Якщо
Застосовуючи властивості (3), (1), (2), одержимо:
Отже,
Якщо
По визначенню верхньої грані переконаємося, що
Із властивостей (2), (4) випливає, що
Якщо
Звідси по властивостях (2) і (4) треба, що
Таким чином,
Нехай
1.
2.
Аналогічно характеризується найменший елемент
1.
2.
3. Дистрибутивні ґрати
Визначення: Ґрати
1.
2.
У будь-яких ґратах тотожності (1) і (2) рівносильні. Доказ цього факту втримується в книзі [1], стор. 24.
Теорема: Ґрати з 0 і 1 є дистрибутивною тоді й тільки тоді, коли вона не містить у
Доказ цього факту можна знайти в книзі [2].
Далі під словом “ґрати” розуміється довільні дистрибутивні ґрати з 0 і 1 (причому
Визначення: Непуста множина
1.
2.
Визначення: Ідеал
Ідеал, породжений множиною Н (тобтонайменший ідеал, що містить H), буде позначатися (Н]. Якщо Н = {a}, то замість ({a}] будемо писати (a] і називати (a] головним ідеалом.
Позначимо через I(L) множина всіх ідеалів ґрати L. I(L) будемо називати ґратами ідеалів.
Визначення: Ґрати
4. Топологічні простори
Визначення:Топологічний простір – це непуста множина
Порожня множина й сам простір
Перетинання будь-якого кінцевого числа множин з
Об'єднання будь-якого сімейства множин з
Таким чином, топологічний простір – це пари <
Визначення: Простір називається компактним, якщо в будь-якому його відкритому покритті можна вибрати кінцеве підпокриття.
Визначення: Підмножина простору називається компактним, якщо в будь-якому його відкритому покритті можна вибрати кінцеве підпокриття.
Визначення: Топологічний простір називається
Розділ 2
1. Верхні напівґрати
Визначення: множина називається верхніми напівґратами, якщо sup{a,b} існує для будь-яких елементів a і b.
Визначення: Непуста множина I верхніх напівґрат L називається ідеалом, якщо для будь-яких