Отже, однозначно охарактеризувати фінансовий стан підприємства з даних експрес-аналізу не представляється можливим. Необхідно установити причини змін, що відбулися, і виявити фактори, що вплинули на ці зрушення.
2.2 Аналіз фінансової звітності
Основним джерелом інформації для аналізу фінансового стану є бухгалтерській баланс підприємства. Його значення настільки велике, що аналіз фінансового стану нерідко називають аналізом балансу.
На підприємствах України, згідно з положенням (стандартом) бухгалтерського обліку, затвердженим Міністерством фінансів України від 30 липня 1999 р., застосовується нова форма балансу згідно з П(С)БО № 2, яку приведено в повну відповідність із міжнародними стандартами.
Баланс — це групування інформації на початок і кінець звітного періоду, тобто підсумок господарських операцій на певну звітну дату. Тому, вивчаючи баланс, керівники підприємства набувають уявлення про місце свого підприємства в системі аналогічних підприємств, пересвідчуються у правильності вибраного стратегічного курсу, ефективності використання ресурсів тощо [3].
Аналіз балансу здійснюється у двох напрямках:
1) Аналіз ліквідності балансу;
2) Горизонтальний та вертикальний аналіз балансу.
2.2.1 Аналіз ліквідності балансу
Для оцінки реального рівня ліквідності підприємства необхідно провести аналіз ліквідності балансу. Аналіз ліквідності підприємства передбачає два такі етапи:
1) складання балансу ліквідності (таблиця 2.2);
2) розрахунок та аналіз основних показників ліквідності (таблиця 2.3).
Ліквідність балансу — це рівень покриття зобов'язань підприємства його активами, строк перетворення яких на гроші відповідає строкам погашення зобов'язань [6].
Для визначення ліквідності балансу необхідно порівняти підсумки за кожною групою активу і пасиву балансу (таблиця 2.2).
Таблиця 2.2 – Основні показники ліквідності балансу МКВП "Дніпроводоканалу" (2008 рік)
| Актив | Код рядка | На початок звітного періоду | На кінець звітного періоду | |||
| 1. Найбільш ліквідні активи (А1) | 230,240 | 246 | 346,8 | |||
| 2. Активи, що швидко реалізуються (А2) | 150,160, 170,180, 210,220 | 161019,3 | 145092 | |||
| 3. Активи, що реалізуються повністю (А3) | 100,120, 130,140, 250,270 | 15246,5 | 22582,7 | |||
| 4. Активи, що важко реалізуються (А4) | 080 | 180237,7 | 174413 | |||
| Баланс | 280 | 356749,5 | 342434,5 | |||
| Пасив | Код рядка | На початок звітного періоду | На кінець звітного періоду | Платіжний надлишок або недостача | ||
| На початок звітного періоду | На кінець звітного періоду | |||||
| 1. Негайні пасиви (П1) | 540/610 | 190230,3 | 186000,8 | 189984,3 | 185654 | |
| 2. Коротк. пасиви (П2) | 500/530 | 2043,7 | 0 | -158975,6 | -145092 | |
| 3. Довгос. пасиви (П3) | 480 | 8370 | 3245,6 | -6876,5 | -19337,1 | |
| 4. Постійні пасиви (П4) | 380,430, 630 | 155998,7 | 120449 | -24239 | -53964 | |
| Баланс | 640 | 356642,7 | 309695,4 | -106,8 | -32739,1 | |
Баланс буде абсолютно ліквідним, якщо задовольнятиме такі умови:
• Найбільш ліквідні активи перевищують негайні пасиви або дорівнюють їм;
• Активи, що швидко реалізуються, дорівнюють короткостроковим пасивам або більші за них;
• Активи, що реалізуються повільно, дорівнюють довгостроковим пасивам або більші за них;
• Активи, що важко реалізуються, менші за постійні пасиви.
Якщо на підприємстві виконуються перші три умови, тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов'язання підприємства, то обов'язково виконується й остання умова, оскільки це свідчить про наявність у підприємства власних оборотних коштів, що забезпечує його фінансову стійкість. Невиконання однієї з перших трьох умов указує на те, що фактична ліквідність балансу відрізняється від абсолютної. Тобто, баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконується таке співвідношення: А1>=П1; А2>=П2; А3>=П3; А4<=П4.
Фактично дані співвідношення склалися в такий спосіб: А1<П1; А2>П2; А3>П3; А4>П4.
Таким чином, дані свідчать, що на жодну з розглянутих звітних дат баланс МКВП "Дніпроводоканалу" не є абсолютно ліквідним.
Співвідношення А1>=П1 дозволяє виявити поточну ліквідність (термін надходжень і платежів до 3 місяців): на жодну з дат співвідношення не виконується. Таким чином, на найближчу перспективу баланс підприємства не є ліквідним і ситуація змінюється не в кращу сторону.
А2>=П2 показує чи є тенденція підвищення або зниження поточної ліквідності в недалекому майбутньому (терміни від 3 до 6 місяців): нерівність виконується на всі звітні дати. Причому на зміну стану ліквідності в даному періоді сильно впливає якість дебіторської заборгованості.
Те ж саме можна сказати й у відношенні третьої нерівності: А3>=П3 відбиває співвідношення платежів і надходжень у віддаленому майбутньому (понад 6 місяців). Співвідношення виконується, однак цей факт знову ж зв'язаний з відсутністю в підприємства довгострокового позикового капіталу. При цьому підтримка платоспроможності в цей період (понад 6 місяців) залежить від якості запасів МКВП "Дніпроводоканалу" і інших фінансових вкладень.
А4<=П4 припускає наявність у підприємства власних оборотних коштів. Протягом 2007 року МКВП "Дніпроводоканал" утрачає їх у процесі фінансово-господарської діяльності й у 2008 році не тільки не відновлює, але ще більш збільшує розрив між величиною власних засобів (постійних пасивів) і активів, що важко реалізуються.
Отже можна зробити висновок, що МКВП "Дніпроводоканал" на початок 2009 року є неплатоспроможним і відновити її найближчим часом не вдасться. А виявлена динаміка показників, що характеризують платоспроможність, не дозволяє позитивно охарактеризувати перспективу відновлення платоспроможності в більш тривалий термін (понад 6 місяців).
Ліквідність підприємства, як відомо, можна оперативно визначити за допомогою коефіцієнтів ліквідності. Коефіцієнти ліквідності можуть бути різними за назвою, але сутність їх в основному однакова як на українських підприємствах, так і в зарубіжних фірмах та компаніях (таблиця 2.3).
1. Загальний коефіцієнт ліквідності (коефіцієнт покриття, коефіцієнт поточної ліквідності) дає загальну оцінку платоспроможності підприємства і розраховується за формулою:
Кзл = [А1 + А2 + А3]:[П1 + П2] (2.1)
де А1 – найбільш ліквідні активи;
А2 – активи, що швидко реалізуються;
А3 – активи, що реалізуються повністю;
П1 – негайні пасиви;
П2 – короткострокові пасиви.
Він показує, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань. Логіка цього показника полягає в тому, що підприємство погашає короткострокові зобов'язання в основному за рахунок поточних активів. Отже, якщо поточні активи перевищують поточні зобов'язання, підприємство вважається ліквідним [3]. Розмір перевищення задається коефіцієнтом покриття. Значення цього показника залежить і від галузі, і від виду діяльності. У європейській обліково-аналітичній практиці наводиться критичне мінімальне значення цього показника. Визнано, що поточні активи повинні вдвічі перевищувати короткострокові зобов'язання.
2. Коефіцієнт швидкої ліквідності — цей коефіцієнт за смисловим значенням аналогічний коефіцієнту покриття, тільки він обчислюється для вужчого кола поточних активів, коли з розрахунку виключено найменш ліквідну їх частину — виробничі запаси. Він обчислюється так:
Кшл = [А1 + А2]:[П1 + П2] (2.2)
де А1 – найбільш ліквідні активи;
А2 – активи, що швидко реалізуються;
П1 – негайні пасиви;
П2 – короткострокові пасиви.
Матеріальні запаси виключаються не стільки тому, що вони менш ліквідні, а, головне, через те, що кошти, які можна одержати в разі вимушеної реалізації виробничих запасів, можуть бути істотно нижчими за витрати на їхню закупівлю [3]. За умов ринкової економіки типовою є ситуація, коли за ліквідації підприємства одержують 40% і менше від облікової вартості запасів. "Розумним" коефіцієнтом швидкої ліквідності є співвідношення 1:1.
3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначається за формулою:
Кабс.л = [А1]:[П1 + П2] (2.3)
де А1 – найбільш ліквідні активи;
П1 – негайні пасиви;
П2 – короткострокові пасиви.
Цей коефіцієнт показує, яку частину короткострокових позикових зобов'язань можна за необхідності погасити негайно. Теоретично достатнім значенням для коефіцієнта абсолютної ліквідності є співвідношення 0,2 : 1. На практиці фактичні середні значення коефіцієнтів ліквідності бувають значно нижчими, але це ще не дає підстави висновувати про неможливість підприємства негайно погасити свої борги, бо малоймовірно, щоб усі кредитори підприємства одночасно пред'явили йому свої боргові вимоги [3].