7.

x(P(x)

Q)=

x P(x)

Q
8.

x(P(x)

Q)=

x P(x)

Q
9.

х

уР(х,у)=

у

хР(х,у).
10.

х

уР(х,у)=

у

хР(х,у).
Процедура доведення законів вимагає використання спеціальних прийомів. Проілюструємо це на прикладі доведення еквівалентності ¬(

xP(х))=

x

(x). Нехай для деякого предикатногосимволу Р та предметної області D ліва частина цієї еквівалентності істинна. Тоді не існує такого а

D для якого Р(а) істинне. Отже Р(а) фальшиве для довільного а, а

(а) - істинне, та істинна права частина еквівалентності. Якщо ліва частина еквівалентності фальшива, то існує таке а

D для якого Р(а) істинне, тобто й права частина фальшива. Аналогічно доводять ¬(

x P (х))=

x

(x).
Приклад 2.7. Розглянемо заперечення речення "Кожний студент університету вивчає математичний аналіз". Це речення записують з використанням квантора загальності як

хР(х) де Р(х) -речення "х вивчає математичний аналіз". Запереченням заданого речення є речення "Це не так, що кожний студент університету вивчає математичний аналіз", яке еквівалентне реченню "Існує такій студент університету, який не вивчає математичний аналіз". Останнє доводить заперечення початкової формули:

х

(х). Цей приклад ілюструє еквівалентність ¬(

хР(х))=

х

(х).
Приклад 2.8. Розглянемо речення "В університеті є студент, який вивчає математичний аналіз". Це речення можна записати із використанням квантора існування як

хР(х), де Р(х) речення "х вивчає математичний аналіз". Запереченням заданого речення є речення "Це не так, що є студент в університеті, який вивчає математичний аналіз", яке еквівалентне реченню "Кожний студент університету не вивчає математичний аналіз". Останнє отримують квантифікацією квантором загальності заперечення заданого речення:

хР(х). Цей приклад ілюструє еквівалентність ¬(

хР(х))=

х

(х).
Доведемо закон

x(Р(х)

Q(х))=

хР(х)

хQ(х). Нехай ліва частина істинна для деяких Р та Q, тобто для довільного а

Dістинне Р(а)

Q(а). Тому Р(а) та Q(а) одночасно істинні для довільного а, тобто

хР(х)

хQ(х) істинне. Якщо ж ліва частина фальшива, то для деякого а

D фальшиве Р або Q. Це означає, що фальшиве

хР(х) або

хQ(х), тобто фальшива й права частина. Аналогічно доводять еквівалентність.
У законах 9 та 10 змінні в предикатах зв'язані однаковими кванторами, що дозволяє переставляти їх без порушення еквівалентності. У випадку різних кванторів така еквівалентність виконується незавжди, тобто, загалом

х

уР(х,у)≠

у

хР(х,у). Наведемо приклад, який ілюструє це зауваження.
Приклад 2.9. Розглянемо двомісний предикат Р(х,у) зі змістом "х≥y" на різних предметних областях. Формула

х

уР(х,у) стверджує, що в предметній області існує єдиний максимальний елемент. Ця формула істинна на предметній області, яка є будь-якою скінченною множиною цілих чисел, але фальшива, наприклад, на такій множині {1/2, 2/3, 3/4,...,n/(n+1),...}. Формула

у

хР(х,у) істинна на довільній непорожній множині. Отже, цей приклад ілюструє той факт, що переставлення кванторів існування та загальності може змінити зміст формули та її істинність.
Якщо D={а1, a2, ..., аn} - скінченна предметна область змінноїх у предикаті Р(х), то можна скористатись логічними еквівалентностями

хР(х)=Р(а
1)

Р(а
2)

...

Р(а
n) та

хР(х)=Р(а
1)

Р(а
2)

...

Р(а
n). У такому разі заперечення квантифікованої формули дає той самий результат, що й застосування відповідного закону де Моргана. Це випливає з того, що
¬(

хP(х))=¬(P(а
1)

Р(а
2)

...

P(а
n))=

(а
1)

(а
2 
...

(а
n), а це, у свою чергу, еквівалентне

х

(х).