Але це наслідок не тільки неефективного характеру діяльності підприємства, але й політики ціноутворення на послуги водопостачання та водовідведенням з боку місцевої влади, яка ґрунтується на обмеженні тарифів та й в той же час не компенсується відповідними розмірами дотацій.
Це приводить до дилеми щодо подальшого існування МКВП "Дніпроводоканалу": або державне обмеження цін з відповідними дотаціями, або свобода в ціноутворенні та збереження МКВП "Дніпроводоканалу" як дійсно самостійного суб’єкту ринкової економіки що функціонує на принципу госпрозрахунку (це не скасовує контролю за цінами з боку Антимонопольного комітету). Тільки це може сприяти відродженню ефективної господарської діяльності підприємства.
Без дійсної зміни політики ціноутворення не залучення кредитів для оновлення матеріально-технічної бази підприємства (мережі водопроводу і каналізації) не будь-які інші заходи не будуть мати сенсу, не говорячи вже про реальність повернення можливих кредитів не залежно від джерела їх походження.
Аналіз фінансово-економічного стану МКВП "Дніпроводоканалу" був проведений за допомогою форм бухгалтерської звітності:
- форма № 1 "Баланс" за 2007 – 2008 роки (додаток В);
- форма № 2 "Звіт про фінансові результати" за 2007 – 2008 роки (додаток Г).
3 Підвищення ефективності виробництва МКВП "Дніпроводоканал" на підставі методів Економіко-математичного моделювання
У грудні 2008 року Дніпропетровський міськвиконком та комунальне Підприємство "Дніпроводоканал", яке знаходиться у власності м. Дніпропетровська підписало з ЕБРР Кредитну Угоду по проекту реконструкції та модернізації системи водопостачання та водовідведення м. Дніпропетровськ на суму 195 тис. грн.
Об’єкти реконструкції МКВП "Дніпроводоканалу":
1. Кайдакська насосно-фільтрувальна станція;
2. Ломовська насосно-фільтрувальна станція;
3. Водопровідні насосні станції перекачки "Правий берег";
4. Центральна станція аерації;
5. Лівобережна станція аерації;
6. Південна станція аерації.
Головною метою цього проекту є підвищення якості послуг та забезпечення сталого водопостачання в м. Дніпропетровську, яке дозволить:
- сформувати таку водопровідну та каналізаційну мережу, яка б повністю забезпечила всіх споживачів міста безперебійним водопостачанням та відведенням стоків, з урахуванням прогнозу розвитку міста;
- забезпечити споживачів міста якісною питною водою;
- зменшити кількість аварійних ситуацій та ремонтно-відновлювальних робіт;
- зменшити негативний вплив діяльності водопровідно-каналізаційних споруд на довкілля.
Результати проекту:
- сталий режим подачі питної води в усі без виключення райони міста;
- зменшення витрат на аварійно-відновлювальні роботи, що дозволить збільшити витрати на єнерго- та матеріало-зберігаючи технології і покращання системи обліку споживання питної води;
- поліпшення соціально-економічної ситуації в місті (збільшення кількості робочих місць і таким чином поповнення бюджету міста);
- поліпшення здоров’я мешканців міста та зменшення ризику виникнення епідемій інфекційних захворювань;
- зменшення невиробничих витрат питної води ;
- стимулювання до більш раціонального споживання питної води підприємствами та населенням міста.
Загальна вартість проекту складатиме 195 тис грн.
Джерелом коштів для погашення кредиту від МКВП "Дніпроводоканал" мають стати грошові надходження від реалізації питної води та прийому стоків. Це потребує підвищення тарифів на послуги водопостачання та водовідведення. Після повернення кредиту подальша тарифна політика буде узгоджена з міськвиконкомом.
Умови кредиту є стандартними для ЕБРР і передбачають:
- термін надання кредиту 15 років;
- пільговий період кредиту перші 4 роки;
- повернення основної суми кредиту наступні 11 років;
- відсоткова ставка 1,0% на рік понад шестимісячну ставку EURIBOR;
- комісія за надання позики 1,0% основної суми позики;
- комісія за зобов’язання 0,50% на рік від невикористаної суми позики;
- фінансування проводиться двома траншами по 97,5 тис. грн.
З метою ефективної реалізації Проекту підвищення якості послуг та забезпечення сталого водопостачання, його організація здійснюватиметься на основі прийнятого Порядку підготовки та реалізації проектів, які підтримуються МФО. В МКВП "Дніпроводоканал" створено групу впровадження проекту, підготовлено наказ в якому визначено заходи щодо організації процесу підготовки необхідних матеріалів для укладання Кредитної та Гарантійної угоди.
З свого боку ЄБРР силами своїх експертів теж готує матеріали, щодо обґрунтування доцільності кредиту.
Джерелом погашення кредиту є кошти, отримані МКВП "Дніпроводоканал" від надання послуг водопостачання та водовідведення мешканцям, підприємствам та організаціям міста Дніпропетровська.
У наступних пунктах цього розділу побудовані економіко-математичні моделі оптимального розподілу наданих коштів та результати моделювання платоспроможного попиту споживачів комунальних послуг у м. Дніпропетровську.
3.1 Розробка економіко-математичної моделі оптимального розподілу коштів методом динамічного програмування
Динамічне програмування – це область математичного програмування, що включає сукупність прийомів і засобів для знаходження оптимального рішення, а також оптимізації кожного кроку в системі і виробленні стратегії керування, тобто процес керування можна представити як багатокроковий процес. Динамічне програмування, використовуючи поетапне планування, дозволяє не тільки спростити рішення задачі, але і вирішити ті з них, до яких не можна застосувати методи математичного аналізу. Спрощення рішення досягається за рахунок значного зменшення кількості досліджуваних варіантів, тому що замість того, щоб один раз вирішувати складну різноманітну задачу, метод поетапного планування припускає багаторазове рішення щодо простих задач. Плануючи поетапний процес, виходять з інтересів усього процесу в цілому, тобто при ухваленні рішення на окремому етапі завжди необхідно мати на увазі кінцеву мету [9].
Однак, динамічне програмування має і свої недоліки. На відміну від лінійного програмування, у якому симплексний метод є універсальним, у динамічному програмуванні такого методу не існує. Кожна задача має свої труднощі, і в кожнім випадку необхідно знайти найбільш придатну методику рішення. Недолік динамічного програмування полягає також у трудомісткості рішення багатомірних задач. Задача динамічного програмування повинна задовольняти двом умовам. Першу умову зазвичай називають умовою відсутності післядії, а другу – умовою адитивності цільової функції задачі.
На практиці зустрічаються такі задачі планування, у яких помітну роль грають випадкові фактори, що впливають як на стан системи, так і на виграш. Існує різниця між детермінованою і стохастичною задачами динамічного програмування. У детермінованій задачі оптимальне керування є єдиним і вказується заздалегідь як тверда програма дій. У стохастичній задачі оптимальне керування є випадковим і вибирається в ході самого процесу в залежності від випадково сформованої ситуації. У детермінованій схемі, проходячи процес по етапах від кінця до початку, теж знаходиться на кожнім етапі цілий ряд умовних оптимальних керувань, але з усіх цих керувань, у кінцевому рахунку здійснювалося тільки одне. У стохастичній схемі це не так. Кожне з умовних оптимальних керувань може виявитися фактично здійсненим, якщо попередній хід випадкового процесу приведе систему у відповідне стан [9].
Принцип оптимальності є основою поетапного рішення задач динамічного програмування. Типовими представниками економічних задач динамічного програмування є так називані задачі виробництва і збереження, задачі розподілу капіталовкладень, задачі календарного виробничого планування й інші. Задачі динамічного програмування застосовуються в плануванні діяльності підприємства з урахуванням зміни потреби в продукції в часі. В оптимальному розподілі ресурсів між підприємствами в чи напрямку в часі [10].
Опис характеристик динамічного програмування і типів задач, що можуть бути сформульовані в його рамках, по необхідності повинне бути дуже загальним і трохи невизначеним, тому що існує безліч різних задач, що укладаються в схему динамічного програмування.
Розглянемо застосування методу динамічного програмування на прикладі розподілу коштів між шістьма об’єктами реконструкції МКВП "Дніпроводоканалу":
1. Кайдакська насосно-фільтрувальна станція;
2. Ломовська насосно-фільтрувальна станція;
3. Водопровідні насосні станції перекачки "Правий берег";
4. Центральна станція аерації;
5. Лівобережна станція аерації;
6. Південна станція аерації.
Загальна сума коштів, що надана на розвиток складає не більш 195 тисяч гривень. На основі техніко-економічних розрахунків установлено, що в результаті реконструкції у залежності від кількості витрачених коштів об’єкти будуть мати продуктивність, приведену у таблиці 3.1. Необхідно визначити оптимальний розподіл коштів між об’єктами реконструкції МКВП "Дніпроводоканалу", що забезпечить максимальне збільшення продуктивності цих об’єктів. Таким чином, у цій задачі використовується критерій оптимізації - сумарна продуктивність підприємств об’єктів реконструкції МКВП "Дніпроводоканалу".
Нехай х1, х2, х3, х4, х5, х6 ¾ кошти, які вкладаються в розвиток відповідно першого, другого, третього, четвертого, п’ятого та шостого об’єкта, 0£ хi £195, i = 1,6. Позначимо f1(x), f2(x), f3(x), f4(x), f5(x), f6(x) - функції зміни продуктивності першого, другого, третього, четвертого, п’ятого та шостого об’єкта при вкладенні в їхній розвиток х тис. грн. Цим функціям відповідають рядки 1, 2, 3, 4, 5, 6 у таблиці 3.1.
Визначимо максимум функції цілі: