За своєю структурою статистична таблиця складається із ряду горизонтальних рядків і вертикальних граф (колонок, стовпчиків). Рядок таблиці – це числові дані, які розташовані по горизонталі, а графи – по вертикалі. Перетинання граф і рядків утворює клітини таблиці, в яких зосереджена цифрова інформація. Сукупність горизонтальних рядків і вертикальних граф без наведених числових даних утворює тільки макет статистичної таблиці. Сутність же статистичної таблиці визначається сукупністю суджень, які характеризуються числовими показниками в таблиці. Наведемо макет статистичної таблиці.
Статистична таблиця складається із двох елементів: підмета та присудку.
Статистичний підмет – це такі об`єкти (або якась їх частина, група), які описуються, характеризуються в таблиці різними числовими показниками. Як правило, підмет наводиться у лівій частині таблиці і надає найменування рядкам.
Статистичний присудок дає інформацію про сукупність, яка досліджується в статистичній таблиці. Присудок формує верхні заголовки таблиці і зміст граф.
Статистичні таблиці залежно від структури побудови підмета поділяються на три види: прості, групові та комбінаційні.
Простими називаються такі статистичні таблиці, в підметі яких немає групування. До простих таблиць належать таблиці, в підметі яких міститься перелік об`єктів, хронологічних дат, періодів, адміністративних та територіальних одиниць без якого-небудь групування. Наприклад, перелік територій, періодів часу (роки, квартали, місяці) тощо.
Прості таблиці – це лише підсумкові. Вони не дають можливості виявити ні типи досліджуваного явища, ні його структури, ні проаналізувати зв`язки і взаємозалежності між окремими ознаками. Як правило, вони носять описовий характер.
Прості таблиці можна поділити на перелікові, хронологічні та територіальні. Хоча цей поділ можна вважати і умовним, тому що інколи ці види можуть поєднуватися.
Прості перелікові таблиці у підметі мають перелік однорідних ознак, які складають один об`єкт вивчення.
Наведемо приклад простої хронологічної таблиці (табл. 4). Таблиця 4 є простою хронологічною таблицею, тому що в її підметі наведені відрізки часу (роки), а в присудку – один показник (кількість зареєстрованих злочинів). Якщо б в присудку було наведено і більше показників, вона б також залишилася простою статистичною таблицею.
Таблиця 4. Динаміка злочинності в Україні
| Роки | Кількість зареєстрованих злочинів | ||
| Усього | У відсотках порівняно до | ||
| 1986 року | попереднього року | ||
| 1986 | 196902 | 100,0 | – |
| 1987 | 209135 | 106,2 | 106,2 |
| 1989 | 212990 | 108,2 | 101,8 |
| 1990 | 236580 | 120,2 | 111,1 |
| 1991 | 229712 | 116,7 | 97,1 |
| 1992 | 249712 | 126,7 | 108,6 |
| 1993 | 248663 | 120,3 | 99,6 |
| 1994 | 237821 | 120,8 | 95,6 |
| 1995 | 242974 | 123,4 | 102,2 |
| 1996 | 322340 | 163,7 | 132,7 |
| 1997 | 369809 | 187,8 | 114,7 |
| 1998 | 405516 | 205,9 | 109,7 |
| 1999 | 480478 | 244,0 | 118,5 |
| 2000 | 539299 | 273,9 | 112,2 |
| 2001 | 571632 | 290,3 | 105.9 |
| 2002 | 641860 | 325,9 | 112.2 |
| 2003 | 617262 | 313,5 | 96,1 |
| 2004 | 589208 | 299,2 | 95,5 |
| 2005 | 575982 | 292,5 | 97,8 |
| 2006 | 558716 | 283,8 | 97,0 |
| 2007 | 567800 | 288,3 | 101,6 |
| 2008 | 514600 | 261,3 | 90,6 |
| 2009 | 450661 | 228,9 | 87,6 |
Простими територіальними таблицями називають таблиці, в підметі яких дається перелік територій (країн, республік, областей, штатів), кожна з котрих характеризується певними показниками. Таблиця 5 є простою територіальною, в підметі якою дається перелік території України (областей), кожна з яких характеризується коефіцієнтом злочинності в Україні в різні роки.
Таблиця 5. Коефіцієнт злочинності в Україні (кількість зареєстрованих злочинів на 10 тис. населення)
| Області | 1986 р. | 2000 р. | 2009 р. |
| Автономна Республіка Крим | 102,6 | 139,1 | 107,1 |
| Вінницька | 46,7 | 74,5 | 70,2 |
| Волинська | 44,7 | 69,8 | 63,0 |
| Дніпропетровська | 118,2 | 172,8 | 137,6 |
| Донецька | 84,0 | 106,8 | 93,4 |
| Житомирська | 53,5 | 107,3 | 74,0 |
| Закарпатська | 29,1 | 50,2 | 49,7 |
| Запорізька | 92,6 | 158,4 | 122,9 |
| Івано-Франківська | 34,3 | 58,3 | 52,4 |
| Київська | 56,4 | 83,3 | 69,7 |
| Кіровоградська | 74,8 | 105,7 | 82,1 |
| Луганська | 100,7 | 144,1 | 117,4 |
| Львівська | 57,4 | 79,2 | 66,8 |
| Миколаївська | 91,8 | 135,1 | 97,2 |
| Одеська | 94,1 | 103,5 | 89,3 |
| Полтавська | 69,3 | 101,1 | 87,5 |
| Рівненська | 38,5 | 60,7 | 56,9 |
| Сумська | 52,1 | 105,1 | 89,2 |
| Тернопільська | 34,4 | 52,9 | 45,8 |
| Харківська | 97,0 | 141,5 | 121,6 |
| Херсонська | 85,6 | 114,3 | 90,1 |
| Хмельницька | 36,2 | 68,3 | 58,7 |
| Черкаська | 55,2 | 96,1 | 75,3 |
| Чернівецька | 35,6 | 49,1 | 49,3 |
| Чернігівська | 58,4 | 93,8 | 82,1 |
Груповими називаються статистичні таблиці, підмет яких утворено в результаті групування одиниць об`єкту за однією ознакою. Прикладом найпростіших групових таблиць є ряди розподілу (табл. 1–3). В цих таблицях присудок – це кількість одиниць, що входять до кожної групи.
Групові таблиці дають змогу встановити взаємозв`язок між факторною і результативною ознаками. Присудок групових таблиць також може бути складним, який буде характеризувати підмет з різних боків.
Більш складним видом групових таблиць є такі, в яких присудок поряд з числом одиниць, що входять до кожної групи, містить низку інших показників, які характеризують групи підмета. Але і в цьому випадку таблиця буде груповою, тому що розробка присудка таблиці не змінює виду таблиці.
Значно більше можливостей для встановлення взаємозв`язків між явищами дає застосування комбінаційних таблиць.
Комбінаційними називаються статистичні таблиці, в підметі яких групи одиниць за однією ознакою поділяються на підгрупи за однією чи кількома іншими ознаками, які взяті в комбінації. Комбінаційні таблиці мають важливі аналітичні властивості, тому що вони детальніше характеризують досліджувані явища. Аналіз правових явищ стає більш поглибленим, коли застосовуються комбінаційні таблиці, які дають змогу одержати більш вірне і правильне уявлення щодо досліджуваної сукупності, а також прослідкувати взаємозв`язок між ознаками-факторами. Можна побудувати комбінаційні таблиці розподілу населення або осіб, що вчинили злочини, одночасно за статтю і віком, за заняттям і рівнем освіти і т. ін.
За даними, які наведені у статистичних звітах органів внутрішніх справ, наведемо такі дані про виявлених осіб, які вчинили злочини в Україні протягом 2009 року (див. табл. 6).
зведення статистичний групування факторний
Таблиця 6. Відомості про виявлених осіб, які вчинили злочини
| Виявленоосіб, яківчинилизлочини | за віком на час вчинення злочину (в роках) | ||||||||||
| 14–15 | 16–17 | 18–24 | 25–28 | 29–39 | 40–49 | 50–59 | 60 ібільше | ||||
| Всього осіб | 270307 | 8899 | 17712 | 74687 | 39615 | 69312 | 38513 | 15264 | 6305 | ||
| з них вчинили злочини | тяжкі та особливо тяжкі | 134939 | 6746 | 11874 | 40728 | 19093 | 30825 | 16358 | 6378 | 2937 | |
| неповнолітні | 26611 | ||||||||||
| жінки | 33725 | 678 | 1039 | 5717 | 4208 | 9601 | 6939 | 3482 | 2061 | ||
| особи, з яких судимість не знята та не погашена | 20254 | 176 | 620 | 5652 | 3990 | 6741 | 2461 | 522 | 92 | ||
| загальнокримінальної спрямованості | 247583 | 8856 | 17592 | 72598 | 37530 | 63502 | 31622 | 10989 | 4894 | ||
| у т. числі | тяжкі та особливо тяжкі | 124874 | 6724 | 11788 | 39674 | 18158 | 28339 | 13347 | 4463 | 2381 | |
| економічної спрямованості | 22724 | 43 | 120 | 2089 | 2085 | 5810 | 6891 | 4275 | 1411 | ||
| у т. числі | тяжкі та особливо тяжкі | 10065 | 22 | 86 | 1054 | 935 | 2486 | 3011 | 1915 | 556 | |
За наведеними даними можна встановити основні кримінально-правові, кримінологічні та соціально-демографічні характеристики усіх осіб, які вчинили злочини упродовж 2009 року в Україні.
Для того, щоб статистичні таблиці були зрозумілими при їх побудові необхідно додержуватися таких основних правил:
1. Таблиця по можливості має бути невеликою за розміром, щоб її можна було легше аналізувати. Тому іноді замість однієї громіздкої таблиці доцільно побудувати дві – три невеликі таблиці.