Смекни!
smekni.com

Похідні та диференціали функції багатьох змінних (стр. 4 из 4)

,

а оскільки

, то

. (12)

Цю формулу називають формулою для обчислення повної похідної
(на відміну від частинної похідної

).

Розглянемо загальніший випадок. Нехай

функція двох змінних
та
, які, в свою чергу, залежать від змінних
:
,
, тоді функція
є складеною функцією незалежних змінних
та
, а змінні
та
– проміжні.

Аналогічно попередній теоремі доводиться таке твердження.

Якщо функції

та
диференційовні в точці
, а функція
диференційовна в точці
, то складена функція
диференційовна в точці
і її частинні похідні знаходяться за формулами:

;
. (13)

Формули (13) можна узагальнити на випадок більшого числа змінних. Якщо

, де
, то

Знайдемо диференціал складеної функції. Скориставшись формулами (13), отримаємо

Отже, диференціал функції

, де
,
, визначається формулою

, (14)

де

.

Порівнявши формули (14) і (4) дійдемо висновку, що повний диференціал функції

має інваріантну (незмінну) форму незалежно від того, чи є x та
незалежними змінними, чи диференційовними функціями змінних u та v. Проте формули (4) і (14) однакові лише за формою, а по суті різні, бо у формулі (4)
і
– диференціали незалежних змінних, а у формулі (14)
і
– повні диференціали функцій
та
.

Диференціали вищих порядків властивості інваріантності не мають. Наприклад, якщо

, де
,
, то

(15)

Формула (15) відрізняється від формули (8), оскільки для складеної функції диференціали

та
можуть і не дорівнювати нулю. Отже, для складеної функції
, де
,
, формула (8) неправильна.

5 Диференціювання неявної функції

Нехай задано рівняння

, (16)

де

– функція двох змінних.

Нагадаємо, що коли кожному значенню x з деякої множини

відповідає єдине значення
, яке разом з x задовольняє рівняння (16), то кажуть, що це рівняння задає на множині
неявну функцію
.

Таким чином, для неявної функції

, заданої рівнянням (16), має місце тотожність

.

Які ж умови має задовольняти функція

щоб рівняння (16) визначало неявну функцію і при тому єдину? Відповідь на це запитання дає така теорема існування неявної функції [8].

Теорема. Нехай функція

і її похідні
та
визначені та неперервні у будь-якому околі точки
і
, а
; тоді існує окіл точки
, в якому рівняння
визначає єдину неявну функцію
, неперервну та диференційовну в околі точки
і таку, що
.

Знайдемо похідну неявної функції. Нехай ліва частина рівняння (16) задовольняє зазначені в теоремі умови, тоді це рівняння задає неявну функцію

, для якої на деякій множині точок x має місце тотожність
. Оскільки похідна функції, що тотожно дорівнює нулю, також дорівнює нулю, то повна похідна
. Але за формулою (12) маємо
, тому
, звідки

. (17)

За цією формулою знаходять похідну неявної функції однієї змінної.