Метод групувань – це виділення в досліджуваному явищі найважливіших типів, характерних груп та підгруп за істотними ознаками (наприклад, групування усіх вчинених злочинів за їх видами; розподіл осіб, які вчинили злочини, за віком, статтю, родом занять; розподіл усіх адміністративних справ за видами правопорушень тощо). Застосування цього методу дає можливість здійснити класифікацію та типологізацію правових явищ та процесів, що вивчаються. На цьому етапі ми завжди можемо одержати і отримаємо дані про абсолютну кількість різних правових явищ по істотним для них ознакам. Наприклад, в 2002 році було виявлено 37239 неповнолітніх осіб, засуджено з них 20016 осіб.
Табличний та графічний методи дають змогу одержати наочне і раціональне викладення статистичних даних, які одержані внаслідок або проведеного статистичного спостереження, або в результаті статистичного зведення, або після проведеного статичного аналізу даних.
Метод відносних величин – це спосіб відображення кількісного співвідношення між правовими та іншими соціальними явищами. Залежно від того, з якою метою застосовується цей метод, можна здійснити територіальні порівняння, охарактеризувати склад сукупності, зробити висновки про зміну явища протягом певного періоду.
Наприклад, за наведеними раніш даними, ми встановлюємо, що в 2002 році тяжкі злочини складали 37,4% від загальної кількості зареєстрованих злочинів (
Питома вага неповнолітніх в загальній кількості осіб, які вчинили злочини у 2002 році – 9,6% .Метод середніх величин полягає в обчисленні узагальнюючих показників, які характеризують типовий розмір ознаки в конкретних умовах простору і часу. Завдання цього методу – одним показником дати характеристику рівня розвитку ознаки у всіх одиниць однорідної статистичної сукупності. Наприклад, протягом року в регіоні виявлено 1157 організованих злочинних угрупувань, якими вчинено 9273 злочини, тобто в середньому кожним угрупуванням вчинено 8 злочинів.
Індексний метод дає змогу охарактеризувати зміну рівня сукупності явищ в часі чи в просторі або порівняти його з плановим завданням, нормою, стандартом.
Кореляційний метод – це встановлення і вимірювання щільності взаємозв`язку між різноманітними явищами суспільного життя.
Інші математичні методи залежно від галузей правової статистики використовуються у міру необхідності.
5. Галузі правової статистики і їх взаємозв`язок з іншими правовими науками
Правова статистика вивчає різні правові явища. Залежно від характеру, обсягу і органів, які одержують і подають статистичну інформацію, правову статистику можна поділити на такі галузі: 1) статистика конституційного судочинства; 2) кримінально-правова статистика; 3) цивільно-правова статистика; 4) адміністративно-правова статистика; 5) статистика дисциплінарних правопорушень; 6) статистика прокурорського нагляду; 7) господарсько-правова статистика; 8) митна статистика.
В деяких літературних джерелах можна зустріти і інший розподіл правової статистики на галузі. Вважаємо, що виділення наведених галузей є найбільш вдалим і відповідає дійсному рівню розвитку правової статистики на сучасному етапі, а також структурі правоохоронних і правозастосовних органів держави.
Статистика конституційного судочинства характеризує своїми показниками діяльність Конституційного Суду в Україні: скільки було виявлено порушень конституційного законодавства, скільки справ було розглянуто Конституційним Судом і які рішення були прийняті.
Кримінально-правова статистика характеризує увесь комплекс заходів по боротьбі зі злочинністю; дає кількісно-якісну характеристику всіх вчинених злочинів; осіб, які вчинили злочини; а також покарань. Своїми показниками вона характеризує і відтворює усі стадії кримінального процесу, дає характеристику рівня, структури і динаміки злочинності. Кримінально-правова статистика є основною інформаційною базою кримінології. Слід звернути увагу на те, що кримінально-правова статистика характеризує не усі вчинені злочини, а лише ті, які були виявлені, зареєстровані і по яких провадилися ті чи інші слідчі дії або застосовувалися заходи адміністративного чи громадського впливу.
Кримінально-правова статистика залежно від стадій кримінального процесу складається із таких розділів, органічно пов`язаних між собою: а) статистика органів дізнання та досудового слідства; б) статистика кримінального судочинства; в) статистика виконання вироків.
Статистика органів дізнання та досудового слідства характеризує різні сторони діяльності державних органів, які займаються розслідуванням злочинів і виявленням осіб, що їх вчинили. До них відносяться органи дізнання, які функціонують відповідно до статі 101 Кримінально-процесуального кодексу України; органи досудового слідства, які функціонують відповідно до статі 102 Кримінально-процесуального кодексу України. До цього розділу кримінально-правової статистики входять показники про кількість зареєстрованих злочинів, кількість виявлених осіб, які вчинили злочини, а також облік заходів по розслідуванню злочинів, строки розслідування, кількість розкритих злочинів, характеристика застосування запобіжних заходів тощо.
Статистика кримінального судочинства досліджує роботу органів суду по розгляду кримінальних справ. Завдяки цьому розділу можна охарактеризувати кількість кримінальних справ, які надійшли до суду; кількість підсудних; кількість засуджених осіб; кількість виправданих осіб; кількість поданих апеляцій, кількість справ, які були розглянуті в касаційній інстанції, і наслідки цього розгляду; строки розгляду справ; а також процесуальні дії суду.
Статистика виконання вироків дає уявлення про діяльність органів, які виконують визначені судовими вироками покарання. Цей розділ характеризує облік усіх засуджених з розподілом за видами покарань; облік діяльності органів суду і виправно-трудових закладів по умовно-достроковому звільненню від покарань і заміні покарання більш м`яким, а також рішення про переведення з одного виправно-трудового закладу до іншого тощо.
Таким чином, показники кримінально-правової статистики, з одного боку, характеризують рівень, структуру і динаміку злочинності та судимості, а з іншого – діяльність органів дізнання, органів досудового слідства, органів суду, органів виконання вироків по здійсненню кримінальної правозастосовної практики.
Цивільно-правова статистика характеризує облік усіх цивільних справ, які знаходилися на розгляді в судових органах, облік наслідків судової діяльності по розгляду цивільних справ, а також облік цивільних правовідносин, що засвідчуються в адміністративному, нотаріальному або безперечному судовому впровадженню (наприклад, засвідчення нотаріусом заповіту, засвідчення судом стажу роботи і т. п.).
Відповідно до вимог цивільного процесу і характеру установ, які його здійснюють цивільно-правова статистика розділяється на такі два підрозділи: а) статистика цивільного судочинства; б) статистика виконання судових рішень.
Статистика цивільного судочинства відображує роботу органів суду по розгляду цивільних справ, які надійшли до них; облік основних процесуальних дій; строки розгляду цивільних справ; кількість винесених судових рішень; облік кількості справ, які були розглянуті апеляційними судами і судами касаційної інстанції, і які рішення по ним були прийняті; облік діяльності нотаріальних органів і тощо.
Статистика виконання судових рішень відображує діяльність державних виконавців по виконанню рішень суду з цивільних справ.
Адміністративно-правова статистика характеризує кількість виявлених і зареєстрованих правопорушень; кількість осіб, які вчинили ці правопорушення; види адміністративних стягнень, які були накладені на осіб; а також показники діяльності різних державних органів, які мають право накладати адміністративні стягнення.
Статистика прокурорського нагляду характеризує діяльність органів прокуратури по нагляду за додержанням законності в різних сферах життя держави.
Статистика дисциплінарних правопорушень відображає трудову дисципліну на державних підприємствах. Ці данні повинні подаватися керівниками підприємств, вони обов`язково вносяться до статистичної звітності різних міністерств і відомств.
Господарсько-правова статистика характеризує діяльність господарських судів по розгляду господарських спорів між юридичними особами.
Митна статистика своїми показниками характеризує інформацію про переміщення товарів через митний кордон України шляхом збирання, формування, опрацювання, узагальнення, всебічного аналізу та зберігання статистичної інформації з питань митної справи та зовнішньої торгівлі товарами. Вона складається з митної статистики зовнішньої торгівлі і спеціальної митної статистики. Митна статистика зовнішньої торгівлі являє собою узагальнену та відповідним чином систематизовану інформацію про переміщення товарів через митний кордон. Спеціальна митна статистика складається з таких частин: статистики декларування; статистику справляння податків і зборів; статистика з питань боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил; статистика пасажиропотоків; статистика міжнародних перевезень та інші види, які містять відомості з кадрових питань, з питань боротьби з правопорушеннями в митних органах, з адміністративно-господарських питань та інші відомості.