Курсова робота: Дослідження топологічного визначення верхніх напівґрат
Зміст
Розділ 1
1. Упорядковані множини
2. Ґрати
3. Дистрибутивні ґрати
4. Топологічні простори
Розділ 2
1. Верхні напівґрати
2. Стоуновий простір
Висновок
Список літератури
Розділ 1
1. Упорядковані множини
Визначення: Упорядкованою множиною
1. Рефлективність:
2. Антисиметричність: якщо
3. Транзитивність: якщо
Якщо
Приклади впорядкованих множин:
Множина цілих позитивних чисел, а
Множина всіх дійсних функцій
Визначення: Ланцюгом називаєтьсявпорядкована множина, на якої для
Використовуючи відношення порядку, можна одержати графічне подання будь-якого кінцевого впорядковання множини
Приклади діаграм упорядкованих множин:
2. Ґрати
Визначення: Верхньою гранню підмножини
Визначення: Точна верхня грань підмножини
Відповідно до аксіоми антисиметричності впорядкованої множини, якщо точна верхня грань існує, то вона єдина.
Поняття нижньої грані й точної грані (яка позначається
Визначення: Ґратами
Приклади ґрат:
1. Будь-який ланцюг є ґратами, тому що
2.
Найбільший елемент, тобто елемент, більшого або рівний кожного елемента впорядкованої множини, позначають
На ґратах можна розглядати дві бінарні операції:
Ці операції мають наступні властивості:
1.
2.
3.
4.
Теорема. Нехай - множина із двома бінарними операціями
, що володіють властивостями (1) – (4). Тоді відношення
(або
) є порядком на
, а виникаюча впорядкована множина виявляється ґратами, причому:
Доказ.
Рефлективність відносини
Якщо