=[

-

]+

[k

+

-k-

]

0.
Щоб одержати друге лінійне незалежне рішення розглянутого рівняння, припустимо, що

, і виконаємо підстановку

.
Рівняння (5.1) перетвориться тоді в рівняння того ж виду
z

+(

-z)

-

=0
с новими значеннями параметрів

=1+

,

=2-

. Звідси треба, що при

2,3,…функція також є рішенням рівняння (5.1).
Якщо

0,

1,

2,…обоє рішення (

) мають сенс і лінійно незалежні між собою, тому загальний інтеграл рівняння (5.1) може бути представлений у вигляді
u= F(

,

,z)+B

F(1+

-

,2-

,z) (при

=1 u=

) (5.2)

0,

1,

2,…

Щоб одержати вираження загального інтеграла у формі, придатної для будь-яких значень (крім

=0,-1,-2,…), краще увести вироджену гіпергеометричну функцію другого роду
G

,

,z)=

F(

,

,z)+

F(1+

-

,2-

,z)(5.3)

0,

1,

2,…

Формула (5.3) визначає функцію G

,

,z) для будь-яких

, відмінних від цілого числа. Покажемо, що при

n+1 (n=0,1,2,…)права частина (5.3) прагнути до певної межі. Для доказу замінимо гіпергеометричні функції відповідними рядами й скористаємося співвідношенням теорії Г-Функції. Тоді одержимо (5.4)
G

,

,z)=

[

-

]=
=

(

)
Ми маємо

=

=

n=0,1,2,…

=

=

=
=

,
тому вираження в правій частині (5.4) при

n+1 приймає невизначений вид і прагне до межі, значення якого може бути знайдене за правилом Лопиталя. Відповідно до цього результату покладемо
G(

,

,z)=

G

,

,z)= (-1)
n+1[

] (5.5)