Складові та об’єкти логістики (стр. 2 из 3)

Основними положеннями комерційної логістики є:

1. Реалізація принципу системного підходу, тобто оптимізація матеріального потоку у межах як підприємства, так і його підрозділів. Однак максимальний ефект можливий тільки при оптимізації або сукупного матеріального потоку від первинного джерела сировини до кінцевого споживача, або окремих значних його ділянок. При цьому всі ланки матеріального ланцюга, тобто всі елементи макро- та мікрологістичних систем повинні працювати як єдиний злагоджений механізм.

2. Відмова від випуску універсального технологічного та підйомно-транспортного обладнання, використання обладнання, яке б відповідало конкретним умовам. Оптимізація потоків за рахунок використання обладнання, що відповідає конкретним умовам роботи, можлива лише у разі випуску і масового використання широкої номенклатури різних засобів виробництва. Тобто застосування логістичного підходу до управління матеріальними потоками можливе лише за високого рівня науково-технічного розвитку.

3. Гуманізація технологічних процесів, забезпечення сучасних умов праці. Одним з елементів логістичних систем є кадри, тобто персонал, який відповідально виконує свої функції. Логістичний підхід зміцнює суспільне значення діяльності у сфері управління матеріальними потоками, створює об'єктивні передумови для залучення в галузь кадрів з більш високим потенціалом праці. При цьому адекватно мають вдосконалюватись умови праці.

4. Облік логістичних витрат протягом усього логістичного ланцюга. Одним з основних завдань логістики є мінімізація витрат на доведення матеріального потоку від первинного джерела до кінцевого споживача. Вирішення цього завдання можливе лише за умов, коли система обліку витрат виробництва та обігу дає змогу виокремити витрати на логістику.

Отже, виникає важливий критерій відбору оптимального варіанта логістичної системи - мінімум сукупних витрат протягом усього логістичного ланцюга.

5. Розвиток послуг сервісу на сучасному рівні. Сьогодні можливості різко підвищити якість продукції об'єктивно обмежені. Тому збільшується кількість підприємств, які вдаються до логістичного сервісу як до засобу підвищення конкурентоспроможності. Коли на ринку є кілька постачальників однакового товару однієї якості, переваги матиме той з них, котрий в процесі постачання зможе забезпечити вищий рівень сервісу.

6. Спроможність логістичних систем до адаптації в умовах ринку. Поява великої кількості різноманітних товарів та послуг призводить до невизначеності попиту на них, зумовлює різкі коливання якісних і кількісних характеристик матеріальних потоків, що проходять через логістичні системи. В цих умовах спроможність логістичних систем адаптуватись до змін зовнішнього оточення є важливим чинником стійкого становища на ринку.

Кінцева мета діяльності в галузі логістики виражається «шістьома правилами логістики»:

1) вантаж (потрібний товар);

2) якість (необхідної якості);

3) кількість (в необхідній кількості);

4) час (доставка в належний час);

5) місце (в потрібне місце);

6) витрати (з мінімальними витратами).

Зрозуміло, що мета логістичної діяльності досягається тоді, коли ці 6 правил виконуються, тобто потрібний товар необхідної якості в належній кількості і в потрібний час доставлений у потрібне місце з мінімальними витратами.

Концепція комерційної логістики передбачає такі її напрями:

- формування господарських зв'язків визначення потреби в об'ємах і напрямах перевезень продукції;

- визначення послідовності проходження продукції через пункти складування; оперативне регулювання поставок та перевезень;

- формування і управління залишками товарів;

- розвиток складського господарства;

- надання комерційних і транспортно-експедиційних послуг.

Окремі елементи логістики (методи вирішення транспортна задачі, визначення оптимального розміру запасів) добре відомі економічній теорії і використовувалися на практиці. Однак логістика розглядає їх у взаємозв'язку та залежності, тобто логістику є не чим іншим, як застосуванням теорії систем в галузі формування оптимальних матеріальних потоків. На мал. 1 показано елементи концепції логістики. Стрілками позначено процеси експедитування, що включають транспортування, планування, документальне оформлення вантажів.

2. Графічне вирішення моделі управління запасами.

Запаси-це певна кiлькiсть матерiалу, чи ресурсу, яка використовується органiзацiєю для задоволення запитiв клiєнтiв.

Управлiння запасами - основоположна функцiя логiстики, довкола якої формується вся структура ланцюга постачання.

Побудова логістичних моделей починається з аналізу маркетингової інформації. Спеціалісти з логістики за даними про потреби клієнтів (бажаного часу та періодичності поставок, розмірів партій, виду пакування та ін.) розробляють оптимальний графік розподілу та доставки готової продукції, схему проміжного її зберігання. У маркетинг-логістиці має бути досягнуто оптимального співвідношення в задоволенні суперечливих вимог (відділу маркетингу, виробничих, транспортних, складських підрозділів). Наприклад, принципи маркетингу передбачають високу ритмічність, надійність та регулярність постачання мінімально необхідної клієнтам кількості товарів кожного виду. Оперативно-виробниче планування ґрунтується на принципі зниження витрат при збільшенні розмірів партій виробів, зменшенні кількості переналагоджень у технологічному процесі. Управління транспортом вимагає якомога більшого обсягу разових поставок вантажів, при цьому знижується ритм постачань, збільшуються розміри складських запасів і в постачальників, і в їхніх клієнтів. Мінімізація витрат на складування готової продукції пов'язана зі зменшенням запасів (водночас знижується ступінь надійності функціонування усієї мережі збуту підприємства, виникають великі втрати, погіршуються конкурентні позиції фірми). На мал. 19 показано різноспрямовані тенденції залежності витрат на виробництво та зберігання від збільшення розміру партії виробів.

Графік на мал. 1 показує можливості встановлення оптимального співвідношення інтересів виробничих підрозділів та служб із зберігання готової продукції і мінімалізації завдяки цьому витрат на рівні k. У більш складних моделях враховуються ще й інші вимоги, вирішуються зазначені вище суперечності. При цьому враховуються особливості вироблюваної продукції, тип підприємства, заплановані стратегія і тактика. На мал. 2 показано приблизні залежності витрат на розміщення товару (транспортування, зберігання), починаючи від поставок, тобто від терміновості при транзитній та складській формах зберігання. Згідно з графіком для забезпечення мінімального часу поставок доцільно здійснювати їх через мережу проміжних складів, де для цього є необхідні запаси. При складській формі поставок витрати знижуються до певного моменту у зв'язку зі збільшенням часу поставок, а потім практично не змінюються з подовженням їх циклу. Транзитній формі поставок притаманний більш тісний зв'язок витрат з можливим часом поставок. До визначеного моменту більш ефективною є складська, а при нетермінових чи ритмічних поставках - транзитна форма. На відміну від прийнятої у нас квартальної системи планування постачань за кордоном застосовують для масових видів продукції - добу. Максимальний термін виконання індивідуальних замовлень не перевищує 6 тижнів, урахуванням цих обмежень та залежностей окремих параметрів моделі маркетинг-логістики даного підприємства розробляє схему диспозиції готової продукції від моменту завершення виробництва до здачі продукції клієнту. У цій схемі в момент закінчення процесів транспортування мають бути визначені місце зберігання, площа, об'єм та умови, які відповідають вимогам матеріального об'єкта (температурний режим, вологість тощо). Визначають також моменти подання транспортних засобів, маршрути їх руху, необхідні засоби механізації вантажно-розвантажувальних робіт.

3. Задача № 1.2.

Заводи деякої автомобільної фірми розміщено у містах А, В, С та D. Основні центри розподілення продукції сконцентровано у містах 1, 2, 3 та 4. Обсяги виробництва заводів наведено у таблиці 1, так само як величини квартального попиту у центрах розподілення. Вартість перевезення автомобілів залізницею по кожному із маршрутів наведено у таблиці.

Побудуйте математичну модель, яка дозволить визначити кількість автомобілів, що перевозиться з кожного заводу у кожен розподільчий центр, та оптимальний план перевезень таким чином, щоб загальні транспортні витрати були мінімальними.

№ варіанту	54
Місто А	1200
Місто В	1100
Місто С	1400
Місто D	1000
Центр розподілення у місті 1	1100
Центр розподілення у місті 2	900
Центр розподілення у місті 3	1500
Центр розподілення у місті 4	1200

Варіант № 54	Критерій оптимальності – вартість перевезення автомобілів, $/шт
А – 1	50
А – 2	70
А – 3	90
А – 4	100
В – 1	80
В – 2	60
В – 3	40
В – 4	80
С – 1	50
С – 2	60
С – 3	80
С – 4	40
D – 1	80
D – 2	50
D – 3	55
D – 4	130

Розв’язання