Смекни!
smekni.com

Дослідження двовимірної квадратичної стаціонарної системи із двома приватними інтегралами у вигляді кривих другого порядку (стр. 4 из 6)

Нехай ми маємо систему (1.1), коефіцієнти якої визначаються формулами (1.41) - (1.42). Тоді система (1.1) буде мати вигляд:

(2.8)

Інтегральні криві в цьому випадку мають вигляд:

(2.9)

(2.10)

Приватний інтеграл (1.13) у цьому випадку перетворюється у дві прямі (2.10)

1. Знайдемо стани рівноваги системи (2.8). Для цього дорівняємо праві частини системи нулю

Розглянемо два випадки:

Одержуємо:

З першого рівняння знайдемо y:

і підставляючи y у друге рівняння одержимо:

Вирішуючи це рівняння, знаходимо:

.

Отже, одержуємо

,

,

Отже, одержуємо крапки

,
,
,

і пряму x=0, що є траєкторією системи (2.8).

2. Досліджуємо поводження траєкторій на околицях станів рівноваги

Досліджуємо крапку

.

Складемо характеристичне рівняння в крапці

.

Звідси

(2.11)

Отже, характеристичне рівняння прийме вид:

Характеристичними числами для крапки

системи (2.8) будуть

,
. Коріння
- дійсні й різні знаки не залежно від параметра d, значить крапка
- сідло. Досліджуємо крапку
. Згідно (2.11) складемо характеристичне рівняння в крапці
:

Характеристичними числами для крапки

системи (2.8) будуть
,
.

Коріння

- дійсні й одного знака, що залежать від параметра d. Якщо d<0, то крапка
- нестійкий вузол, а якщо d>0, то крапка
- стійкий вузол.

3. Досліджуємо поводження траєкторій в околиці крапки

.

Складемо характеристичне рівняння згідно (2.11)

.

Характеристичними числами для крапки

системи (2.8) будуть

,

Коріння

- дійсні й одного знака, що залежать від параметра d. Якщо d<0, то крапка
- стійкий вузол, якщо d>0, то крапка
- нестійкий вузол.

4. Досліджуємо поводження траєкторій в околиці крапки

.

Згідно (2.11) складемо характеристичне рівняння:

Характеристичними числами для крапки

системи (2.8) будуть

,
. Коріння
- дійсні й різні знаки не залежно від параметра d, отже
- сідло. Досліджуємо нескінченно - вилучену частину площини системи (2.8) поза кінцями осі oy. Перетворення [7]
переводить систему (2.8) у систему:

(2.12)

де

.

Вивчимо нескінченно - вилучені крапки на осі U, тобто при z=0. Одержуємо:

Отже

.

Таким чином, одержуємо дві крапки N1 (0,-1) і N2 (0,1), які є станом рівноваги. Досліджуємо характер цих крапок звичайним способом.

Складемо характеристичне рівняння в крапці N1 (0,-1).

(2.13),
. Маємо:

,
.

Коріння

- дійсні й різні за знаком, отже крапка N1 (0,-1) - сідло.

Досліджуємо крапку N2 (0,1). Згідно (2.13) складемо характеристичне рівняння:

,
.

Коріння

- дійсні й одного знака, значить крапка N2 (0,1) - стійкий вузол.

Досліджуємо кінці осі y за допомогою перетворення [7]

. Це перетворення переводить систему (2.8) у систему:

(2.14)

де

.

Для дослідження станів рівноваги на кінцях осі y, нам необхідно досліджувати тільки крапку N3 (0,0). Складемо характеристичне рівняння в крапці N3 (0,0):

,

Коріння

- дійсні й одного знака, значить крапка N3 (0,0) - нестійкий вузол.

Тепер дамо розподіл станів рівноваги системи (2.1) у вигляді таблиці 2.

Таблиця 2.

d
N1 N2 N3
(-∞; 0) сідло невуст. вузол вуст. вузол сідло сідло вуст. вузол невуст. вузол
(0; +∞) сідло вуст. вузол невуст. вузол сідло сідло вуст. вузол невуст. вузол

Положення кривих (2.9), (2.10) і розташування щодо їхніх станів рівноваги при d (0 і d (0 дається відповідно мал.2 (а, б).