Адміністративно-правова статистикатакож використовує свої класифікатори. Адміністративні правопорушеннякласифікуються відповідно до глав Особливої частини КпАП (глави 5–15); аналогічно класифікуються і особи, які їх вчинили. У статті 24 КпАП передбачені такі види адміністративних стягнень: попередження; штраф;оплатне вилучення предмета,який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення; позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортнимизасобами, права полювання); виправні роботи; адміністративний арешт.
Аналогічні класифікації застосовуються й іншими галузями правової статистики з метою поглибленого вивченнясвого об`єкту відповідно до галузей права, які охоплюють досліджуване явище.
5. Статистичні ряди розподілу
Наслідки зведення і групування статистичних даних можна представити у вигляді статистичних рядів розподілу.
Статистичнийряд розподілу– це упорядковане розміщення одиниць досліджуваної сукупності на групи за групувальною ознакою. Вони характеризують склад (структуру) досліджуваногоявища, даютьзмогувстановити однорідність сукупності, а також закономірності її розвитку.
Ряди розподілу можуть бути атрибутивними і варіаційними.
Атрибутивні ряди розподілу – це такі, які побудовані за якісноюознакою; варіаційні – за кількісною ознакою. Кожний ряд розподілу складається із двох елементів: перший – це перелік груп, другий – їх чисельність у ряду розподілу. Прикладом атрибутивного ряду розподілу може бути розподіл населення або осіб, які вчинили злочин, за статтю (чоловіки та жінки), за місцем проживання (міське та сільське), за рівнем освіти, характером заняття; розподіл усіх злочинів за статтями КК; розподіл цивільних справ за категоріями; розподіл позивачів та відповідачів тощо.
При побудові атрибутивних рядів розподілу утворюють стільки груп, скільки різновидів атрибутивної ознаки має досліджувана сукупність. Ряд розподілу прийнято зображувати у вигляді таблиць. Для наочності наведемо атрибутивний ряд розподілу (табл. 1).
Таблиця 1. Розподіл засуджених за основними видами покарань, які були призначені судами України
| Вид покарання | 2008 р. | 2009 р. | ||
| кількість | % | кількість | % | |
| Позбавлення волі | 70308 | 34,9 | 61013 | 31,4 |
| Конфіскація майна | 33907 | 16,8 | 4607 | 2,4 |
| Виправні роботи | 10346 | 5,1 | 4390 | 2,3 |
| Штраф | 6254 | 3,1 | 10510 | 5,4 |
| Позбавлення права обіймати певні посади | 3686 | 1,8 | 2586 | 1,3 |
| Арешт | 374 | 0,2 | 1674 | 0,9 |
| Громадські роботи | 138 | 0,1 | 1794 | 0,9 |
| тримання в дисциплінарному батальйоні | 17 | 0,0 | 137 | 0,1 |
| Інші види покарання | 76597 | 38,0 | 107105 | 55,3 |
| Всього засуджено | 201627 | 100,0 | 194212 | 100,0 |
Атрибутивні ряди розподілу характеризують склад сукупності за істотними ознаками. Якщо їх побудувати за декілька періодів, то можна прослідити зміну структури явища у часі. (див. табл. 1).
У варіаційному ряді, де розподіл здійснюється за кількісною ознакою, окремі значення варіюючої ознаки називаються варіантами, а кількість одиниць спостереження кожної групи – частотами. Частоти показують, скільки разів повторюються окремі значення варіантів. Залежно від групувальної ознаки варіаційні ряди можуть бути перервними (дискретними) і безперервними (інтервальними).
Варіююча ознака може бути виражена числами по-різному. Якщо вона приймає лише значення цілого числа (наприклад, кількість засуджених по кримінальній справі, кількість дітей в сім`ї, кількість попередніх судимостей), то такий ряд розподілу має назву дискретного або перервного. (табл. 2).
Таблиця 2. Склад розглянутих справ за кількістю засуджених
| Кількість засуджених по справі, чол. | Кількість розглянутих кримінальних справ | У% до всього | Кумулятивна (нагромаджена) кількість розглянутих справ |
| 1 | 20 | 33,3 | 20 |
| 2 | 14 | 23,3 | 34 (20 + 14) |
| 3 | 12 | 20,0 | 46 (34 + 12) |
| 4 | 10 | 16,7 | 56 (46 + 10) |
| 5 | 4 | 6,7 | 60 (56 + 4) |
| Всього | 60 | 100,0 |
У першій колонці таблиці 2 наведені варіанти перервного (дискретного) варіаційного ряду, у другій колонці – частоти варіаційного ряду, в третій – частості. Ясно, що не може бути 1,5 або 2,5 засуджених по конкретній кримінальній справі.
Якщо варіююча ознака може змінюватися безперервно, може приймати значення у десятих та сотих частках цілого, то такий ряд розподілу має назву безперервного.Це, наприклад, вік особи, її зріст, величина заробітної плати, розмір житлової площі, яка приходиться на одного мешканця, тощо. В цьому випадку частоти відносяться не до окремого значення ознаки, як у дискретних рядах, а до всього інтервалу.
Прикладом безперервного ряду розподілу може бути вік осіб, які вчинили злочини, так як варіанти можуть приймати різні значення (роки, місяці, дні та години). Для вивчення і побудови безперервного варіаційного ряду встановлюють інтервали (від … до…). Тому безперервні варіаційні ряди розподілу називають інтервальними. Наведемо приклад безперервного варіаційного ряду розподілу (табл. 3).
Таблиця 3. Розподіл осіб, які вчинили злочини, за віком
| Вік, роки | Кількість, % |
| 14 – 18 | 12,0 |
| 18 – 25 | 25,5 |
| 25 – 30 | 21,5 |
| 30 – 50 | 34,0 |
| 50 і старше | 7,0 |
| Всього | 100,0 |
Варіаційні і атрибутивні ряди розподілу у статистичних дослідженнях мають самостійне значення при обчисленні узагальнюючих показників (відносних та середніх величин), а також при використанні графічного зображення (побудови полігона, гістограми та кумуляти) з метою наочного уявлення характеру розподілу сукупності.
6. Статистичні таблиці
Наслідки зведення та групування даних статистичного спостереження, як правило, відображають у вигляді статистичних таблиць. В таблицях ці дані сприймаються найбільш компактно, виразно і рельєфно. Вміло складена таблиця дозволяє значно логічніше проаналізувати статистичні дані. Сучасну правову статистику неможливо представити без табличного відображення даних спостереження, а також результатів зведення та групування їх.
Статистична таблиця – це форма найбільш раціонального викладення числових характеристик досліджуваних суспільних явищ і процесів. Статистична таблиця від інших оперативних табличних форм відрізняється тим, що вона ґрунтується не на гіпотезах, а на результатах підрахунку і зведення емпіричних даних; первинної інформації.