м. Комсомольськ
гімназія ім. В.О.Ніжніченка
ПРАКТИЧНА РОБОТА
на тему
„Раціональні дроби та їх властивості”
підготувала
Шепель Ілона
2004 р.
Дріб, числівник і знаменник якого є многочленами, називається раціональним (алгебраїчним).
Наприклад,
Область припустимих значень (ОПЗ) алгебраїчного дробу є множина всіх числових наборів, що відповідають набору многочленів P та Q, для кожного з яких значення многочлена Q не дорівнює нулю.
Наприклад,
(ОПЗ) алебраїчного дробу
Два раціональні дроби
Наприклад,
Справедлива тотожня рівність
|
Приведення раціональних дробів до спільного знаменника.
Скоротити дріб– це означає розділити числівникі знаменник дробу на спільниймножник.Можливість такого скорочення обумовлена основною властивістю дробу.
Спільним знаменником декілька раціональних дробів називається цілий раціональний вираз, який ділиться на знаменниккожного дробу.
Для того, щоб декілька раціональних дробів привести до спільного знаменника, потрібно:
Додавання і віднімання раціональних дробів.
Сума двох (любої скінченної кількості) раціональних дробівз однаковими знаменникамидорівнює дробу з тим же знаменникоміз числівником, що дорівнює сумі числівників дробів-доданків:
Аналогічно і в випадку віднімання дробів з однаковими знаменниками:
Для додавання і відніманняраціональних дробівз різними знаменникамипотрібно привести дроби до спільного знаменника, а потім виконати операції над дробами з однаковими знаменниками.
Спростити вираз: .
Розв”язок .
|
Множення і ділення раціональних дробів.
Добуток двох (любої скінченної кількості) раціональних дробів тотожньо дорівнює дробу, числівник якого дорівнює добутку числівників, а знаменник – добутку знаменників дробів-співмножників:
Часткавід ділення двох раціональних дробів тотожньо дорівнює дробу, числівник якого дорівнюєдобутку числівника першого дробу на знаменникдругого дробу, а знаменник - добутку знаменника першого дробу на числівникдругого дробу:
Виконати множення.
Розв”язок.
яка справедливапри будь-яких значеннях змінних, за яких P¹ 0, Q¹ 0.
Перетворення раціональних виразів
Перетворення будь-якого раціонального виразуможна звести до додавання, віднімання, множення та діленняраціональних дробів, а також до піднесення дробу до натурального степеня. Будь-який раціональний виразможнаперетворити на дріб, числівникі знаменникякого – цілі раціональні вирази; в цьому, як правило, є цільтотожніх перетвореньраціональних виразів.
Наприклад:
Спростити вираз
Розв”язок.
О. П. З.:
Література:
1. М.Я. Выгодский, „Справочник по элементарной математике”, Москва, 1949
2. В.В. Вавилов, И.И. Мельников, „Задачи по математике. Алгебра”, Москва, 1987