КУРСОВА РОБОТА
На тему:
«ДОКУМЕНТИ ПЕРВИННОГО ОБЛІКУ ТА СТАТИСТИЧНА ЗВІТНІСТЬ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ»
Харків 2011
Вступ
Статистичний формуляр – це особливий документ, в якому реєструються відповіді на запитання програми статистичного спостереження. Вони можуть мати форму статистичного звіту, переписного, або опитного, листа, анкети, картки чи бланка.
Розрізняють дві системи формулярів – карткову (індивідуальну) і спискову. При картковій системі кожна картка-формуляр призначається для реєстрації однієї одиниці сукупності та її ознак. При списковій системі в одному формулярі реєструються відомості про декілька одиниць сукупності.
Кожний із цих видів формулярів має свої недоліки і переваги. За картковою системою спостереження можна одержати дані за значно більшою кількістю ознак, ніж при списковій. При розробці підсумків спостереження, яке було проведено за картковою системою, можна безпосередньо підрахувати картки за групувальними ознаками. Недолік карткової системи – значні витрати часу на заповнення кожної картки і значні матеріальні затрати на їх виготовлення і обробку.
Спискова форма статистичного формуляра є більш економічною, ніж карткова, і зручнішою для перевірки і машинної обробки. Недоліки спискової системи полягають в тому, що про окрему одиницю сукупності ми одержуємо значно менше інформації, ніж при картковій системі.
Внаслідок цього в правоохоронних органах карткова система використовується ширше, а спискова система – переважно для реєстрації фактів, подій, заяв у різних журналах реєстрації, які найчастіше застосовуються з метою контролю повноти відображення тих чи інших фактів різними документами карткової системи.
1. Поняття про статистичні формуляри
Обов`язковим атрибутом кожного формуляра є його адресна частина, до якої заносяться відомості про джерело інформації, місце і час збирання даних. У формах статистичної звітності визначають також адресу і термін її подання. Адресна частина використовується переважно у контрольних цілях, а іноді і для одержання додаткових відомостей.
Забезпечити правильні відповіді на поставлені в статистичному формулярі питання допомагає інструкція. («Інструкція про порядок заповнення та подання документів первинного обліку злочинів, осіб, які їх вчинили, руху кримінальних справ» і «Інструкція про єдиний облік злочинів» від 26 березня 2002 року, які введені в дію з 1 квітня 2002 року спільним наказом Генеральної прокуратури, Служби безпеки, Міністерства внутрішніх справ, Державної податкової адміністрації, Міністерства юстиції України №20/84/293/126/18/5). Відповідно до них були введені в дію нові документи первинного обліку карткової форми в правоохоронних органах. Зараз в правоохоронних органах України проводиться первинний облік і реєстрація усіх вчинених злочинів за цими документами. Їх значення полягає в тому, що якісно побудований облік дає змогу одержати достовірні показники, які характеризують стан, структуру і динаміку злочинності в країні в цілому і окремих її територіальних одиницях за різні проміжки часу.
Первинний облік і реєстрація злочинів відрізняються тим, що первинний облік проводиться шляхом заповнення органами дізнання і досудового слідства відповідних карток первинного обліку згідно з «Інструкцією про порядок заповнення та подання документів первинного обліку злочинів, осіб, які їх вчинили, руху кримінальних справ», а реєстрація – внесення відомостей у реєстраційні журнали.
Основні правила заповнення та подання документів первинного обліку для забезпечення достовірності статистичної звітності в судових органах, регламентуються «Інструкцією щодо заповнення статистичної картки на підсудного (обвинуваченого)» від 24 вересня 2001 р.; «Інструкцією щодо заповнення форм статистичної звітності про роботу судів загальної юрисдикції (крім господарських судів)» від 27 травня 2002 р.; «Інструкцією про порядок складання статистичної звітності щодо роботи державної виконавчої служби (форма 4)» від 20.03.2001.
В кожній із зазначених інструкцій наводяться роз`яснення стосовно вірного заповнення тих чи інших документів, що дає змогу уникнути помилок і доброякісно провести статистичне спостереження.
2. Види документів первинного обліку для реєстрації та обліку злочинів в органах внутрішніх справ, прокуратури, податкової міліції та Служби безпеки України
Первинний облік і реєстрація злочинів в органах внутрішніх справ, прокуратури, податкової міліції та Служби безпеки Україниздійснюється за такими документами карткової системи:
форма №1 (статистична картка на виявлений злочин);
форма №1.1 (статистична картка про наслідки розслідування злочину);
форма №1.2 (статистична картка про результати відшкодування матеріальних збитків та вилучення предметів злочинної діяльності);
форма №2 (статистична картка на особу, яка вчинила злочин);
форма №3 (статистична картка про рух кримінальної справи);
форма №4 (статистична картка на злочин, за вчинення якого особі пред`явлено обвинувачення);
форма №6 (довідка про наслідки судового розгляду кримінальної справи).
Документом спискової форми, який заповнюється в районних, міських і лінійних відділах внутрішніх справ є Єдиний журнал обліку злочинів, кримінальних справ і осіб, які вчинили злочин. Для Служби безпеки України форма цього журналу розробляється самостійно.
Первинні облікові документи повинні відповідати єдиним вимогам і містити такі реквізити, які необхідні для автоматизованої обробки на всіх рівнях їх аналізу і оцінки. Забороняється вносити в статистичні картки будь-які зміни і доповнення. Документи первинного обліку злочинності можуть змінюватися і доповнюватися, оскільки вони єдині для всіх органів прокуратури та правоохоронних органів, тільки за узгодженням з Генеральною прокуратурою України.
Реєстрація злочинів, осіб, які їх вчинили, кримінальних справ, що розслідуються прокурорами, слідчими прокуратури, слідчими і працівниками органів дізнання МВС, податкової міліції, їх облік, обробка, ведення статистичної звітності здійснюється органами внутрішніх справ. Злочини, у справах яких проводиться розслідування органами Служби безпеки України, обліковуються в цих органах. Військові та інші злочини у Збройних Силах та в інших військових формуваннях, дислокованих в Україні, вчинені військовослужбовцями, військовозобов’язаними під час проходження зборів, та службовцями Збройних Сил і інших військових формувань у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків або скоєні в розташуванні військових частин, установ, навчальних закладів, підприємств чи організацій обліковуються військовими прокуратурами відповідно до цих же правил.
Журнал обліку злочинів у тому регіоні, де це необхідно, може складатися із двох розділів (двох томів): у першому реєструються виявлені злочини, особи, що їх вчинили, і справи органів внутрішніх справ та податкової міліції, у другому – органів прокуратури.
У межах Автономної Республіки Крим, областей, території, яка обслуговується органами внутрішніх справ на транспорті, встановлюється єдина для органів внутрішніх справ і прокуратури нумерація справ.
Обліково-реєстраційні підрозділи органів внутрішніх справ для реєстрації кримінальних справ щорічно виділяють для міськрайлінорганів внутрішніх справ, підрозділів податкової міліції, органів прокуратури і оперативних відділів установ виконання покарань, які ведуть розслідування за кримінальними справами, необхідну кількість реєстраційних номерів.
У районі (місті) кількість виділених номерів з урахуванням обсягу роботи розподіляється між органами внутрішніх справ, податкової міліції і органами прокуратури, про що повідомляється в обліково-реєстраційні підрозділи.
Слідчий і працівник дізнання органів внутрішніх справ, податкової міліції одночасно з заповненням картки за формою 1 на виявлений злочин одержує в міськрайліноргані внутрішніх справ порядковий номер справи.
Слідчий прокуратури одержує порядковий номер справи, порушеної і прийнятої ним до провадження, у прокуратурі.
У обліково-реєстраційних підрозділах органів внутрішніх справ на підставі статистичних карток ведуться контрольні журнали обліку злочинів, кримінальних справ і осіб, які їх вчинили, по кожному району, місту, лінійному органу окремо, а також спеціальні журнали обліку злочинів, при реєстрації яких у органах внутрішніх справ були допущені порушення законності та обліково-реєстраційної дисципліни. Це здійснюється для контролю за своєчасним надходженням первинної облікової інформації, підбору окремих відомостей про злочини і наслідки їх розслідування та для інших довідкових завдань.
На кожний злочин, особу, яка його вчинила, кримінальну справу, які підлягають обліку, прокурор, слідчий прокуратури або правоохоронного органу, а також працівник органу дізнання, які винесли постанову про порушення кримінальної справи чи інший процесуальний документ про прийняте рішення по суті, складають документи первинного обліку за формами 1, 1.1, 1.2, 2, 3, 4 та особисто їх підписують. У випадках, коли справа порушена судом з направленням її для провадження досудового слідства або дізнання, а також, коли справа надійшла з СБУ, підрозділів податкової міліції, військової прокуратури або навпаки для подальшого розслідування, картку на виявлений злочин форми 1 заповнює і подає слідчий або працівник органу дізнання, який прийняв справу до свого провадження.
Статистичні картки заповнюються негайно після прийняття рішення по вчиненому злочину та особи, яка його вчинила, відповідно до чинного законодавства. Заповнені і підписані слідчим (працівником дізнання) картки підписуються також прокурором або його заступником і тільки після цього можуть передаватися в прокуратурі працівнику правоохоронного органу, на якого покладена обліково-реєстраційна та статистична робота. Слідчі після заповнення карток разом з кримінальною справою подають їх прокурору. Працівник дізнання після заповнення і підпису карток подає їх начальнику органу внутрішніх справ для заповнення ним свого розділу, перевірки достовірності та повноти відображення в них відповідних відомостей і підписання, а потім разом з кримінальною справою подає їх прокурору. Документи первинного обліку, складені слідчим, перевірки і підписання начальником органу внутрішніх справ не потребують. Він заповнює і підписує тільки свій розділ цих облікових документів.