина, передбачається забезпечення соціальної спрямованості економіки, прийняття та втілення на практиці соціальних програм.
На жаль, на сьогодні соціальна сфера державного ладу України залишається найменш гарантованою і переживає період свого становлення
Принцип правового характеру нашої держави виявляється у передбаченому Конституцією верховенстві права, тобто його пріоритеті щодо держави та інших інститутів держави і суспільства, у здійсненні державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу й судову, у взаємній відповідальності держави та особи, неприпустимості порушення її прав і свобод тощо.
Важливим принципом державного ладу України є принцип республіканської форми державного правління. До 1 січня 2006р. Україна була президентсько-парламентською республікою, але із набуттям чинності змін до Конституції України наша держава отримала нову форму державного правління і стала парламентсько-президентською формою державного правління, що відповідає вимогам сьогодення щодо оптимізації форми державного правління.
Україна є національною за своїм походженням державою, оскільки її утворення відбувалось на основі здійснення українською нацією, усім українським народом права на самовизначення. Національний характер держави зумовлюється певною мірою й етнонаціональним складом нашого суспільства. Це знаходить своє відображення у державній мові (ст. 10), символіці (ст. 20), інших атрибутах держави, її політиці сприяння консолідації та розвиткові української нації, її історичній свідомості, традиціям та культурі, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України (ст. 11), у піклуванні про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави.
У цілому тип і форма нашої держави як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної, правової мають поки що перехідний характер, оскільки фактично такою вона стане лише з часом, визначившись більш повно у соціальному та інших відношеннях. Нині ж проголошення нашої держави як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної та правової є певною мірою програмою її розвитку, програмою українського державотворення.