
, де

,
звідки

,
отже,

, де

. (22)
Нехай тепер

. Розкладання

по ступенях

починається зі члена, що містить

, розкладання

по ступенях

починається зі члена, що містить

, тому що коефіцієнт при

дорівнює нулю, що легко бачити, виходячи з формули (5). Отже, з (22) при

одержимо

,
тобто

, (23)
звідки видно, що якщо

і

є різними нулями функції

, те

. (23`)
Цим доведено, що при

система функцій

на інтервалі

є ортогональної щодо ваги

.
Переходячи до межі при

в співвідношенні

і використовуючи правило Лопиталя, одержимо при всякому

, (24)
отже, якщо

є нулем функції

, те

. (24`)
Таким чином, при кожному

всякій безперервній функції

на

, що задовольняє вимозі

,
поставлений у відповідність ряд Фур'є-Беселя

, (25)
коефіцієнти якого визначаються формулами

. (25`)
Можна довести, що система функцій

на

, ортогональна щодо ваги

, замкнута. Зокрема, якщо ряд Фур'є-Беселя (25) рівномірно сходиться до його безперервної функції, що

породжує.
Можна показати, що якщо

й

безперервна на

й функція, то ряд Фур'є-Беселя цієї функції сходиться до неї при

.
6. Асимптотичне подання Беселевих функцій із цілим індексом для більших значень аргументу
Нехай

– позитивна функція й

– яка-небудь функція для досить більших значень

. Запис

при

означає, що найдуться такі числа

й M, що при

маємо

.
Подібний запис уживається й в інших аналогічних випадках. Наприклад, якщо

– позитивна функція й

– яка-небудь функція, визначені для досить малих позитивних значень

, то запис

при

означає, що найдуться такі числа

й

, що

на

.
Допоміжна лема
Якщо

двічі безупинно диференцюєма на

, то для функції

має місце асимптотичне подання

при

.
Доведемо цю лему. Заміняючи на

, одержимо:

.(26)
Розглянемо інтеграл, що фігурує в правої частини формули (20). Заміняючи

на

, знайдемо:

,
але, замінивши на

, одержимо:

.
Якщо

позитивно, убуває й прагнути до нуля при

, то

й

, а отже, і

є

при

, тому

при

,
звідки

при

.
Отже, одержуємо асимптотичне подання:

при

. (27)
Розглянемо тепер інтеграл, що фігурує в другому складати^ся правої частини формули (20). Маємо:

,

.
Очевидно,

двічі безупинно на

, але існують

і

, тому

стає безупинно диференцуєма на

. Інтегрування вроздріб дає: